Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Схеми суспільного відтворення Карла Маркса описують процеси простого та розширеного відтворення СП.

Валовий випуск представляє собою сукупну ринкову вартість товарів і послуг за певний період (ВВ).

Основні показники в СНР

– ВВП(валовий внутрішній продукт),

– ВНП (валовий національний продукт;

– Чистий ВП,

– НД (національний дохід),

– Особистий Дохід в особистому розпорядженні.

Валовий внутрішній продукт (ВВП )– сукупна ринкова вартість кінцевих благ на території країни, незалежно від національної належності підприємств.

Кінцева продукція – це та частина ВВ, яка виходить із сфери виробництва і спрямовується на виробниче споживання, інвестиції і експорт; не враховується проміжна продукція – товари і послуги, що використовуються для подальшої обробки, перепродажу і набувають форми матеріальних витрат.

Виробничий метод розрахунку ВВП підсумовується додана вартість, створена всіма галузями економіки.

v ВВП = (ВВ – Мат. Витрати) + Чисті продуктові податки

v ЧПП = Продуктові податки (ПП) – Субсидії

ПП – це податки, які стягуються пропорційно до кількості чи вартості благ, що виробляються продуктами чи імпортуються підприємствами–резидентами (ПДВ, акцизи, мито).

Субсидії– кошти, що надаються підприємствам–резидентам державою з метою відшкодування постійних збитків, що виникають у зв’язку з тим, що ціна на окремі види продукції складається нижчою за середні витрати; субсидії та експорт.

Метод розрахунку ВВП за витратами: підсумовуються витрати всіх економічних агентів, які використовують ВВП.

v ВВП = СВ + ВІ + ДЗ + ЧЕ

СВ – споживчі витрати домашнього господарства;

ВІ – валові інвестиції підприємств;

ДЗ – державні закупки;

ЧЕ – чистий експорт.

Метод розрахунку ВВП за доходами: підсумовуються всі види факторних доходів – зарплати, рента, процент, прибуток, амортизаційні відрахування.

v ВВП = ЗП + ВКП + ЗД + ЧНП

ЗП – зарплата;

ВКП – валовий корпоративний прибуток: податок, дивіденди, нерозподілений прибуток;

ЗД – змішаний дохід, дохід індивідуального бізнесу;

ЧНП – неприбуткові податки – субсидії.

У більшості країн найпоширенішими є виробничий метод і за витратами.

Номінальний ВВП –це ВВП, обчислений у поточних цінах.

Реальний ВВП –ВВП у цінах базового року.

Валовий національний продукт (ВНП) характеризує сукупну ринкову вартість кінцевих товарів і послуг на території країни і за її межами. ВНП обчислюється як і ВВП, але відрізняється від ВВП на величину, що дорівнює торговому балансу.

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) = ВВП – амортизація (А)

Суспільне відтворення —це економічний процес, в якому власне виробництво, розподіл, обмін та споживання постійно повторюються та відновлюються через результат виробництва — продукт, через відновлення ресурсів, з яких виробляється продукт, якщо ці ресурси є відновлюваними, та залучення нових невідновлюваних ресурсів, а також через відновлення та розвиток форм і методів організації праці.

Розрізняють такі види суспільного відтворення: просте, звужене та розширене

Економічне відтворення суспільства включає в себе такі найважливіші моменти:

1) відтворення суспільного продукту та його конкретних форм;

2) відтворення людського ресурсу як особистого чинника виробництва та його зайнятості;

3) відтворення основного і оборотного капіталу суспільства, тобто засобів виробництва, як необхідних умов суспільного процесу відтворення;

4) відтворення національного багатства;

5) відтворення споживання;

6) відтворення економічних відносин.

Припущення марксистської моделі суспільного відтворення:

· вся економіка представлена двома підрозділами:

І — виробництво засобів виробництва (ЗВ);

II — виробництво предметів споживання (ПС);

· вартість СП розпадається на дві частини: вартість спожитого постійного капіталу (с) та новостворену (додану) вартість (v + m), яка у свою чергу, розпадається на заміщення авансового змінного капіталу (v ) та додаткову вартість (m), яка власнику капіталу нічого не коштує, а власнику робочої сили коштує неоплаченої праці;

Пропорції, яких необхідно дотримуватись для здійснення простого відтворення СП:

1. Перший підрозділ повинен виробити обсяг засобів виробництва, необхідний для відшкодування матеріальних затрат у І та II підрозділах суспільного виробництва, тобто:

І (с + v + m) = = Іс + ІІс.

2. Другий підрозділ повинен виробити такий обсяг предметів споживання, який би задовольнив попит найманих працівників І і II підрозділів. Вартість вироблених II підрозділом предметів споживання має дорівнювати чистому суспільному продукту (національному доходу), тобто:

II (с + v + m ) = І ( v + m ) + II (v + m).

3.Якщо з першої умови вилучити попит, який задовольняється в межах цього підрозділу, а з другої умови вилучити внутрішній попит на предмети споживання, то отримаємо третю умову: І (v + m ) = ІІс.

Умови розширеного відтворення СП у теорії К. Маркса:

1) I(c + v + m) > Ic + IIc;

2) II (с + v + m ) < І (v + m ) + II (v + m );

3) І (v + m ) > ІІс.

Звужене відтворення або його відсутність описується наступними пропорціями:

1) I(c + v + m) < Ic + IIc;

2) II (с + v + m ) > І (v + m ) + II (v + m );

3) І (v + m ) < ІІс.

 

Національний дохід — це сукупний дохід в економіці, який отримують власники чинників виробництва: праці, капіталу, землі, підприємницького хисту. Національний дохід — це чистий внутрішній продукт, зменшений на величину податків на бізнес.

Особистий дохід (ОД)знаходиться відніманнямвід суми національного доходу внесків (податків) на соціальне страхування, податку на доходи підприємств,
а також прибутку, що використовується для розширення виробництва (нерозподілений прибуток підприємств), і додаванням трансфертних платежів, які включають виплати соціального страхування по старості, від нещасних випадків, допомогу і виплати по безробіттю, різноманітні виплати неімущим і непрацездатним тощо

Трансфертні виплати — виплати, які не пов’язані з трудовою діяльністю, тобто не зароблені, а одержані.

Дохід в особистому розпорядженні домогосподарств— кінцевий показник системи національного рахівництва. Він використовується на споживання та заощадження и знаходиться шляхом віднімання від суми особистого доходу всіх індивідуальних податків.

Національне багатство – це сукупність матеріальних благ, нагромаджених суспільством за всю його історію.

Нематеріальне багатство суспільства – це ті його елементи, що перш за все визначають якість робочої сили – науково-технічний, освітній, культурний потенціал

Але у західних країнах використовується показник , який відбиває рівень добробуту нації ( країни) – Чистий економічний добробут(достаток).

Суспільне відтворення — безперервний процес відтворення продуктивних сил, виробничих відносин, робочої сили та кінцевого результату.

Відтворення продуктивних силозначає виробництво предметів праці, сировинних матеріалів, знарядь праці, технологій, оточуючого середовища, науки, всіх сил природи.

Відтворення виробничих відносинпередбачає відтворення системи відносин власності, економічних потреб і економічних інтересів, місця людини у суспільному виробництві, відтворення відносин виробництва, розподілу, обміну, споживання, організаційно економічних відносин.

Відтворення робочої сили— це виробництво робочої сили у товарній формі, її розподіл, обмін, споживання (використання), відтворення за професіями, спеціальностями, певної структури.

Відтворення кінцевого результату — безперервний процес виробництва матеріальних благ і послуг в натуральній та вартісній формах, першої необхідності, засобів розкоші, товарів довгострокового та короткострокового користування, товарів сьогодення та товарів майбутнього.

Просте відтворення— відтворення у незмінних обсягах, коли кінцевий результат використовується на споживання.

Розширене відтворенняозначає виробництво у зростаючих розмірах, частина додаткового продукту використовується на нагромадження.

Звужене відтворенняпередбачає виробництво у зменшених обсягах.

Екстенсивний тип відтворення— збільшення обсягів виробництва за рахунок залучення у виробництво додаткових факторів виробництва.

Інтенсивний тип відтворення— це процес збільшення обсягів виробництва за рахунок більш раціонального використання факторів виробництва.

Нагромадження — це розширення виробництва за рахунок залучення у виробництво додаткових засобів виробництва та формування фонду життєвих засобів для залучення у виробництво нових робітників.

Джерелом нагромадження переважно виступає частина додаткового продукту, що формує фонд нагромадження. В певних історичних умовах, як виняток, джерелом нагромадження може бути необхідний продукт (під час війни, стихійних лих, техногенних катастроф). За певних умов (коли випускається біль продуктивне обладнання або коли знижуються ціни на попереднє обладнання внаслідок зростання продуктивності праці у машинобудуванні) джерелом нагромадження може бути фонд заміщення.

Індивідуальне нагромадження - нагромадження на мікроекономічному рівні (на рівні фірми).

Суспільне нагромадження — нагромадження на макроекономічному рівні.

Виробниче нагромадження — нагромадження у сфері матеріального виробництва.

Територіальне нагромадження — нагромадження у певному регіоні, на певній території.

Норма нагромадження характеризує ефективність нагромадження і визначається співвідношенням між фондом нагромадження певного виду нагромадження до національного доходу. , де Нн — норма нагромадження; Фн — фонд нагромадження; НД — національний дохід.

Мультиплікатор — показник, який характеризує темпи зростання інвестицій на певні обсяги збільшення кінцевого результату.

; ;

де К — мультиплікатор; — приріст інвестицій; — приріст доходу.

ІІ. Структурно – логічні схеми.

Рис. 6.1. Види суспільного відтворення.

 

Рис. 6.2. Схема розрахунку особистого доходу ( І спосіб).

 

Рис. 6.3. Схема розрахунку особистого доходу ( ІІ спосіб).

 

Рис. 6.4. Схема розрахунку чистого економічного добробуту.

 

 

ІІІ. Питання для перевірки виконання домашнього завдання

1. У чому полягає сутність і які основні елементи суспільного відтворення?

2. У чому проявляється зв'язок між відтворенням і економічним зростанням?

3. Які основні типи економічного зростання?

4. У чому полягають особливості економічного зростання та трансформації економіки України у ринкову?

5. Який з показників найбільш повно характеризує результати економічної діяльності?

6. У чому полягає проблема нагромадження і як вона вирішується?

7. Охарактеризуйте сучасні форми суспільного продукту.

Задачі для розв’язку по даній темі

 

1. Реальний ВНП склав 800 млрд. грошових одиниць у минулому році і 840 млрд. в поточному році. Розрахуйте: а) темпи економічного зростання; б) темпи приросту ВНП в поточному році у порівнянні з минулим у відсотках.

2. Розрахуйте темпи росту ВНП, якщо він склав 300 тис. грошових одиниць і збільшився з минулого року на 15 тис. грошових одиниць.

3. Яким буде темп зростання ВНП та його зростання на душу населення, якщо в базисному році ВНП становив 45 млрд. грн., а у звітному – 46 млрд. грн.? Кількість населення відповідно 50 і 52 млн. чоловік

4. Валовий внутрішній продукт (у фактичних цінах) в Україні за період з 2000 по 2003 рр. становив: у 2000 р. 170,07 млрд. грн., у 2001 р. 204,2 млрд. грн., у 2002 р. 225,8 млрд. грн. і 264,2 млрд. грн. у 2003 р. Визначити абсолютні прирости та темпи приросту даного показника.

 

 

ІV. Питання для перевірки виконання самостійної роботи студентів

1. Дайте визначення категорії „витрати виробництва". Які об'єктивні причини зумовлюють формування витрат виробництва?

2. Охарактеризуйте постійні та змінні витрати. Для якого періоду в діяльності підприємства західні вчені вводять цей поділ?

3. Назвіть види собівартості, які розраховуються у вітчизняній господарській практиці.

4. Що таке собівартість і які основні елементи витрат до неї входять?

5. Яка різниця існує між нормою прибутку і нормою рентабельності?

6. В чому полягає сутність витрат виробництва? Які ви знаєте види витрат?

7. Охарактеризуйте підприємницький дохід і його структуру.

8. Що таке торговий прибуток?

9. В чому полягає сутність позичкового відсотка?

 

Задачі для розв’язку на повторення

1. Загальний дохід від реалізації продукції дорівнює 3750 грн. Якими повинні бути затрати, щоб рентабельність дорівнювала 25%?

2. Первісна вартість обладнання становить 80 тис. грн. Яка сума його вартості щорічно переноситься на собівартість продукції при нормі амортизації 20%? За скільки років буде списано обладнання?

3. Два підприємства виробляють ідентичну продукцію. Річний дохід першого із них становить 73 тис. грн., матеріальні витрати 23 тис. грн., витрати на оплату праці 10 тис. грн. На другому підприємстві за цей період одержано 85 тис. грн. доходу, матеріальні витрати становили 32 тис. грн.., оплата праці 15 тис. грн. Визначити, яке з цих підприємств функціонує ефективніше.

4. Маса прибутку фірми становить 15 тис. грн.., рентабельність 15%. Визначте: а) витрати; б) дохід від реалізації.

5. На виробництво 700 одиниць товару підприємство витратило 7 тис. грн. постійних і 12 тис. грн. змінних витрат. Визначте: а) сукупні (валові) витрати; б) середні витрати виробництва. В наступному виробничому циклі змінні витрати становили 15 тис. грн., а обсяг виробництва збільшився на 50 одиниць. Визначте граничні витрати. Поясніть економічний зміст кожного виду витрат.

 

 

Тема: економічне зростання та його чинники.


Читайте також:

  1. Iз листа Богдана Хмельницького до шведського короля Карла Густава (16 листопада 1656 р.)
  2. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
  3. VІ. Структурно-логічні схеми
  4. Алгоритми та блок-схеми
  5. Аналіз факторів впливу на обсяги виробництва суспільного продукту.
  6. Аналітична психологія. Концепція Карла Юнга
  7. Блок 1. Соціально-демографічні та міграційні процеси.
  8. Блоки схеми алгоритму
  9. В цілому сукупність суспільного продукту – це сукупність благ і послуг, вироблених суспільством за певний період часу (як правило, за рік).
  10. Важелі впливу на процеси розвитку ринку капіталу.
  11. Вибір схеми підключення абонентів залежно від режимів тиску.
  12. Вибір типу обмотки і складання схеми.




Переглядів: 502

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
План лекції | План лекції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.086 сек.