Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Критерії оцінки ефективності професійної діяльності психолога у спорті.

Психологічні показники ефективності професійної діяльності психолога у спорті.

Незважаючи на велику кількість досліджень з проблем професійної діяльності психологів у спорті, багато питань спортивної психології залишається невирішеними. До них можна віднести проблему вивчення психологічної готовності психолога до професійної діяльності у спорті. Саме на сучасному етапі розвитку спорту у нашій країні необхідність у спортивних психологах зростає. Зростає і потреба у розробці науково-методичного матеріалу, який би послугував забезпеченням до здійснення ефективної професійної діяльності психологом у спорті.

Як зазначає І.В.Вачков. сама ідея «моделі спеціаліста», особливо стосовна такої творчої і складної професії, як психолог у спорті, іноді викликає сумніви. Обгрунтування цього факту полягає у тому, що неможливо утиснути у «модель» всі характеристики професійної діяльності психолога у спорті ( разом з необхідністю імпровізувати у праці зі спортсменами), а також неможливо виділити загальновизнаний, стандартно- показовий профіль особистісних та професійних якостей спеціаліста, відповідно до якого можна буде готувати майбутніх психологів для роботи у спорті, а також, спираючись на який, можна буде оцінювати психологічну готовність до професійної діяльності психолога у галузі спорту шляхом порівняння ідеальної моделі з реальною. Аналізуючи результати дослідження І.В.Вачкова, доходимо висновку, що відповідний профіль повинен включати такі якості як «доброта», «вміння спілкуватися», «любов до спортсменів», «порядність» та ін.. Отже, звернення до «моделі спеціаліста» часто буває доцільним як орієнтоване уявлення про те, яким повинен бути спортивний психолог як фахівець.

Відомий психолог А.К.Маркова виділяє такі складові моделі фахівця: професіограму, тобто опис самої професійної діяльності психолога у спорті; професійно-посадові вимоги (мінімально необхідні знання та вміння при виконанні психологом певних професійних завдань у спорті) й кваліфікаційний профіль (знання та вміння психолога відповідно до тарифного розряду оплати праці у конкретній спортивній організації).

 

Сучасний досвід роботи практичних психологів дозволяє виділити основні якості кваліфікованого, ефективно працюючого психолога, психологічно готового до професійної діяльності у спорті.

Е.Аллен виділяє такі критерії оцінки ефективності професійної діяльності кваліфікованого психолога:

 

- завдання психологічної допомоги;

- реакції практичного психолога у ситуації професійної діяльності;

- світогляд психолога;

- культурна продуктивність психолога;

- конфіденційність у роботі психолога у спорті;

- обмеження у діяльності психолога;

- міжособистісний вплив у роботі фахівця;

- людська гідність;

- узагальнена теорія та ставлення до узагальненої теорії у роботі спортивного психолога.

Зниження ефективності професійної діяльності психолога може відбуватися тому, що «рольові очікування» від психолога з боку тренерів та спортсменів не співпадають з його можливостями. Як зазначає у своїй статті Т.М.Титаренко, ефективність роботи психолога визначається також показниками його психологічного благополуччя, а також такими параметрами особистості психолога, як само актуалізація, потреба у пізнанні, спонтанність, аутосимпатія, контактність. За визначенням Т.М.Титаренка, ефективність професійної діяльності психолога та його психологічна готовність залежить від оцінки останнім власних можливостей, прагнень, уподобань.

Отже, основний критерій ефективності професійної діяльності психолога у спорті – бути корисним спортсмену та тренеру своєю особистою участю у підготовці спортсмена. Як зазначає О.Гринь, для успіху психологу, перш за все, треба відмінно розбиратися в специфіці конкретного виду спорту. І.В.Вачков зазначає, що загальна логіка формування індивідуального стилю професійної діяльності психолога у спорті передбачає такі етапи:

 

1. Спочатку спортивний психолог спирається на ті здібності та вміння, якими він вже володіє, поступово пристосовуючи хї до вирішення своїх професійних завдань у спорті.

2. На основі актуально-розвинених якостей та вмінь психолога у спорті формуються нові, раніше відсутні професійно значущі якості.

3. Поступово формується складна взаємопов’язана система адаптованих та нових професійно важливих якостей спортивного психолога. Зазначену систему якостей В.С.Мерлін назвав симптомокомплексом, стверджуючи при цьому, що: «…індивідуальний стиль діяльності слід розуміти не як набір окремих якостей, а як доцільну систему взаємопов’язаних дій, за допомогою яких досягається певний результат. Окремі дії складають цілісну систему саме завдяки доцільному характеру їх зв’язку…»

Таким чином, можна виділити основні методологічні принципи, на які необхідно спиратися при обґрунтуванні і визначенні принципів ефективності професійної діяльності психолога у галузі спорту:

 

1. Системний підхід (Б.Ф.Ломов та ін.), у якому стверджується закон взаємозв’язку і взаємозумовленості компонентів системи «людина – професія)».

2. Діяльнісний підхід (О.М.Леонтьєв та ін..), який дозволяє встановити причинно-наслідкові зв’язки на різних рівнях макроструктури професійної діяльності і проникнути в сутність явищ, що визначають особливості формування психологічної готовності дол. Професійної діяльності психолога у спорті.

3. Положення особистісного підходу ( К.К. Платонов), що дозволяють пов’язати ефективність професійної діяльності психолога не тільки з його професійними характеристиками, а й з особливостями мотиваційної, когнітивної, емоційно-вольової, характерологічної та інших сферами особистості.

4. Принцип комплексності, що вимагає проводити оцінку ефективності професійної діяльності психолога у спорті за допомогою набору валідних і надійних методик.

5. Принцип наукової обґрунтованості, відповідно до якого методичні рекомендації, отримані для конкретної професії, зокрема до професійної діяльності психолога у спорті, не можуть бути використані для інших, навіть близьких за зовнішніми ознаками професій без спеціальної наукової перевірки й адаптації.

 


Читайте також:

  1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  2. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
  3. V. Питання туристично-спортивної діяльності
  4. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  5. Аварії і катастрофи на транспорті.
  6. Аварії на транспорті.
  7. Автоматизація банківської діяльності в Україні
  8. Автоматизація метрологічної діяльності
  9. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  10. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
  11. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
  12. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики.




Переглядів: 2115

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Специфічність професійної діяльності психолога у галузі спорту. | Безпека інформаційних систем

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.