Камеральна перевірка декларацій з ПДВ

Податку на додану вартість та акцизного податку

Лекція 8.

8.1. Камеральна перевірка декларацій з ПДВ

8.2. Документальна перевірка правильності нарахування ПДВ

8.3. Перевірка обґрунтованості бюджетного відшкодування з ПДВ

8.4. Камеральна та документальна перевірка правильності нарахування

акцизного податку

Література [ ]

Як визначено Законом № 2181, камеральна перевіркапроводиться податковим інспектором виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Особливості камеральної перевірки декларацій з ПДВ обумовлені специфікою звітності з цього податку, структурою декларації, змістом її рядків та додатків, визначених «Порядком заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість», який затверджено наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (зі змінами і доповненнями). Попередній контроль заповнення та узгодження даних декларацій з ПДВ здійснюється за допомогою АРМ «Звіт».

Існують дві форми декларації з ПДВ: загальна (повна) і скорочена.

Сільгосппідприємства, згідно Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями та Закону України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 639-УІ, є користувачами спеціального режиму оподаткування. Користуватися вказаним спецрежимом можуть тільки ті сільгосппідприємства, основною діяльністю яких є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 % вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно. При наявності даних умов, такі сільгосппідприємства складають спеціальну декларацію з ПДВ – за скороченою формою і подають її в передбачені законом строки.

Подання декларації за скороченою формою не дає платнику ПДВ права на отримання бюджетного відшкодування.

При проведенні попередньої перевірки з метою встановлення форми декларації, яку має подавати платник, необхідно визначити сферу діяльності платника податку та правильно визначити обсяг оподатковуваних операцій за вказаний вище період та скласти відповідну довідку.

Далі треба звернути увагу на своєчасність подання декларації.Граничний термін податкової звітності з ПДВ у відповідності із Законом № 2181 залежіть від тривалості податкового періоду. Податковий період з ПДВ дорівнює одному місяцю, якщо за попередні 12 календарних місяців обсяг оподатковуваних операцій платника з урахуванням ПДВ перевищує 300 тис.грн.. Якщо обсяг таких операцій менший від зазначеної величини, то податковий період дорівнює чи одному кварталу, чи одному місяцю (за рішенням платника). Слід відзначити, що декларація подається платником незалежно від того, чи здійснювалась фінансово-господарська діяльність у податковому періоді, чи ні.

Загальна декларація з ПДВ складається із вступної частини та 4-х розділів, з яких платником заповнюються вступна частина та перші три розділи. Четвертий розділ заповнюється інспектором лише на екземплярі декларації, що залишається у ДПІ.

До повної декларації з ПДВ затверджено 3 додатки: розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ; розрахунок суми, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету; розрахунок суми бюджетного відшкодування.

У вступній частині декларації вказуються реквізити платника ПДВ, назва ДПІ, в якій він зареєстрований та перед якою звітує.

У першому розділі декларації вказуються податкові зобов'язання. При перевірці слід звернути увагу на те, щоб в окремих рядках були вказані операції, що оподатковуються за ставкою 20% і за нульовою ставкою, з обов'язковим зазначенням у складі останніх обсягів експортних операцій. При перевірці рядків, у яких указуються операції, що не є об'єктом оподаткування або звільнені від оподаткування, слід упевнитися в наявності довідок довільної форми про склад та обсяги таких операцій. У разі здійснення експортних операцій (крім бартерних) у звітному періоді платник податку подає додаток «Розрахунок експортного відшкодування» до повної форми декларації та має право на повернення ПДВ протягом 30 календарних днів з дня подання розрахунку.

Необхідно звернути увагу на суми коригування податкових зобов'язань та їх відповідність даним, наведеним в додатку № 2 до декларації, в якому відображається розшифровка операцій, що призвели до коригування податкових зобов'язань. Наявність коригувань обумовлена внесенням змін у бази оподаткування ПДВ (їх збільшенням або зменшенням) стосовно операцій з продажу товарів за попередні податкові періоди. Наприклад:

- збільшення бази оподаткування у зв'язку з операціями, які були задекларовані як такі, що звільнені від оподаткування чи оподатковуються за нульовою ставкою, але було продано за звичайною ставкою (продаж на території України товарів, які передбачалося експортувати, але не було експортовано);

- зменшення податкових зобов'язань платника у разі зменшення бази оподаткування стосовно операцій, які оподатковуються за ставкою 20%, і які вже були зазначені в деклараціях попередніх звітних періодів (продані товари повернуто постачальнику, оскільки вони були низької якості, а постачальник уже задекларував ПДВ в декларації попереднього звітного періоду; або поставлені товари не було оплачено покупцем, а борг визнано безнадійним).

У другому розділі «Податковий кредит» зазначаються суми ПДВ по придбаних товарах (роботах, послугах), основних фондах та нематеріальних активах. При цьому відображається не загальний обсяг придбаних товарів, а проводиться їх розподіл за наступними ознаками:

- товари, придбані з ПДВ чи без ПДВ, на митній території України чи за її межами;

- придбані товари, що включаються до валових витрат виробництва та основні фонди та нематеріальні активи, що підлягають амортизації;

- для яких цілей використовуються придбані товари, а саме: для здійснення операцій, що оподатковуються, звільнені від оподаткування чи не є об'єктом оподаткування.

Уважно слід перевірити рядок, у якому вказується сума коригування податкового кредиту. Коригування податкового кредиту може відбуватися в випадках, коли його повністю або частково не було задекларовано під час закупівлі товарів (робіт, послуг) у попередніх періодах, або, навпаки, було задекларовано більшу суму. Розшифровка та розрахунок коригувань податкового кредиту надається платником також у додатку № 2 до декларації з ПДВ.

У третьому розділі декларації «Розрахунки з бюджетом за звітний період» вказується чиста сума зобов'язань з ПДВ, яка визначається як різниця податкових зобов'язань (результат по розділу І) і податкового кредиту (результат по розділу II). Якщо різниця позитивна, то платник повинен сплатити цю суму до бюджету. Якщо ж різниця є меншою 0, то платник має право на відшкодування з бюджету, і достовірність цієї суми слід дуже ретельно перевірити. Методика перевірки залежить від положень чинного законодавства, часті зміни якого можуть зумовлювати певні особливості нарахування та сплати ПДВ.

Так, на підставі «Порядку відшкодування податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України та Держказначейства України від 21.05.2001 р. № 200/86 від'ємне значення податку відшкодовується з бюджету (після погашення податкової заборгованості та розстрочки минулих періодів) шляхом зменшення податкових зобов'язань протягом наступних трьох податкових періодів. Залишок, якщо він матиме місце, підлягає відшкодуванню з бюджету протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітний період.

Це правило не поширюється на порядок бюджетного відшкодування при оподаткуванні операцій з продажу товарів на території України за нульовою ставкою. Таке бюджетне відшкодування здійснюється для платників податку, які застосовують місячний податковий період, протягом 30 днів, що настають після подання декларації. Розрахунок бюджетного відшкодування наводиться у додатку № 3. При скороченій формі декларації він не додається.

Скорочена форма декларації з ПДВ має додатки: Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість; Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів; Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг); Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Камеральна перевірка декларацій з ПДВ передбачає також звірку даних цієї декларації з відповідними даними декларації з податку на прибуток.

Якщо під час перевірки виявлено арифметичні або методологічні помилки в поданій платником податковій декларації, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання, то податковий інспектор самостійно визначає суму податкового зобов'язання, належного до сплати чи відшкодуванню з бюджету. За результатами перевірки робиться відповідний запис у розділі IV податкової декларації та складається Довідка про попередню перевірку податкової декларації з податку на додану вартість. Якщо платником у поданій декларації допущені арифметичні або методологічні помилки, що призвели до зниження суми податку, належної до сплати, то податковий інспектор самостійно здійснює перерахунок суми податку, нараховує штрафні санкції у встановленому порядку і повідомляє платника про суму донарахувань та штрафів, належних до сплати.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕМА 7 . Організація податкового контролю	\|	Документальна перевірка правильності нарахування ПДВ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.