Спортивна форма як вищий прояв готовності до змагань.

Психологічні питання формування умінь (навичок).

Принцип моделювання змагальної діяльності.

Вміння –це можливість здійснювати спортивні дії відповідно до вимог, правил, інструкцій. В спорті цьому відповідає вираз «технічне виконання», тобто виконання з раціональною технікою (структурою), при якій і енергії витрачається менше, і вихід – максимальний або приближений до нього.

Компоненти рухового уміння:

При ознайомленні з фізичними вправами в першу чергу формуються СЕНСОРНИЙ та ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ його компоненти, тобто зоровий образ та поняття про вправу.

РУХОВИЙ компонент уміння пов'язаний з використанням рухової дії. Він являє собою раніше засвоєні прості рухи, які використовуються у новій комбінації.

ВЕГЕТАТИВНИЙ компонент. Здійснення рухових умінь (вправ) вимагає вегетативного забезпечення роботи серцево-судинної та дихальної систем, збільшення використаного енергоресурсу організмом.

Основні етапи формування навичок:

1. Аналітичний – виокремлення та оволодіння окремими елементами дії.

2. Синтетичний –об’єднання елементів в цілісну дію.

3. Автоматизація – вправа з метою надання дії плавності, потрібної швидкості, зняття напруги.

Найвищу ефективність спортивної діяльності в річному тренувальному циклі називають «спортивною формою». Спортивна форма базується на фізичній, технічній та тактичній підготовці спортсмена, але не зводиться до них.

О.А.Чернікова розкрила психологічні особливості цього стану:

- процеси сприйняття, які пов’язані з даним видом спортивної діяльності,

протікають ясно та швидко;

- збільшується обсяг сприйняття;

- збільшується розподіл та концентрація уваги;

- підвищується швидкість реакції;

- загострюється діяльність свідомості, тобто є повний свідомий контроль над своїми діями та найбільш довершене управління ними;

- спостерігається емоційне піднесення, настрій бадьорий, життєрадісний.

Все це призводить до розкутості спортсмена в прийнятті рішень та здійсненні дій.

До сих пір поняття «спортивна форма» недосить визначене та час від часу викликає дискусію, яка зводиться до того, чи є стан спортивної форми якісно новим, ніж стан високої тренованості, чи ні. Так, І.П.Байченко, ще на початку 60-х років висунув гіпотезу, що стан спортивної форми відрізняється від стану високої тренованості і що головною її ознакою є наявність у спортсменів підвищеної реактивності.

Отже, стан «бути у формі», бути готовим проявити всі свої можливості, базується на фізичній, технічній, тактичній та морально - вольовій підготовці спортсмена. В стані спортивної форми спортсмен тренується з задоволенням, не дивлячись на велике фізичне навантаження; він неохоче припиняє тренування, коли виходить час. Проте, при цьому необхідно ще і настрой спортсмена на показ максимального результату. В зв’язку з цим слід зупинитися на психологічному компоненті спортивної форми – готовності до змагань.

В психологічній літературі подається різне розуміння та термінологічне визначення цього психологічного компонента спортивної форми. А.Ц.Пуні говорить про готовність до змагань. А болгарський психолог Ф.Генов – про мобілізаційну готовність.

Стан психічної готовності спортсмена до змагань характеризується такими рисами (за А.Ц.Пуні):

1) впевненість спортсмена у своїх власних силах;

2) прагнення до спортивної боротьби, бажанням виявляти в ній усі свої сили та досягати перемоги;

3) оптимальний рівень емоційного збудження;

4) висока перешкодостійкість;

5) здатність довільно керувати своєю поведінкою (діями, емоціями) в спортивній боротьбі;

В цьому стані мобілізуються саме ті функції, які забезпечують досягнення результатів в певному виді спорту. А.Ц.Пуні підкреслює необхідність впевненості спортсмена для формування готовності до змагань.

Ступінь впевненості в успіху визначається:

1) об’єктивною важкістю завдання;

2) рівнем самооцінки та рівнем домагань спортсмена;

3) особистим досвідом;

4) віком спортсмена;

5) ситуацією, яка передує успішному виступу інших членів команди;

6) ступенем значущості результату, який досягається( чим більше значущість, тим менша впевненість).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Принцип систематичності (регулярності).	\|	Забруднення атмосфери міст.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.