• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Четверте питання

Потреби як визначальний чинник доцільної поведінки економічних суб’єктів є однією з фундаментальних категорій політичної економії.

Потреба – це нужда в чому-небудь, об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому.

Потреби відбивають внутрішні спонукальні мотиви діяльності людей і утворюють складну систему. Визначають фізіологічні, соціальні духовні потреби. Ця класифікація умовна, тому що вони переплітаються. За критерієм нагальності виділяють «піраміду потреб» А. Маслоу.

«Людина – це піраміда потреб з біологічними в основі і духовними на вершині. Причетність до вищих, духовних цінностей дивним чином возвеличує і тіло, і всі його потреби.»

Економічні потреби – це внутрішній мотив людини,що спонукає її до економічної діяльності для забезпечення власного добробуту та членів своєї сім’ї.

Особливості потреб: їх багато, вони різноманітні, із задоволенням одних потреб виникають інші.

Економічні потреби тісно пов’язані з виробництвом, обміном, розподілом і споживанням. В свою чергу, виробництво, створюючи нові товари та послуги, стимулює розвиток потреб людини. Економічні потреби задовольняються у процесі споживання. Спожитий продукт або послуга породжує нові потреби, що приводить до відтворення економічних потреб.

Класифікація економічних потреб

За характером виникнення: - первинні (їжа, одяг, житло, безпека)

- вторинні (модний одяг, комфортне житло, інформація)

2. За засобами задоволення: - матеріальні

- нематеріальні

3. За нагальністю задоволення: – першочергові

- другорядні

4. За суб’єктами: – особисті

- колективні

- суспільні

5. За кількісною визначеністю та мірою реалізації:

- абсолютні – визначаються максимально можливим обсягом виробництва матеріальних благ і послуг, які могли б бути спожиті суспільством за найсприятливіших умов;

- дійсні -задовольняються за оптимальних розмірів виробництва при даній економічній системі;

- платоспроможні - це потреби, які особа (суб’єкт) може задовольнити за свої кошти і визначаються співвідношенням цін на предмети споживання і грошовими доходами населення.

Розрізняють також економічні потреби суспільства, класів, соціальних верств, прошарків, груп, окремих людей. Серед них виділяють фізіологічні (з верхньою та нижньою межею), соціальні та духовні. Фізіологічні потреби - це основні потреби у товарах і послугах, без яких неможливе існування людини (їжа, одяг, житло). Соціальні потреби – це потреби в освіті, медичних послугах, соціальному страхуванні, вихованні дітей і т.д. Духовними потребами вважають потреби людини у віросповіданні, відвідуванні кіно, театру, картинних галерей, читанні художньої літератури, тобто все те, що розвиває особистість.

Система економічних потреб є складною і постійно розвивається. Структура потреб, їх обсяг, способи та рівень задоволення безперервно змінюються.

Безперервний економічний і духовний прогрес суспільства зумовлює як кількісне, так і якісне зростання потреб. Виникнення нових потреб супроводжується постійним урізноманітненням, примноженням, збагаченням та ускладненням їх структури, що відображається в дії економічного закону зростання потреб.

Розвиток та задоволення потреб залежить від ступеня розвитку і зрілості економічної системи. У розвинених країнах вчені налічують майже 11 тис. потреб, більшість з яких – економічні. Постійне зростання потреб свідчить про дію закону всезагального економічного зростання потреб.

Економічні потреби окремої людини, трудового колективу та сукупного працівника групуються навколо потреб людини-працівника і людини-власника.

Потреби людини-працівника зароджуються у виробництві й пов’язані з процесом праці і можливістю працювати. Це потреби у якісному вдосконаленні умов праці: санітарно-гігієнічні умови, фізична небезпека, контакти з іншими людьми. Умови праці повинні стимулювати працівника до ефективної, високо продуктивної праці, власному удосконаленню.

Потреби людини-власника – це потреби в отриманні гідної величини заробітної плати, у привласненні частини прибутку через акції підприємства, в отриманні частини доходу від вкладених в ощадні банки заощаджень. Крім того, потреби людини-власника передбачають, що вона забезпечена окремою зручною квартирою, товарами тривалого користування (автомобілем, телевізор-ром тощо), а по змозі – сучасною дачею.

Але потреби постійно змінюються і зростають під впливом їх задоволення через можливості виробництва у створенні відповідних матеріальних благ, що свідчить про дію закону зростання потреб.

Закон зростання потреб – це всезагальний економічний закон, який виражає сталі і суттєві зв’язки між виробництвом і рівнем задоволення потреб (або особистим споживанням), розвиток яких викликає появу нових потреб та засобів їх задоволення.

Основною суперечністю закону є, з одного боку, досягнутий рівень виробництва і споживання, а з іншого – зрослі на цій основі потреби людей.

Матеріально-речовою основою даного закону є розвиток технологічного способу виробництва. В умовах новітньої техніки та технології закон діє значно інтенсивніше і спонукає підвищувати рівень робітників. В умовах автоматизації виробництва зростають потреби, пов’язані із якісним удосконаленням умов праці кожного індивіда, трудового колективу та сукупного працівника. Закон зростання потреб тут виявляється у потребах формування працівника нового типу.

Під час людської діяльності конкретним виявом зростання потреб є збільшення видів виробництва продукції. Приблизно 90% сучасних товарів на початку ХХ ст. не вироблялося.

У соціальній сфері закон зростання потреб виявляється в поліпшенні житлових умов, пенсійного забезпечення, гарантованого просування по службі тощо. У сфері політики проявляється у потребі людей, трудових колективів, соціальних верств і прошарків, класів впливати на формування політики, брати участь в управлінні державою. Прояви закону зростання потреб має місце у правових, культурних, національних та інших суспільних відносин.

Таким чином, потреби людей, суспільства, підприємств впливають на сам процес розвитку не тільки економіки, її окремих елементів, але й всього розвитку країни в цілому.

Читайте також:

1. IV. Питання самоконтролю.
2. V. Питання для самоконтолю
3. V. Питання туристично-спортивної діяльності
4. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
5. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
6. Актуальні питання управління земельними ресурсами та їх охорони
7. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
8. Бесіда за запитаннями.
9. В лекції висвітлюються питання використання мережних структур, їх недоліки та переваги.
10. Виділення в природних комплексах незвичайних, унікальних ділянок і явищ і питання їх збереження.
11. Висновок з 1 питання
12. Відповідаючи на питання, будьте впевнені в своїй перемозі і все у вас вийде.

Переглядів: 604