Методика нормування праці на механізованих польових роботах.

Під нормо утворюючими факторами розуміють умови виробництва, які прямо або опосередковано впливають на норму праці. Нормо утворюючі фактори за характером впливу на нормативи праці умовно поділяються на змінні й постійні.

Нормоутворюючі фактори та основні положення нормування механізованих польових робіт.

Більшість сільськогосподарських робіт у рослинництві, як відомо, виконується за допомогою машин і механізмів. Ефективність їх використання визначається рівнем нормування праці зайнятих на них виконавців.

Величина норм праці визначається багатьма нормоутворюючими чинниками. Урахування цих факторів при польових механізованих роботахздійснюється шляхом диференціації норм виробітку на одні й ті самі видипольових робіт.

Змінні фактори впливають безпосередньо на норми виробітку на механізованих польових роботах, але ступінь їх впливу змінюється з року врік. За своєю технікотехнологічною і біологічною однорідністю ці фактори утворюють декілька груп:

Ø технічна група факторів, до неї належать тяглові й енергетичні

показники комбайнів та інших сільськогосподарських машин;

Ø технологічна група факторів визначається особливостями технології виробництва й агротехнічними вимогами. Серед них глибина обробітку ґрунту, норми висіву насіння і внесення добрив, ширина міжрядь та ін.;

Ø біологічна група факторіввизначається біологічними особливостями розвитку сільськогосподарських культур та свійських тварин. У цьому відношенні норми праці залежать від урожайності культур, густоти рослин, забур’яненості полів, вологостіґрунтів, продуктивності тварин тощо.

Наведені групи нормоутворюючих факторів порізному впливають нарівень норм виробітку, однак, врештірешт, визначають робочу ширинузахвату й припустиму швидкість руху агрегатів, а це, у свою чергу, впливає на тривалість роботи машини протягом зміни.

На механізованих польових та інших роботах норми праці можна встановлювати двояким способом:

· за допомогою раніше розроблених нормативів праці на окремі елементи трудових операцій;

· на основі визначення погодинної продуктивності агрегатів чи виконавців, помноживши погодинну продуктивність на розрахункову кількість годин основного часу,визначають змінну норму виробітку.

При розрахунку норм виробітку за нормативами необхідно передбачати конкретні умови (довжину гону, рельєф, конфігурацію поля і ін.), що досягається паспортизацією полів і пасовищ. У другому випадку проводяться хронографічні спостереження, розробляються на їх основі обґрунтовані нормативи на окремі елементи трудових операцій і в подальшому за допомогою аналітичних розрахунків визначаються норми виробітку. Одночасно розраховують витрати палива, електроенергії, іншихматеріалів на фізичну одиницю роботи.

Різниця в підходах при визначенні норм продуктивності машин на механізованих роботах не змінює суті аналітичних розрахунків при їх розробці. Насамперед, доцільно визначити раціональний баланс часу зміни, який має такий вигляд:

Тзм = Тпз + То + Тпов + Тзав/вив + Тпер + Тобс + Тв + Топ,

де Тзм – установлена тривалість зміни;

Тпз – норматив часу на підготовчо - заключні роботи;

То – час основної роботи;

Тпов – час, витрачений на повороти та заїзди;

Тзав/вив – час на завантаження посівних агрегатів, розвантаження бункерів комбайнів;

Тпер – час внутрішньозмінних переїздів з ділянки на ділянку, включаючи агрегатування;

Тобс – час організаційнотехнологічного обслуговування агрегату в загоні;

Тв – норматив часу на відпочинок виконавця;

Топ – норматив часу на особисті потреби.

Виходячи з цього, норму виробітку на механізованих польових роботах (Нзм) можна визначити за формулою:

Нзм = 0,1·Вр·Vр·То,

де 0,1·Вр·Vр – погодинна продуктивність агрегату, га;

Вр – робоча ширина захвату агрегату, м;

Vp – робоча швидкість руху агрегату, км/год,

То – часосновної роботи протягом зміни,

0,1 – постійний коефіцієнт, який вводиться для вирівнювання показників, оскільки ширину захвату визначають у м, швидкість руху – в км, а виробіток – у га.

У свою чергу, робочу ширину захвату агрегату визначають таким чином:

Bp = Bк ·n ·К,

де Bк – конструктивна ширина захвату, м;

n –кількість робочих машин в агрегаті;

К – коефіцієнт використання конструктивної ширини захвату.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Список використаної літератури	\|	Поняття паспортизації полів, основні етапи паспортизації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.