• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Економічні відносини як суспільна форма і спосіб організації економічної системи.

Тип зв’язку людини з технікою на різних етапах розвитку характеризується технологічним способом виробництва.

Продуктивні сили як матеріальна основа економічної системи.

Продуктивні сили — це сукупність засобів виробництва, працівників з їхніми фізичними і розумовими здібностями, науки, технологій, інформації, методів організації та управління виробництвом, що забезпечують створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб людей.

Матеріальною основою економічної системи виступають продуктивні сили – вони є органічним поєднанням особистого та речового факторів. Згадані елементи (робоча сила і засоби виробництва) складають основні елементи продуктивних сил. На рівень їх розвитку впливають:

– освітній фактор;

– ступінь майстерності;

– дисципліна праці на всіх рівнях ієрархії;

– наукова організація праці;

– рівень суспільної комбінації виробничого процесу;

– природні умови;

– розвиток науки та ступінь її технічного застосування;

– технічний прогрес – глобальна закономірність розвитку суспільства.

В історії розвитку техніки виділяються 3 етапи:

– інструменталізація виробництва;

– механізація;

– автоматизація.

Зміст цього поняття складають знаряддя праці в поєднанні з математикою, технологією, енергією, інформатикою та організацією виробництва.

Відповідно до 3 етапів у розвитку техніки виділяють 3 технологічні способи виробництва:

– ручний;

– машинний;

– автоматизований.

Економічні відносини — це відносини між людьми зприводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних та нематеріальних благ.

Система економічних відносин складається з:

§ техніко-економічних,

§ організаційно-економічних,

§ соціально-економічних відносин.

Техніко-економічні відносини — це відносини між людьми з приводу створення та використання ними знарядь та предметів праці у процесі виробництва, за допомогою яких вони впливають на сили природи і виробляють необхідні життєві блага.

Організаційно-економічні відносини — це відносини між людьми з приводу застосування способів і методів організації та управління суспільним виробництвом: відносини обміну діяльністю між людьми, спеціалізація праці, кооперування, концентрація та комбінування виробництва.

Соціально-економічні відносини — насамперед це відносини власності в економічному значенні цього поняття, які визначають головне в економічній системі — спосіб поєднання працівника з засобами виробництва. Крім того, відносини власності зумовлюють історичну специфіку економічної системи, її соціальну структуру, систему влади.

5. Критерії періодизації розвитку суспільства.

Вчені-економісти минулого і сучасності по-різному трактують сутність та особливості історичного розвитку суспільства.

Найбільшого поширення набули формаційний і цивілізаційнийпідходи до розуміння періодізації процесу економічного розвитку людського суспільства.

Формаційний підхід був розроблений К. Марксом і його послідовниками. Суть його полягає в тому, що продуктивні сили суспільства у сукупності з виробничими відносинами становлять певний спосіб виробництва, а спосіб виробництва у поєднанні з політичною надбудовою суспільства — соціально-економічну формацію. Формаційний підхід передбачає, що розвиток людського суспільства відбувається як послідовна зміна одного способу виробництва іншим:

§ первіснообщинний;

§ рабовласницький;

§ феодальний;

§ капіталістичний;

§ комуністичний.

Цивілізаційний підхід щодо пізнання історії розвитку людства базується на понятті «цивілізація» і визначає закономірні ступені розвитку економічних систем.

Цивілізація— історично конкретний стан суспільства, який характеризується досягнутим рівнем продуктивних сил, особливою формою виробництва і відповідною духовною культурою людей.

Цивілізація — категорія історична, її рівень і сутність визначаються тими багатогранними соціально-економічними умовами, в яких відбувається життєдіяльність того чи іншого народу.

Американський економіст У. Ростоу висунув теорію "стадій росту", в якій виділив п'ять стадій економічного розвитку:

o традиційне суспільство;

o перехідне суспільство;

o стадія зрушення;

o стадія зрілості;

o стадія високого рівня масового споживання.

Інший відомий економіст Морган висунув теорію періодизації розвитку суспільства.

Три головні етапи періодизації розвитку суспільства (Морган)

1. Епоха дикості.(мисливство)

2. Епоха варварства.(скотарство)

3. Епоха цивілізації.

Епоха цивілізації, у свою чергу, класифікується поетапно у горизонтальному і вертикальному аспектах

Горизонтальний аспект характеризує співіснування і взаємодію неоднорідних за своїм змістом локальних цивілізацій окремих країн і народів, що розвивалися в історично визначені періоди. (давньогрецька цивілізація, давньоримська, візантійська, азіатська, англійська, північно – германська, цивілізація інків, тощо)

Вертикальний аспект відбиває розвиток цивілізації у широкому розумінні цього слова: історичну еволюцію суспільства, його поступальний рух від одного ступеня зрілості до іншого — вищого. (аграрна, індустріальна, постіндустріальна)

Читайте також:

1. I спосіб.
2. II. Критерій найбільших лінійних деформацій
3. III.4 Форматування тексту.
4. IV. Виклад інформаційного матеріалу
5. IV. Виклад інформаційного матеріалу
6. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
7. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
8. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
9. PR-відділ організації: переваги і недоліки
10. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
11. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
12. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.

Переглядів: 1964