• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розрахунок магнітних кіл з постійною магніторушійною силою

.

Коли при відомих геометричних розмірах, конфігурації і матеріалі магніторповоду потрібно визначити МРС (струм в котушці), необхідну для утворення у магнітному колі заданого магнітного потоку (магнітної індукції), то прийнято вважати, що вирішується так звана пряма задача розрахунку магнітних кіл. Разом з тим, на практиці часто доводиться вирішувати і зворотну задачу – коли при відомих діючій МРС і геометричних розмірах, конфігурації та матеріалі магніторповоду, потрібно визначити магнітний потік кола.

Хоча методики вирішення прямої і зворотної задач розрахунку магнітних кіл відрізняються між собою, але початковий етап у них є спільним.

Спочатку, за заданим кресленням кола (рис.4.4), керуючись однорідністю та однаковістю поперечного перерізу матеріалу, наявністю або відсутністю обмотки, магнітопровід розбивають на k окремих ділянок. Потім, для кожної з виділених ділянок визначають довжину її середньої лінії l_k та площу поперечного перерізу S_k.

Далі, при вирішенні прямої задачі, для кожної ділянки кола обчислюють магнітну індукцію:

і за кривими намагнічування В = f(H) матеріалів знаходять Н_k. Напруженість магнітного поля у повітряному зазорі з площею поперечного перерізу S_d розраховують, як лінійну задачу за формулою:

,

де m₀ = 4p×10^-7 Гн.

Магніторушійну силу кола і струм обмотки розраховують за формулами, відповідно:

,

.

У зв’язку з тим, що для феромагнітних матеріалів залежність В від Н є нелінійною функцією, розв’язати зворотну задачу безпосередньо аналітичним шляхом достатньо складно, а у випадках коли магнітопровід складається з кількох різнорідних ділянок стає просто неможливо. Тому для вирішення зворотної задачі часто застосовують графоаналітичний метод, суть якого наступна.

Після визначення довжин середніх ліній і площ перерізів ділянок кола для декількох заданих довільно значень Ф вирішують пряму задачу (визначають F = IW). Далі за результатами обчислень будують вебер-амперну характеристику розрахункового кола, з якої для заданого значення F_н= I_нW визначають магнітний потік Ф_н.

Читайте також:

1. Автоматичний розрахунок суми проведення.
2. Аеродинамічний розрахунок
3. Аеродинамічний розрахунок ротора вітроустановки
4. Аналітичний розрахунок завантаження горловин
5. Аналітичний розрахунок сумарного завантаження типових перетинань
6. Взаємодія електромагнітних випромінювань з речовиною
7. Види норм праці, їх розрахунок
8. Вимірювання магнітних величин.
9. Властивості феромагнітних матеріалів
10. Вплив електромагнітних полів і випромінювань на живий організм.
11. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми.
12. Вплив характеру кола на криву струму при несинусоїдній напрузі /розрахунок найпростіших кіл

Переглядів: 1014