Лекція. Вибіркова сукупність об’єктів соціально-педагогічного дослідження.

1. Поняття популяції дослідження та його вибірки.

2. Репрезентативність та чисельність вибірки.

3. Способи формування вибірки.

Множина соціально-педагогічних об'єктів, що є предметом вивчення, обмежена програмою дослідження та територіально-часовими межами, утворює так звану популяцію дослідження.

Будь-яка популяція характеризується ознакою чи комплексом ознак, тому за значенням певної ознаки завжди можна стверджувати, чи відноситься даний об'єкт до популяції чи ні. Так, в якості популяції ми можемо мати результати учнів певної школи; всіх першокласників Житомирської області; дітей-сиріт Житомирського району і т.д.

Частину об'єктів популяції, яка підлягає безпосередньому вивченню в межах програми даного соціально-педагогічного дослідження, називають генеральною сукупністю (вибіркою).

Склад і об'єм вибірки остаточно визначається не на початку дослідження, а в процесі пошуку. Вибірка конструюється так, щоб за мінімуму досліджуваних об'єктів вдалось з необхідною гарантією представити всю популяцію.

Репрезентативністю вибірки називається така її властивість, коли за визначеними наперед параметрами (критеріями) склад досліджуваних повинен бути пропорційно виражений в популяції. Вибірка в певному розумінні має бути моделлю популяції, тобто репрезентативність є властивістю вибірки відображати, моделювати значущі щодо завдань дослідження характеристики. (Найпростіший приклад репрезентативної вибірки – це визначення представників колективу на загальні збори). Оскільки чітко репрезентативну вибірку за всіма важливими для проблематики дослідження параметрами забезпечити нереально, то варто дотримуватись репрезентативності для основних напрямків аналізу даних.

Чисельність (об'єм) вибірки залежить від рівня однорідності досліджуваних об’єктів: більша однорідність за меншої чисельності може забезпечити статистичне достовірні висновки. В соціально-педагогічних дослідженнях застосування деяких способів математичної статистики для вторинної обробки емпіричних даних теж вимагає певних обмежень вибіркової сукупності. Наприклад, для обчислення коефіцієнту кореляції за Спірманом (1904рік) бажано використати не більш як 30 об'єктів дослідження; метод формуючого експерименту в соціально-педагогічних дослідженнях передбачає вибірку не менше 25-30 осіб.

Тип і способи формування вибірки прямо залежать від мети, завдань і гіпотези дослідження. Правильніше вирішується завдання формування вибірки тоді, коли конкретніші завдання і чіткіше сформульована гіпотеза.

В соціально-педагогічних дослідженнях констатуючого характеру використовується спосіб розрахунків вибірки, який традиційний для соціологічних досліджень.

За допомогою статистичного коефіцієнту Стьюдента визначають об'єм вибірки в залежності від рівня помилки у висновках (0.01; 0.05). Для соціально-педагогічних досліджень допускається можлива похибка показників – 5% (0,05 в статистичних таблицях). В.О. Ядовим запропонована таблиця залежності значущої різниці від об’єму вибірок за їх чисельністю.

Об'єм підвибірок за їх чисельністю	Значуща різниця у % при похибці не більше5%


	11,5


	6,3
	4,5

Правила користування даною таблицею можна проілюструвати на прикладі: нехай позитивну мотивацію навчання мають підлітки, що проживають у повних сім'ях, серед них 85% дівчаток і 76% хлопчиків, також підлітки, що проживають в неповних сім'ях і серед них відповідно – 32% дівчаток і 42% хлопчиків. Різниця у відсотках між хлопчиками і дівчатками тут складає 9% (85% -76%) і 10% (42% - 32%). При чисельності вибірки до 150 осіб і при 5-відсотковому рівневі похибки така різниця не може вважатися значущою, оскільки вона мала б перекривати 11,5. Але різниця між відповідною мотивацією до навчання підлітків з повних і неповних сімей є суттєвою, значущою. Для підлітків-дівчаток така різниця складає 85-32=53% і для хлопчиків: 76-42=22%. Така різниця значуща уже при вибірці біля 50 осіб (за наведеною вище таблицею). Тому висновок такий: вирішальною є ситуація проживання підлітка в повній чи неповній сім'ї. В якій мірі позитивну мотивацію навчання мають хлопчики чи дівчатка (підлітки), сказати важко, оскільки наведених у прикладі даних для цього недостатньо.

В процесі соціально-педагогічного дослідження, коли використовуються позаекспериментальні методи збору емпіричного матеріалу, можна практикувати такі способи формування вибірки:

Наприклад, для вивчення соціального стану абітурієнтів можна скористатися списками абітурієнтів за певний рік у приймальних комісіях. Таким чином ми сформуємо вибірку за типом випадкова вибірка.

Щоб визначити те ж питання щодо абітурієнтів різних вузів, можна скористатись систематизованим відбором. Коди одиниці спостереження відбираються через певний інтервал k з вихідного списку. Наприклад, при k=20 вибирається 3, 23 , 43, 63 і т.п. номер абітурієнта за списком (тип систематизованої вибірки).

Часто використовується серійна (гніздова) вибірка, коли одиницями відбору є певні комплекси статистичне відмінних одиниць (серії, гнізда). Це можуть бути шкільні класи; сім'я; педагогічні колективи; невеликі соціально-педагогічні заклади, тощо.

Стратифікована вибірка утворюється тоді, коли попередньо в популяції виділяються однорідні частини, так звані страти. В якості страт можуть бути реальні та ідеальні утворення (наприклад, досліджуючи ставлення молоді до праці визначають групи за змістом праці). Реальними стратами можуть бути стаж роботи педагога, його сімейне становище, стать. Досліджуючи професійну орієнтацію школярів у межах міста, можна в одну страту занести школи давно забудованих районів, в іншу страту – школи новобудов.

Необхідність стратифікувати вибірку визначається як завданнями конкретного дослідження, так і гарантією на одержання більш точних результатів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Питання 6.	\|	Після того як 22 липня 1942 року радянськими військами було залишене місто Свердловськ Ворошиловградської області закінчилися оборонні бої на території України. 1 страница

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.