• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Специфічність професійної діяльності психолога у галузі спорту.

Тема №3 «Ефективність професійної діяльності психолога у спорті».

Тема №2. Соціально-психологічні особливості професійної діяльності у спорті.

І. Додаткові теоретичні питання для опрацювання:

1. Як формується соціальний запит на професійну діяльність психологів

у галузі спорту?

2. Охарактеризуйте відмінність аналізу професійної діяльності психолога

у соціальному й у психологічному аспектах.

3. Дайте характеристику різного типу ускладненням у роботі

спортивного психолога.

ІІ. Опрацювати першоджерела (конспект, тезиси):

1. Гуменюк М.П. Олімпійський характер. Про психологію в спорті. – К.: Молодь, 1978.

2. Законспектувати будь- яку статтю із наукового журналу про діяльність психолога у масовій фізкультурно-оздоровчій роботі.

ІІІ. Як Ви прокоментуєте такі слова відомого спортивного психолога Р.М.Загайнова:

«Скільки я бачив тужливих очей спортсменів, які були закинуті ( хай навіть не надовго) в «далекі далі» від рідного дому (особливо сильна туга у сімейних!). Таких заспокоїти майже не можливо. Єдиний шлях – якось відволікти». (Загайнов Р.М. Психолог в команде. М.: ФиС, 1984.)

План.

1. Специфічність професійної діяльності психолога у галузі спорту.

2. Психологічні показники ефективності професійної діяльності психолога у спорті.

3. Критерії оцінки ефективності професійної діяльності психолога у спорті.

4. Фактори, що впливають на ефективність професійної діяльності психолога у галузі спорту.

Необхідність дослідження питання ефективності професійної діяльності психолога у спорті пов’язана з тим, що робота практичного психолога у цій галузі специфічна за своїм предметом. Специфічність проявляється у тому, що сам психолог теж виступає як індивідуальність, як особистість. У цьому контексті виникає багато проблем, пов’язаних із соціальним статусом, особливостями професії, рівнем кваліфікації спортивного психолога, у кінцевому рахунку, проблеми психологічної готовності психологів для роботи у спорті.

Складові, які визначають ефективність професійної діяльності спортивного психолога (за Г.Д.Горбуновим):

1. Психолог бере участь у процесі підготовки спортсменів у змагально-тренувальному процесі, але не претендує на «лаври» у випадку успіху; психологу пасує скромність;

2. Психолог погоджує свої дії з тренером;

3. Психолог вивчає спортсменів не тільки за допомогою психологічних методик і самооцінок, а й , у першу чергу, спостерігаючи за ними у змагально-тренувальному циклі, на відпочинку – усюди, де можна спостерігати психологічні особливості спортсменів без спеціального тестування;

4. Психолог веде політику неприєднання у конфліктних ситуаціях у тренерському середовищі;

5. психолог є так званим буфером у напружених ситуаціях між тренером і спортсменом;.

6. Психолог демонструє коректність, надаючи тренеру психологічну інформацію про спортсмена, висловлюючи свою думку; психолог не повинен на ній наполягати та заключне рішення про можливості спортсмена узгоджувати з тренером;

7. психолог не повинен навчати досвідчений х тренерів, а ненав’язливо інформувати їх щодо актуальних проблем психології спорту. І т.п.

Типи психологів з боку їх соціально-психологічних рольових позицій ( за І.В.Вачковим):

1. Психолог-загальновизнаний лідер, якій уміє виражати інтереси групи спортивних психологів.

2. Серед психологів орієнтованих на справу, розрізняють такі типи: психолог-генератор ідей, психолог-систематизатор ідей та ін..

3. психологи, які займають, «декоративні» соціально-професійні позиції у спорті, мають різні варіанти свого втілення: іноді вони пробуджують у свідомості колег почуття гордості за те, що саме у їхньому колективі працюють такі «чудові», «елітні» фахівці; психологи-дизайнери, здатні створити певний затишок у спортивних приміщеннях тощо.

4. Психологи – великі організатори представлені декількома різновидами, серед яких слід вказати «ділових» психологів, здатних знаходити вигідні замовлення і надавати можливість своїм колегам додаткового заробітку.

5. Психологи-імітатори справжніх психологів-професіоналів проявляються у таких типах: психологи, які демонструють показну зацікавленість спортсменами, показну активність та ін..

6. Психологи-пацієнти, яким слід самим звернутися за психологічною допомогою.

7. психологи-актори, які вдало поєднують здатність «декоративного» психолога з основною професійною діяльністю у спорті.

8. Справжні психологи, для яких головне – це творче самовизначення та самореалізація у професійній діяльності у спорті.

Читайте також:

1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
2. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
3. V. Питання туристично-спортивної діяльності
4. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
5. Автоматизація банківської діяльності в Україні
6. Автоматизація метрологічної діяльності
7. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
8. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
9. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ
10. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ СПОРТУ
11. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
12. Аксіоми безпеки життєдіяльності.

Переглядів: 1241