МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Інститути наставників, вихователів, одряди ініціаційІІ. ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІКИ 1. Ранній етап – етап народної мудрості, народної педагогіки. Характеризується нагромадженням значного фонду емпіричного матеріалу у вигляді окремих розрізнених педагогічних відомостей, які фіксувалися у формі вірувань, правил, вимог, традицій, звичаїв, обрядів. Протягом багатьох віків процес виховання існував як природний для людського життя і не був предметом спеціального вивчення. Діти засвоювали виробничий і моральний досвід у процесі спільної трудової діяльності і повсякденного спілкування з дорослими. Побратимство (посестринство) - звичай духовного споріднення, індивідуальної взаємопідтримки, які сягають скіфських часів. В Україні обряд братання відбувався в хатах майбутніх побратимів у присутності сусідів та друзів. Супроводжувався символічними примовляннями, цілуванням ікони, молитвою, перев'язуванням рушниками. Відносини побратимства встановлювалися на все життя - вони були такими ж обов'язковими і священними, як і родинні зв'язки. Найдавнішою цивілізацією людства вважається держава Шумерія ( з У тис. до н.е. у південній Месопотамії). Саме там у середині ІІІ тис до н.е. виникає писемність і з»являються перші школи….
2. Розвиток педагогіки як частини філософії. Має місце теоретичне осмисленням навчально-виховного досвіду у філософських трактатах, виникненням і закріпленням у користуванні ряду педагогічних понять. Конфуцій (550-479 р. до н.е) – перша вища школа, де пройшло навчання до 3 тис.учнів, запровадження екзаменів, чи не вперше в історії людства обрунтування ідеї всестороннього розвитку особистості. Його класична праця- трактат “Лунь Юй” (“Міркування і бесіди”). Ідеально вихована людина – благородний муж – повинна володіти такими високим якостями як благородство, прагнення до істини, правдивістю, повагою, багатою духовною культурою. · Раніше я слухав слова людей і вірив в їхні справи, тепер я слухаю слова людей і дивлюся на їхні справи. · Якщо в тебе не буде шкідливих думок, не буде і шкідливих вчинків. Екзамени. Древньогрецькі філософи: Демокріт (“Фрагменти про виховання”: Виховання і навчання не тільки облагороджують людину, розвивають її розум, але і роблять людину щасливою”), Аристотель, Платон, Сократ, Квінтіліан Італійська школа філософів- гуманістів: Вітторіно де Фельтре Француз Франсуа Рабле (Гаргантюа і Пантагрюель) Голландець Еразм Роттердамський (пафлет “Похвала глупоті”, “Молодим дітям наука”- понад 600 правил для юнацтва: Ми три знаряддя маємо для вченості:розум, пам”ять і старанність. Розум формується вправами, пам”ять примножується від наполегливості. Наполегливість розвивай час і не лінуйся).
3.Формування педагогіки як самостійної науки. Концептуальний етап. Кінець ХУІ – поч. ХХ ст.. характеризується створенням окремих теоретичних концепцій виховання й освіти. Формування педагогіки як самостійної науки. Саме на поч..ХУІІ ст.. англійський філософ і природодослідник Френсіс Бекон у 1623 р. видав свій трактат «Про гідність та збільшення наук», де намагається здійснити класифікацію існуючих на той час наук і як окрему галузь наукових заннь виділив педагогіку під назвою «керівництво читанням». Проте народження педагогіки як окремої самостійної науки пов»язують з Ян Амос Коменський(1592-1670 рр.). “Велика дидактика”, видана у Амстердамі у 1654 р. є першою фундаментальною науково-педагогічною працею. Принципи, форми, методи, систему шкіл... Становлення педагогіки у наступні періоди характеризується розробкою окремих напрямків, ідей, теорій, концепцій виховання і навчання , зокрема: Англія : Джон Локк. (др. пол. ХУІІ ст.).Чим сьогодні не актуальна його теорія виховання джентельмена (благородна людина) – людини впевненої у собі, що поєднує широку освіченість з діловими якостями, вишуканість манер з моральними переконаннями. Француз Жан-Жак Руссо (ХУІІІ ст.) – автор концепції природної досконалості молодої людини, теорії “вільного виховання”. Вимагав вважати дитину не матеріалом, який формує виховник за своєю подобою, а як самостійну істоту, створену саму для себе . Швейцарський педагог Йоган Песталоцці. –теорія і практика початкового навчання, трудового навчання. Гірка епітафія на надгробному пам”ятнику “Все для інших, нічого для себе”. Німецькі педагоги Йоганн Гербарт (виховуючи навчання) і Фрідріх Дістервег.(розвивальне навчання) Джон Дьюї – концепція прагматичного навчання.
Третій період системний триває з початку ХХ ст.. і характеризується високим рівнем узагальнення, систематизації та структурування педагогічних знань, створенням науково-обгрунтованих систем організації навчально-виховного процесу, становленням педагогіки як наукової системи. Р. Штайнер, М. Монтессорі, А.Макаренко, В. Сухомлинський, С. Русова, І. Огієнко, Читайте також:
|
||||||||
|