• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні характеристики Ялтинсько-Потс­дам­ської системи міжнародних відносин

Отже, домінування Радянського Союзу та США в повоєнному світі призвело до формування біполярної структури міжнародних відносин, що стало вирішальною ознакою Ялтинсько-Потсдамської системи. Її політичною, стратегічною та міжнародно-правовою основою стали результати двох міжнародних конференцій (у Ялті, 4–11 лютого 1945 р., та у Потсдамі, 17 липня – 2 серпня 1945 р.), під час яких керівники основних держав антигітлерівської коаліції (СРСР, США та Великобританії) намагалися узгодити базові принципи післявоєнного устрою.

Такими принципами мали б стати проголошення ідеї повоєнного співробітництва держав, що перемогли у Другій світовій війні, й підтримання їхньої згоди та єдності в інтересах такого співробітництва. Реалізація ідей та принципів діяльності антигітлерівської коаліції в повоєнний час могла б призвести до кооперативної біполярності на основі співробітництва двох наддержав. Проте фактично співробітництво та згода поступово були витісненні конфронтацією та непримиренними протиріччями.

В рамках нової міжнародної системи США й СРСР (Великобританія поступово зійшла на “другий план”) визначили сфери впливу у світовій політиці. Згадані домовленості в цілому зберегли силу впродовж тривалого часу. Тоді ж Ялтинсько-Потсдамська система викликала обурен-
ня багатьох країн, роль яких значно принижувалася. До
того ж невіддільними ознаками зазначеної системи були
“холодна війна”, гонка озброєнь, які досягли критичної межі.

Серед основних особливостей Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин (1945–1991) називають:

· біполярність;

· поділ сфер впливу між двома наддержавами і прагнення до його порушення;

· децентралізація насильства (стабільність на центральному та глобальному рівнях, що підтримуються наддержавами, нестабільність на регіональному та субрегіональному рівнях);

· фрагментація глобальної міжнародної системи і регіональних підсистем, на рівні яких вихід з конфлікту залежить передусім від рівноваги сил у регіоні та від суто внутрішніх чинників;

· неможливість збройних сутичок між наддержавами, присутність регіональних криз і війн;

· розпад колоніальних імперій;

· відхід від євроцентристської орієнтації у глобаль­ному масштабі;

· формування єдиного світового простору внаслідок розвитку транспорту та засобів комунікації;

· прискорення суспільно-історичних процесів внаслідок модернізації;

· формування єдиного інформаційно-телекомуні­ка­цій­ного простору.

Попри всю суперечливість і постійну напруженість відносин двох конфронтуючих блоків, Ялтинсько-Потс­дамська система все ж забезпечувала мінімізацію традиційних європейських суперечок.

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
5. IV. Розподіл нервової системи
6. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
7. IV. Філогенез кровоносної системи
8. POS-системи
9. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
10. VI. Філогенез нервової системи
11. Автокореляційна характеристика системи
12. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ

Переглядів: 10619