Третє питання

Друге питання

Економічні категорії – це теоретичний вираз, численні форми виробничих відносин, економічних явищ і процесів, які реально існують.

Економічні категорії – це узагальнюючі поняття, які виражають суттєві сторони економічних явищ і процесів.

Кожна категорія виражає окремі сторони економічних відносин, а в сукупності вони характеризують економічний лад суспільства в цілому.

Наприклад: розкриття ринкової економіки неможливо без оволодіння цілою системою економічних категорій: товар, гроші, вартість, ціна, маркетинг (як форма організації економіки).

Економічні категорії відбивають об’єктивну дійсність, тобто мають об’єктивний характер. Значна частина категорій має історичний характер (відповідають певним історичним умовам).

Економічні закони – це стійкі, істотні, причинно-наслідкові зв’язки і взаємозалежності явищ і процесів економічного життя.

Економічні закони відображають зв’язки, взаємозалежності кількох явищ. Категорії фіксують статичний стан, а закони – динаміку, процеси руху й розвитку економічного життя.

Економічні закони мають сутнісний об’єктивний характер, виявляються через практичну діяльність людей. Економічні закони відрізняються від законів природи, бо виникають, розвиваються і функціонують лише в процесі економічної діяльності людей – ВРОС. Крім цього, економічні закони діють не вічно, більшість із них має тимчасовий, минущий характер.

Класифікація економічних законів:

1) загальні – властиві всім суспільним способам виробництва (закон відповідності ВВ рівню й характеру ПС, закон зростання ПП, закон РЧ);

2) закони, діючі у декількох суспільно-економічних формаціях (закон вартості, закон попиту і пропозиції, закон грошового обігу);

3) специфічні – діють в межах одного суспільного способу виробництва (основний економічний закон, закон виробництва додаткової вартості);

4) закони, що діють лише на одній із стадій (висхідній або низхідній) суспільного способу виробництва (закон породження монополії концентрацією виробництва).

Політична економія, як і будь-яка інша наука, має властиві їй методи дослідження процесів та явищ господарської діяльності. З цією метою використовується значний арсенал прийомів і способів дослідження предмета політекономії, котрі визначають зміст її методу.

Метод (спосіб дослідження, пізнання) у політекономії являє собою сукупність засобів, прийомів та принципів наукового пізнання економічних процесів і явищ, їх уявного відтворення й розкриття взаємозв'язку та взаємозалежності, а також виявлення рушійних сил функціонування й розвитку економічної системи. З цією метою використовуються як загальнонаукові, так і специфічні для цієї науки методи пізнання. Провідне місце серед них належить діалектичному методу.

Діалектичний метод належить до загальнонаукових і грунтується на використанні законів і принципів філософії, родоначальником якої був видатний німецький філософ Г. Гегель. Сутність цього методу полягає в тому, що процеси і явища (в тому числі і економічні) досліджуються не ізольовано, а у їхньому взаємозв'язку та взаємозалежності і не у статиці, а в динаміці, розвитку. Останнє слід розуміти як накопичення кількісних змін, що призводить до змін якісного характеру. При цьому джерелом розвитку виступають внутрішні суперечності досліджуваного процесу або явища.

Метод наукової абстракції передбачає вилучення у процесі дослідження другорядних фактів, явищ, сторін, які не мають істотного значення для Його кінцевого результату. На жаль, абстрактний характер політичної економії спонукає нетямущих людей розцінювати цю теорію як щось непрактичне і нереальне. Насправді політична економія практична саме тому, що вона за допомогою цього методу визначає поняття, економічні категорії, виявляє і формулює економічні закони, що відіграє вирішальну роль у практиці господарювання.

Кожний досліджуваний об'єкт природи або суспільства має значну кількість ознак, властивостей, рис. Для правильного розуміння суті певного явища або процесу необхідно розкласти його на найпростіші складові елементи, піддати кожний з них детальному вивченню та виявити роль цих елементів у системі єдиного ЦІЛОГО.

Розчленування досліджуваного об'єкта на окремі елементи і вивчення кожного з них як необхідної частини цілого називають аналізом. Такий аналіз дає можливість вивчити окремі сторони об'єкта, визначити певні поняття та їх зміст.

Синтез як метод дослідження в політекономії передбачає об'єднання різних сторін, елементів досліджуваного об'єкта в єдине ціле з урахуванням взаємозв'язків між ними. Це дає змогу більш глибоко дослідити сутність цілого. Наприклад, величина попиту залежить від багатьох факторів: ціни на певний товар, доходу споживачів, наявності товарів-замінників і т. п. Щоб мати уявлення про попит на такий товар, треба вивчити всі ці зв'язки.

У процесі дослідження науковці можуть просуватися як від окремого до загального, так і від загального до окремого. Це свідчить про застосування індуктивного і дедуктивного методів у дослідженні економічних процесів і явищ.

Під індукцією мають на увазі метод пізнання, який передбачає просування у дослідженні певного економічного явища або процесу від окремого до загального, від Знання нижчого ступеня до знання більш високого рівня. Дедукція - метод пізнання, застосування якого передбачає просування при дослідженні певного об'єкта від загального до одиничного. Застосування цих методів у політичній економії дає змогу виявити діалектичний зв'язок між одиничним, особливим і загальним.

Історичні і логічні методи дослідження в політекономії використовуються для вивчення економічних процесів і явищ у єдності здійснення першого та другого. Застосування історичного методу передбачає вивчення історичної послідовності виникнення, розвитку і змін певних економічних процесів і явищ один за одним у житті суспільства. Відповідно до з логічного методу досліджуються економічні процеси і явища у ЇХНІЙ логічній послідовності виникнення і розвитку у напрямку від простого до складного. Водночас дослідник звільняється від історичних випадковостей, зигзагів та подробиць, котрі не властиві певному явищу або процесу, щоб виявити логіку його розвитку.

Широко використовується в політекономічних дослідженнях економічне моделювання. Це формалізований опис і кількісне вираження економічних процесів і явищ на основі використання математики та економетрики, структура яких в абстрактній формі відтворює реальний стан економічної діяльності. Застосування економічних моделей в політичній економії створює можливості для більш наочного та глибокого дослідження основних характеристик і закономірностей розвитку реальних об'єктів пізнання.

Економічний експеримент набуває все більшого поширення в дослідженнях економічних процесів і явищ. Він є штучним відтворенням цих процесів і явищ з метою їх вивчення за оптимально сприятливих умов та подальшого практичного впровадження у господарську діяльність. Економічний експеримент створює можливості для перевірки на практиці обґрунтованості наукових гіпотез та рекомендацій з метою узгодження можливих помилок і невдач в соціально-економічній політиці держави.

Отже, в політекономії широко використовується значний спектр методів дослідження економічних процесів і явищ, що дає змогу їй розвиватися та відігравати відповідну роль у пізнанні навколишньої об'єктивної економічної реальності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Перше питання	\|	Четверте питання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.194 сек.