• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Державне регулювання зайнятості в Україні.

Державна політика зайнятості базується на таких основних принципах:

• пріоритетності забезпечення повної, продуктивної і вільно обраної зайнятості в процесі реалізації активної соціально-економічної політики держави;

• відповідальності держави за формування та реалізацію політики у сфері зайнятості населення;

• забезпечення рівних можливостей громадянам, які проживають на території України, у реалізації їх конституційного права на працю;

• ефективного використання робочої сили та забезпечення со­ціального захисту громадян від безробіття;

• співробітництва уряду України, організацій працівників і роботодавців у сфері зайнятості населення на основі паритетності та рівності сторін соціального партнерства;

• пріоритетності норм чинних міжнародних договорів у сфері зайнятості населення, згода на обов'язковість дотримання яких на­дії на Верховною Радою України.

Відносини у сфері зайнятості регулюються Конституцією України, Законом України "Про зайнятість населення", Законом Украї­ни "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими нормативно-правовими актами.

Основними напрямами державної політики зайнятості є:

• сприяння зайнятості населення шляхом збереження ефектив­но функціонуючих та створення нових робочих місць на підприєм­ствах, в установах та організаціях усіх форм власності;

• сприяння підготовці робочої сили, професійний склад і ква­ліфікаційний рівень якої відповідає потребам ринку праці;

• підтримка самостійної зайнятості населення, розвитку під­приємництва;

• сприяння підвищенню якості робочої сили, розвитку систе­ми професійного навчання кадрів упродовж усього життя з урахуванням потреб ринку праці;

• посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості;

• підтримка громадян, які не здатні на рівних умовах конку­рувати на ринку праці;

• соціальна підтримка безробітних, зареєстрованих у дер­жавній службі зайнятості, з метою повернення їх до продуктивної зайнятості;

• забезпечення соціального захисту громадян України, які пра­цюють за кордоном;

• сприяння розвитку системи колективно-договірного забезпе­чення повної, продуктивної і вільно обраної зайнятості.

Основними завдання­ми державної служби зайнятості є:

• надання громадянам, які до неї звертаються, соціальних по­слуг та здійснення матеріального забезпечення відповідно до За­кону України "Про зайнятість населення" і Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";

• надання роботодавцям за їх заявами послуг щодо добору пра­цівників, у тому числі шляхом професійного навчання громадян, які звернулися до державної служби зайнятості з метою подаль­шого їх працевлаштування;

• здійснення контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

• інформування населення та органів виконавчої влади про по­слуги, що надаються державною службою зайнятості, та результа­ти її діяльності;

• створення банку даних про вільні робочі місця та вакантні посади на підставі інформації роботодавців;

• забезпечення громадянам вільного доступу до інформації про цільні робочі місця, вакантні посади, умови праці та її оплату, юри­дичну адресу роботодавців;

• надання громадянам, інформаційних і консультаційних по­слуг з питань сприяння у працевлаштуванні або започаткуванні власної справи;

• облік громадян, які звертаються до служби зайнятості, реє­страція їх у встановленому порядку як безробітних, облік наданих послуг;

• підбір підходящої роботи та сприяння зареєстрованим безро­бітним у працевлаштуванні або започаткуванні власної справи, в тому числі шляхом професійної освіти;

• систематизація одержаної в установленому законодавством порядку від роботодавців інформації про наявність вільних робо­чих місць, чисельність вивільнюваних, прийнятих та звільнених працівників, чисельність працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), або які не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з незалежних від них причин, про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників;

• здійснення у порядку, встановленому законодавством, збір
та опрацювання адміністративних даних, ведення та опрацювання статистичної інформації, яка відображає стан ринку праці та становище у сфері зайнятості населення;

• участь у розробленні та виконанні державної і територіальної програм зайнятості населення та інших програм соціального і економічного спрямування в межах своїх повноважень.

Читайте також:

1. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
2. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
3. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
4. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
5. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
6. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом
7. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
8. Автоматичне регулювання.
9. Адміністративне право і державне управління.
10. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
11. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
12. Адміністративно-правове регулювання проходження державної служби

Переглядів: 672