• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Види податкових декларацій

Таблиця 10.1.

10.2.

Рис. 10.1. Склад податкової звітності.

10.1.

Облік і контроль за податками й платежами передбачає формування платниками податків податкової звітності. Пунктом 16.1. статті 16 Податквого кодексу України (далі – ПКУ) передбачено обов’язок платника податків подавати до контролюючого органу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків й зборів.

Податкова звітність – це сукупність податкових документів, які дають можливість податковим органам визначити податкову базу та обсяг податкових зобов’язань платників податків перед державою.

Податкова звітність включає в себе наступні види податкових документів:

Розрахунково-звітна документація представлена у вигляді податкових декларацій та розрахунків.

Згідно пункту 46.1. статті 46 ПКУ податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Для кожного податку чи збору затверджується окрема форма податкової декларації, однак всі форми містять інформацію, що розкриває обов’язкові елементи податку, а саме: база оподаткування, платник податку, податкова ставка, податковий період тощо.

Довідкова документація – це документи, які містять інформацію, необхідну для обчислення податків, що розшифровують або обґрунтовують податкові розрахунки. Прикладом довідкової інформації є додатки до податкових декларацій.

Облікова документація – це первинні документи бухгалтерського обліку, які є основою для обчислення податків і зборів.

Документація контролюючих органів представлена таким документом, як податкове рішення-повідомлення. Це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов’язок платника податків сплатити суму грошового зобов’язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених ПКУ та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи [].

Податкова декларація, як складова податкової звітності розробляється центральним органом податкової служби та затверджуються Міністерством фінансів України.

Обов’язок з формування та подання податкових декларацій покладено на:

1. платників податків - фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ;
2. податкових агентів – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм.

Податкові декларації формуються та подаються до контролюючого органу протягом строку, що розпочинається з наступного дня, який настає за останнім днем звітного періоду в терміни, визначені законодавчо. Податкові декларації розподіляються в залежності від видів звітних періодів:

- місячна – формується та подається до органу державної податкової служби протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (наприклад: податок на додану вартість, акцизний податок);

- квартальна - формується та подається до органу державної податкової служби протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (наприклад: податок на прибуток, податок на додану вартість (у разі звітування юридичними особами-платниками єдиного податку за ставкою 6%), податок на доходи фізичних осіб (у разі звітування податковими агентами), єдиний податок, екологічний податок, туристичний збір тощо);

- річна - формується та подається до органу державної податкової служби протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, а для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним. Для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (наприклад: податок на доходи фізичних осіб у разі подачі декларації фізичними особами або фізичними особами-підприємцями, що знаходяться на загальній системі оподаткування).

Види податкових декларацій по податках і зборах представлено в таблиці 10.1.:

Податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити та відповідати нормам і змісту відповідних податків й зборів.

ПКУ встановлює перелік обов’язкових реквізитів, які повинна містити податкова декларація:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов’язкові реквізити:

- відмітка про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

- індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Прийняття податкової декларації є обов’язком органу державної податкової служби. Відсутність в податковій декларації хоча б одного обов’язкового реквізиту є підставою для визнання такої декларації недійсною. У разі визнання податкової декларації недійсною податковий орган зобов’язаний повідомити про це платника податків шляхом надсилання податкового повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. Терміни інформування податкового органу про відмову у прийнятті податкової декларації залежать від шляхів подання звітності до податкового органу (рис.10.2).

Існують різні варіанти подачі податкових декларацій до податкового органу. Це залежить від можливостей платника податків та його виду, відповідно до Господарського кодексу України (велике, середнє чи мале підприємство). В таблиці 10.2. представлено варіанти подачі податкових декларацій до податкового органу.

Читайте також:

1. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
2. Бюджет податкових платежів
3. Види податкових перевірок
4. Види податкових перевірок
5. Види податкових перевірок. Організація і здійснення перевірок.
6. Визначення податкових зобов”язань податковим органом
7. Визначення сум податкових (грошових) зобов’язань та оскарження рішень податкових органів
8. Визначення сум податкових та грошових зобов'язань платників податків
9. Дати виникнення податкових зобов'язань і права на податковий кредит
10. Ема 3. Нарахування податків та облік податкових надходжен
11. Зведений синтетичний облік податкових зобов'язань

Переглядів: 2745