• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ТЕМА 3. Споживання, інвестиції та заощадження. Довгострокова економічна рівновага.

1. Кейніанська теорія споживання та заощадження. Коротко- та довгострокова функції.

Кейнсіанська функція споживання:

С – споживчі видатки

- автономне споживання (це така величина споживання, яка від доходу не залежить)

Y – обсяг національного виробництва (дохід або ВВП)

MPC – гранична схильність до споживання

(для дискретних величин)

- (для неперервних величин)

MPC показує на яку величину споживання при доходу на 1 одиницю.

APC – середня схильність до споживання (показує яка частина доходу всередньому споживається)

В даній функції податки не враховані, але можна запропонувати функцію з урахуванням податків.

T – реальна величина чистих податків.

Чисті податки – це податки мінус транспортні платежі (це однобічні платежі, які не є оплатою товарів та послуг)

(Y-T) – дохід після сплати податків. В даній функції є екзогенною величиною і воно відображає вплив інших чинників.

- автономне заощадження (це така величина заощ., яка від доходу не залежить)

Між середніми та граничними величинами споживання та заощадженя існує певний зв’язок.

1)

2)

+

______________

, так як , то

3)

Основний психологічний закон Кейнса:

Із збільшенням доходу споживання збільшується, але в меншій мірі ніж збільшується дохід.

0<MPS<1 (люди споживають не весь приріст свого доходу)

Подальші статистичні дослідження показали, що існує не одна, а декілька функцій споживання:

1)

Короткострокова

2)

Довгострокова

3)

1) Для короткострокової функції APC – є змінною величиною. Зі доходу, APC .

В теорії споживання короткостроковий період років.

2) Довгострокова ф-ція – протягом декількох 10-річ.

3) Показую споживання різних верств населення.

Розглянемо екзогенні чинники С:

1) багатство:

2) рівень цін: знецінюються, люди відчувають себе бідними, купуватимуть менше

- реальні касові залишки (скільки товарів можна купити при даних цінах)

3) очікувана зміна цін: і крива рухається вгору

4) оскільки частина споживань здійснюється за рахунок, то збільшення ставки відсотку призводить до попиту на кредити графік рухається вниз.

Розглянемо функцію С з урахуванням податків

Введемо макроекономічну функцію податку:

- автономна величина чистих податків (та величина, що від доходу не залежить)

t – показує на яку величину чисті податки, якщо Yна одну одиницю

- статистичні величини

Підставимо функцію T до функції С

- споживання, що не залежить від доходу з урахуванням податків.

Нехай зменшується, графік

Аналогічно рівняння для інвестицій:

,

Аналогічно рівняння для інвестицій:

,

1. Теорії споживання Фішера, Фрідмена та Модильяні.

1. Інвестиційний попит та пропозиція заощаджень: класичне та кейнсіанське трактування. Позичковий ринок у закритій та малій відкритій економіці.

З класичної точки зору інвестиції є високоеластичними за ставкою відсотку.

З кейнсіанської – низькоеластичними.

Крива I має від’ємний нахил.

Якщо фірми здійснюють інвестиції за рахунок позик, то чим більша ставка відсотку, тим кредит дорожчий, тим менший обсяг кредитування і інвестицій.

Якщо фірми здійснюють інвестиції за власний рахунок (самофінансування), то ставка відсотку всеодно буде впливати на інвестиції. З мікроекономічної точки зору ставка відсотку буде виступати як альтернативна вартість інвестування.

Звідси висновок: очікувана норма прибутку має бути не меншою ніж ставка відсотку.

З іншого боку збільшення обсягу інвестування призводить до зменшення норми прибутку.

В результаті – спадна крива.

З макроекономічної точки зору ці залежності пояснюються:

В економіці є багато низькорентабельних інвестиційних проектів і мало високорентабельних.

Відмінність цих двох трактувань пояснюється тим, що з класичної точки зору головним чинником, що впливає на інвестиції є ставка відсотка. З кейнсіанської – головним чинником є дохід. З кейнсіанської точки зору навіть якщо rвпаде до нуля, інвестиції не будуть нескінченними. Підприємці будуть враховувати ризик від неповної організації товарів.

Крива інвестиційного попиту може зрушуватися, якщо будуть змінюватися екзогенні чинники (дохід).

Очікування як оптимістичні, так і песимістичні. Якщо оптим. крива рухається вправо.

Податки зростають – крива рухається вліво. Витрати на придбання та експлуатацію основних фондів – інвестиції збільшуються. НТР – крива рухається вправо, інвестиції збільшуються.

З кейнсіанської точки зору пропозиція заощаджень взагалі нееластична за ставкою відсотка. З кейнсіанської точки зору чинником, що впливає на заощадження є дохід, а не ставка відсотка.

Екзогенні чинники кривої: багатство (фінансове).

Збільшення багатства призводить до збільшення споживання.

Рівень цін:

Дохід:

Грошова маса:

Податки:

З кейнсіанської точки зору крива пропозиції-заощаджень може мати від’ємний нахил.

Таке явище виникає у випадку цільових заощаджень.

Інвестиційний попит зменшується. Зменшення інвестицій призводить до зростання товарно-матеріальних запасів. Інвестиції зменшуються ставка відсотку

Оскільки заощадження зменшилися, то споживання збільшилися. Це збільшення споживання компенсує зниження інвестицій. В результаті дохід не змінюється і крива пропозиції-заощаджень не зрушується.

Отже, з класичної точки зору діє гнучкий механізм сталих відсотків, завдяки якому порушена рівновага швидко відновлюється.

Розглянемо кейнсіанську версію.

З цієї точки зору такий гнучкий механізм не діє. Нехай в силу деяких причин інвестиційний попит зменшується.

Модель показує, як би низько не падала ставка відсотку рівновага завдяки цьому відновитися не може.

З цієї точки зору збільшення товарно-матеріальних запасів призводить до кризи в економіці. В результаті чого національний дохід знижується. Рівновага в точці .

Таким чином ми розглянули позичковий ринок в закритій економіці.

Розглянемо позичковий ринок в нашій відкритій економіці.

Мала відкрита економіка на світові ринки не впливає, не впливає на світову ставку відсотку.

Внутрішня ставка буде тяжіти до світової у відкритій економіці.

Нехай 1) >, капітал буде рухатись закордон, в країні нестача капіталу, ставка відсотку буде зростати

S>I

(I-S) – сальдо рахунку руху капіталу, країна буде експортувати капітал. Відрізок AB – величина екстремуму капіталу

=S-I

Країна буду експортером товарів і капіталу.

В даній ситуації країна продає більше ніж купує. Оскільки r – велика, то інвестувати цей надлишок всередині країни невигідно. Цей надлишок буде залишатись закордоном у вигляді капіталу.

1. Валютний ринок у малій відкритій економіці. Криві чистого експорту та чистих іноземних інвестицій ().

Між реальним експортом існує від’ємний зв’язок.

Нехай 1) (вітчизняні товари дорожчі)

2)

3)

Графік S-I є вертикальним, так що поточний валютний курс на рух капіталу не впливає. Але впливає різниця між поточним та очікуваним курсом.

На позичковому ринку рівноваги немає, а на валютному - є.

S>I, ,

В умовах відкритої економіки рух капіталу призводить до відхилення валютного курсу від паритету.

Криву чистого експорту можна розглядати як криву попиту на національну валюту з боку іноземних покупців вітчизняних товарів.

Криву S-I можна розглядати як криву пропозиції національної валюти з боку вітчизняних експортерів капіталу.

1. Вплив економічної політики на заощадження та інвестиції. Ефект витіснення у закритій економіці.

Вплив фіскальної політики в закритій економіці.

Розглянемо стимулюючу фіскальну політику. (політика фіскальної політики експансії

)

Розглянемо

Y=C+I+G

I=Y-C-G

Припускаємо G мають споживчий характер

I=S

;

Y=const

Це явище, зменшення приватних інвестицій внаслідок збільшення державних закупок називається ефект витіснення.

Розглянемо процеси, які при цьому відбуваються в економіці. Оскільки державні видатки збільшуються при незмінних доходах в держбюджеті виникає дефіцит, або якщо він був то збільшується.

Цей дефіцит держава покриває за рахунок позики. В результаті попит на кредити збільшується, ставка збільшується отже обсяг інвестицій, що здійснюється за рахунок позик зменшується.

В довгостроковому періоді скорочення інвестицій гальмує оновлення основних фондів, а отже гальмує економічний розвиток.

Розглянемо ту ж саму державну політику у відкритій економіці.

Нехай тоді , на світову ставку це не впливає, отже I=const.

Замість скорочення інвестицій, відбувається скорочення .

Модель дозволяє розглядати наслідки

Нехай закордоном дійсно стимулююча фіскальна політика.

Розвиток буде гальмуватися

Внаслідок такої іноземної політики дана країна буде змушена кредитувати інші країни.

Читайте також:

1. Бюджет як економічна і правова категорія
2. Бюджет як економічна категорія
3. Бюджет як економічна категорія
4. Бюджет як економічна категорія та його складові
5. Бюджет як економічна категорія.
6. В якій формі можуть вкладатись іноземні інвестиції в економіку України?
7. Взаємодія попиту і пропозиції та ринкова рівновага.
8. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.
9. Взаємодія попиту та пропозиції: ринкова рівновага.
10. Взаємозв'язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Макроекономічна рівновага
11. Вивіз капіталу та інвестиції в системі міжнародних економічних відносин. Напрямки та структура вивозу капі­талу. Форми вивозу та розміщення (інвестування) капіталу.
12. Визначення поняття системи. Економічна система як особливий клас систем

Переглядів: 745