Сутність, функції і принципи організації заробітної плати

Тема 14. Заробітна плата

Технічне регулювання.

На відміну від регулювання природних монополій, яке поширюється лише на окремі галузі економіки, інший вид регулювання, а саме технічне регулювання, охоплює тією чи іншою мірою практично всі галузі економіки. Основними об’єктами технічного регулювання є умови виробництва та якісні характеристики товарів та послуг, а кінцевою метою – забезпечення прийнятного рівня безпеки виробництва і споживання. Необхідність технічного регулювання зазвичай пов’язують з двома дефектами ринкової системи: 1) зовнішніми ефектами; 2) недосконалою інформацією.

Класичним прикладом технічного регулювання, націленого на розв’язання проблеми негативних зовнішніх ефектів, є контроль за забрудненням навколишнього середовища. Інструментами цього виду регулювання є норми шкідливих викидів, екологічні податки та права на забруднення навколишнього середовища. У всіх випадках держава прагне компенсувати неспроможність ринкової системи забезпечувати прийнятний з позиції суспільства рівень забруднення навколишнього середовища. З іншого боку для того аби ринки могли забезпечувати ефективне використання економічних ресурсів їх суб’єктам не повинно бракувати інформації щодо здійснення ними тих, чи інших угод. Покупці повинні мати повню інформацію про властивості тих товарів, які вони мають намір купити. Працівникам не повинно бракувати інформації щодо умов, в яких їм доведеться працювати.

Графік попит та пропозиція. Попит потім вліво, зміщення рівноваги.

За таких обставин держава, по-перше, запроваджує норму щодо обов’язкового надання виробниками інформації про робочі місця та продукцію, по-друге, здійснює контроль за тим, аби ця інформація була достовірною, по-третє, замість того, аби обмежуватися виключно поширенням інформації про існуючі ризики не рідко вживає заходів щодо їх обмеження.

Заробітна плата — це винагорода або заробіток, обчислений у грошовому виразі, який за трудовим договором роботодавець сплачує працівникові за роботу, яку виконано або має бути виконано.

Заробітна плата — це економічна категорія, що відображає відносини між роботодавцем і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості.

З позицій підприємця заробітна плата — це елемент витрат виробництва, і водночас головний чинник забезпечення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів праці.

Сутність заробітної плати виявляється у функціях, які вона виконує в процесі суспільного відтворення. Найважливішими з них є такі.

1. Відтворювальна функція полягає у забезпеченні працівників та членів їхніх сімей необхідними життєвими благами для відновлення робочої сили, для відтворення поколінь.

2. Стимулююча функція заробітної плати полягає у встановленні залежності її розміру від кількості й якості праці конкретного працівника, його трудового внеску в результати роботи підприємства. Ця залежність повинна бути такою, щоб заохочувати до постійного покращання результатів праці.

3. Регулююча функція заробітної плати полягає в оптимізації розміщення робочої сили за регіонами, галузями господарства, підприємствами з урахуванням ринкової кон'юнктури.

4. Соціальна функція заробітної плати відображає міру живої праці при розподілі фонду споживання між найманими працівниками і власниками засобів виробництва. Соціальне значення цієї функції заробітної плати полягає у забезпеченні соціальної справедливості, по-перше, при розподілі доходу між найманими працівниками і власниками засобів виробництва, і по-друге, при розподілі між найманими працівниками згідно з результатами їхнього трудового внеску.

5. Оптимізаційна функція заробітної плати полягає в тому, що заробітна плата як складова витрат виробництва є чинником мотивації підприємця до раціонального використання праці, постійного підвищення її продуктивності шляхом вдосконалення матеріально-технічних, організаційно-економічних і соціально-економічних чинників виробництва.

Нові підходи до організації заробітної плати повинні спиратися на чітку систему основоположних принципів, що відіграють роль тактичних і стратегічних напрямків у реформуванні відносин розподілу. Для забезпечення реалізації заробітною платою зазначених вище функцій необхідне дотримання таких найважливіших принципів:

· Підвищення реальної заробітної плати мірою зростання ефективності виробництва та праці. Порушення цього принципу може призвести, з одного боку, до виплати незароблених грошей, а значить до інфляції, знецінення отриманої номінальної заробітної плати, що в кінцевому рахунку веде до зниження реальної заробітної плати. З іншого боку, може виплачуватися занижена заробітна плата, що не відповідає розміру трудового внеску працівника і призводить до неможливості задовольнити потреби людей, зменшує платоспроможний попит населення.

· Диференціація заробітної плати залежно від трудового внеску працівника в результати діяльності підприємства, від змісту і умов праці, від місцеположення підприємства, його галузевої належності.

· Однакова оплата за однакову працю. В умовах ринкової економіки цей принцип слід трактувати, по-перше, як недопущення дискримінації у оплаті праці за статтю, віком, національністю тощо, і по-друге, як принцип справедливості при розподілі всередині підприємства, що передбачає адекватну оцінку праці через її оплату.

· Державне регулювання оплати праці, що включає законодавство і угоди в сфері праці, податкову систему, встановлення залежності між динамікою індивідуальних доходів і інфляцією.

· Простота, логічність і доступність форм і систем оплати праці, широка інформованість працівників про суть систем оплати праці.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Природні монополії та їх державне регулювання	\|	Форми і системи заробітної плати

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.