Опис постановки задачi та її розробка

Опис постановки задачi (ПОЗ) (комплексу задач) є елементом технiчного проекту.

У разі машинної та автоматизованої обробки даних обсяг поняття «задача» охоплює:

1) процес машинної обробки даних, тобто безпосереднє розв’язування задачi машинними засобами;

2) метод розв’язування;

3) процедури пiдготовки даних до обробки;

4) використання даних, зокрема й для прийняття управлiнських рiшень.

Органiзовуючи автоматизоване розв’язування задачi, необхiдно прийняти певне i конкретне рiшення з перелічених питань, а отже, щоб реалiзувати автоматизоване розв’язування задачi, слід насамперед розробити постановку задачi, яка має містити про цю задачу всі необхiднi та достатнi вiдомостi.

Склад i змiст постановки задачi (комплексу задач) залежить вiд специфiки останньої та умов розв’язування. Загалом ПОЗ складається з таких основних роздiлів: 1) характеристика задачi; 2) вихiдна iнформацiя; 3) вхiдна iнформацiя.

Окрiм того, виконується опис алгоритму автоматизованого розв’язування задачі, який може бути включений до ПОЗ як роздiл 4-й або викладений окремо.

Іноді ПОЗ містить i роздiл «Розрахунок економiчної ефективностi», де обгрунтовується ефективність розв’язування задачi за допомогою ЕОМ.

Схарактеризуємо стисло кожний розділ ПОЗ.

Роздiл 1-й мiстить інформацію про призначення задачі (комплексу задач); перелiк об’єктiв, у процесі управління якими розв’язується задача; перiодичнiсть i тривалiсть розв’язування; умови, за яких припиняється розв’язування автоматизованим способом; iнформацiйнi та технологiчнi зв’язки з iншими задачами (комплексами) АIС; посади осiб і (або) назви пiдроздiлiв, якi визначають умови та часовi характеристики конкретного розв’язання (рішення) та подiл обов’язкiв між персоналом i технiчними засобами в рiзних ситуацiях розв’язування задачі (комплексу задач).

Роздiл 2-й (вихiдна iнформацiя) складається з перелiку та опису вихiдних повiдомлень (тобто форм вiдомостей, вiдеограм, вiдеокадрiв тощо) та перелiку й опису структурних одиниць iнформацiї вихiдних повiдомлень, якi мають самостiйне змiстове навантаження.

Опис вихiдних повiдомлень має вигляд таблицi, що містить назву кожного повiдомлення, його iдентифiкатор, форму подання (документ, вiдеокадр, сигнал тощо), перiодичнiсть i термiн видачi.

Описуючи структурні одиниці вихiдних повiдомлень, зазначають назву одиницi, iдентифiкатор вихiдного повiдомлення, якому вона належить, вимоги до точностi обчислення цієї одиниці, її умовне позначення.

Роздiл 3-й (вхiдна iнформацiя) мiстить перелiк i опис вхiдних повiдомлень та перелiк i опис структурних одиниць iнформацiї вхiдних повiдомлень, якi мають самостiйне змiстове навантаження.

Пiд вхiдною iнформацiєю розумiють данi, якi є необхiдними для розв’язування задачi й надходять у виглядi документiв i повiдомлень рiзної форми. Опис вхiдних повiдомлень також задається у виглядi таблицi i мiстить найменування повiдомлення, його iдентифiкатор, форму подання, строки й частоту надходження.

Опис структурної одиницi вхiдного повiдомлення складається з її найменування, потрiбної точності числового значення та вказівки щодо джерела відповідної iнформацiї (повiдомлення, яке мiстить цю одиницю).

ПОЗ розробляється в такiй послiдовностi. Якщо технiко-економiчна суть задачi є зрозумiлою, то розробку починають iз визначення вихiдної iнформацiї розв’язуваної задачi, iз опису змiсту та форми вихiдних повiдомлень і способiв їх подання, визначення реквiзитiв та носiїв вихiдних даних.

Пiсля встановлення вихiдних даних визначають необхiднi вхiднi дані та розпочинають розробку алгоритму розв’язування задачi — послідовності правил отримання вихiдних даних на підставі вхiдних. Iз розробленого алгоритму визначається також iнформацiя для зберiгання та нагромадження. На закiнчення відпрацьовується система внесення змiн до iнформацiї задачi.

Для перевiрки правильностi алгоритму розробляють контрольний приклад, який слугує також для забезпечення вiдлагодження програм та їх тестування пiд час експлуатацiї.

Практика показує, що найкращий контрольний приклад — це приклад, побудований на реальних даних. Проте скористатися таким прикладом можна не завжди через відсутність потрiбних реальних даних або через те, що їх забагато (у такому разі відлагодження програми дуже ускладнюється й сповільнюється) чи наявні реальнi данi не повнiстю відбивають усi можливi варiанти розв’язування.

ПОЗ істотно спрощується, коли для її розв’язання використовуються типовi проектнi рiшення (ТПР) та пакети прикладних програм (ППП). Тодi фактично розробляється лише роздiл 1-й, а в 2-му та 3-му роздiлах ПОЗ відбувається просте «прив’язування» (добiр) потрiбних повiдомлень ППП (ТПР) або зазначені роздiли не розробляються зовсім.

Зауважимо, що специфiчні особливостi ПОЗ виявляються під час розв’язування задач у дiалоговому режимi. Адже потрiбно розробляти сценарiй дiалогу, враховуючи зручнiсть роботи, типи дiалогу, форми їх реалiзацiї на ЕОМ i навiть притаманні користувачеві прийоми та привички.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розробка автоматизованого розв’язування задач за умов функцiонування АIС	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.