• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Специфіка професійної діяльності психолога у масовій фізкультурно-оздоровчій роботі.

Наступне, на що необхідно звернути увагу, це такі напрямки професійної діяльності психолога у спорті, як психологічна реабілітація та психологічна корекція.

Сутність психологічної реабілітації у спорті – надання психологічної допомоги спортсменам і тренерам після психотравмуючої ситуації, перенесеного стресу, тяжкої хвороби чи вимушеної тривалої відсутності у спорті. Реабілітація являє собою систему психологічних, медичних, педагогічних та інших заходів, спрямованих на відновлення або компенсацію психічних функцій особистості у спорті, що зазнала порушень, а також соціальних функцій, ефективної діяльності в умовах тренувального процесу і змагань.

Виділяють два напрямки діяльності психологічної реабілітації психолога у спорті:

1. Реабілітація після поразки на змаганнях ( або невдалого виступу0;

2. Реабілітація спортсмена після травми або хвороби.

Методи психологічної корекції багатоманітні і залежать від того, яка психологічна реальність спортсмена підлягає корекції, а також якого психологічного підходу дотримується психолог.

Напрямки психокорекційної роботи психолога у спорті:

- психокорекція депресивних станів, які знижують ефективність фізичної і психічної діяльності спортсмена;

- корекція стомленості спортсмена на тренуваннях;

- корекція якості міжособистісних стосунків;

- корекція тривожності;

- корекція страхів у спортсменів;

- корекція агресивності (враховуючи особливості виду спорту).

6. Особливе значення у професійній діяльності психолога у спорті займає психологічне супроводження спортивного процесу.

Цей напрямок спрямований на забезпечення психологічних потреб спортсменів та на вирішення поточних психологічних проблем, які виникають у ході тренувально-змагального циклу.

Психологічне супроводження складається з багатьох напрямків роботи психолога, а саме:

- психологічні спостереження з метою виявлення відповідності спортивних занять психологічним нормам;

- правильність комплектування групи спортсменів;

- ступінь втоми спортсменів після занять спортом;

- психологічні спостереження з метою вивчення впливу занять спортом на психіку спортсмена;

- оцінка адекватності навантажень на психічний стан спортсмена;

- робота по формуванню у спортсменів орієнтації на досягнення;

Професійна діяльність психолога у масовому спорті поширюється на вікові категорії, що де термінується тим фактом, що вік людей, які не професійно займаються спортом, може коливатися у великих межах, від 7-12 років до 50-60 і більше. Слід зазначити, що психолог спрямовує свою професійну діяльність лише на тих, хто займається спортом, хто належить до спортивної структури, у рамках якої психолог здійснює свою професійну діяльність, наприклад: ДЮСШ, групи здоров’я при спортивних закладах, спортивні клуби, спортивні центри для непрофесійних занять спортом (шейпінг-клуби, тренажерні зали тощо) та ін.

Специфічним фактором виступає те, що у масовому спорті психологу доводиться працювати із людьми, які мають такі мотиви занять спортом:

- контроль маси тіла;

- зниження ризику розвитку гіпертензії;

- отримання задоволення;

- розвиток самооцінки;

- можливість спілкуватися з іншими людьми.

Виходячи з цього, можна виділити завдання роботи у масовому спорті:

1. Психодіагностика психічних станів людей. Які планують займатися фізичною культурою, з метою визначення, чи не призведуть заняття спортом до перевантаження нервової системи;

2. Організація та здійснення регулярних психологічних обстежень тих. Хто займається спортом, з метою подальшої психопрофілактики та психокорекції несприятливих психічних станів та особистісних проявів;

3. Визначення найбільш раціональних психологічних умов фізичного виховання та здійснення системи заходів, спрямованих на усунення чинників несприятливого психологічного впливу на людину у процесі занять фізичною культурою і спортом;

4. Сприяння правильному з психологічної точки зору проведенню занять фізичною культурою та спортом із особами різного віку та статі, різних професій та з різними мотивами занять;

5. Здійснення психопрофілактичних заходів, а також наукове обґрунтування засобів професійного впливу психолога на осіб, що займаються фізичною культурою.

Читайте також:

1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
2. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
3. V. Питання туристично-спортивної діяльності
4. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
5. Автоматизація банківської діяльності в Україні
6. Автоматизація метрологічної діяльності
7. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
8. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
9. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
10. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики.
11. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
12. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.

Переглядів: 1101