• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Службові частини мови

Крім повнозначних самостійних частин мови є службові частини мови - прийменник, сполучник, частка. Вони виражають синтаксичні відношення між словами і реченнями (прийменник і сполучник), надають додаткового смислового чи експресивного відтінку (частка).

Прийменником називається службова частина мови, яка об'єднує слова, що разом з формами непрямих відмінків виражають відношення між предметами, відношення дії чи стану до предмета.

Разом з відмінковими формами іменників, числівників, займенників прийменники можуть виражати простір (приїхати до міста), час (о дев'ятий годині), причину (запізнився через транспорт), мету (поїхати на зустріч), порівняння (старший від неї), спосіб дії (робити з задоволенням), відношення до матеріалу (нитка з капрону).

Без прийменників вживається лише називний відмінок, місцевий завжди вживається з прийменниками, а всі інші можуть вживатися як з прийменниками, так і без них.

За походженням прийменники поділяються на первинні (в, на, від, з, о) і вторинні, що походять переважно із повнозначних слів (близько, навколо).

За будовоюприйменники поділяються на прості (від, без, з, о), складні (з-понад, заради), складені (за рахунок, з метою, на відміну від).

Сполучником називається службова частина мови, до якої відносяться слова, які поєднують однорідні члени речення і частини складного речення, вказуючи на різні смислові зв'язки між ними.

Значення сполучників виявляється лише в реченні, у зв'язку з повнозначними словами.

За будовою сполучники поділяються на прості (і, а, та, як), складні (щоб, якби, неначе), складені (тому що, через те що, незважаючи на те що).

За походженням сполучники поділяються на непохідні, тобто ті, що не співвідносяться з іншими частинами мови (а, але, то, бо), і похідні, що походять від інших частин мови і співвідносяться з ними (якщо, проте).

За своїм уживанням сполучники можуть бути неповторюваними (а, але, проте), повторюваними (і - і, ні - ні, чи то - чи то), парними (як..., так і; хоч..., але).

За синтаксичною роллю в реченні сполучники поділяються на сурядні і підрядні. Сурядні сполучники з'єднують між собою однорідні члени речення або частини складносурядного речення. Сполучники сурядності поділяються на єднальні (і, та, ані - ані), протиставні (а, але, проте, зате), розділові (або, чи, то - то, хоч - хоч).

Підрядні сполучники у складносурядних реченнях приєднують підрядну частину до головної. За значенням вони поділяються на сполучники причини (бо, тому що, через те, що), мети (щоб, з тим щоб), умови (якби, якщо), часу (коли, поки, як тільки), порівняння (як, мов, наче), з'ясування (що, щоб).

Частками називається службова частина мови, яка надає окремим словам, словосполученням і реченням додаткових відтінків у значенні або служить для творення деяких граматичних форм та нових слів.

За значенням та роллю в реченні частки поділяються на словотворчі, за допомогою яких утворюються нові слова (абихто, хтозна-який, ніхто), формотворчі, за допомогою яких утворюються наказовий та умовний способи дієслова (хай співає, ходила б), заперечні (не, ні, ані).

Модальні частки вносять різні смислові відтінки в речення, а також виражають почуття і ставлення того, хто говорить, до висловленого. Модальні частки поділяються на вказівні (ось, осьде, це, ото), означальні (якраз, саме, ледве), обмежувально-видільні (тільки, лише), підсилювально-видільні (і, та, таки, вже, бо), модально-вольові (хай, нехай, ну, давай), стверджувальні (так, авжеж, гаразд), питальні (чи, невже, хіба), порівняльні (мов, наче, неначе, нібито).

Читайте також:

1. Будова рухомої частини приладу.
2. В адміністративному праві виділяють загальну, особливу і спеціальну частини.
3. Витяг з Резолюції 1 частини 1 Сесії Генеральної Асамблеї ООН
4. Військові службові злочини.
5. ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ
6. Грудня частини Директорії вступили до Києва, було відновлено УНР.
7. Економічний ризик – це загроза втрат підприємством частини своїх ресурсів, недоотримання доходів або появу додаткових витрат у результаті здійснення конкретних видів діяльності.
8. Етап — узгоджуються дві частини балансу. Розрахунок ресурсної частини балансу трудових ресурсів
9. Загальна тенденція динаміки технологічної структури ОФ характеризується поступовим збільшенням їх активної частини.
10. Загальна характеристика прийменника як частини мови.
11. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ. ЧАСТИНИ СКЕЛЕТУ І ЇХ РОЗВИТОК
12. Закінченим злочином (ч. 1 ст. 13 КК) визнається діяння, що містить всі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального Кодексу України.

Переглядів: 7452