• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Принцип фальсифікованості та верифікованості наукової гіпотези.

Гіпотези — це припущення, які висуваються для вирішення проблеми методом експериментального дослідження. Це експериментальні гіпотези, які не обов'язково повинні ґрунтуватися на теорії.

Види гіпотез у психологічному дослідженні.

Взагалі розрізняють теоретичні гіпотези й гіпотези як емпіричні припущення, що підлягають емпіричній перевірці.

Теоретичні гіпотезиє складовими теорій і пропонуються для усу­нення внутрішніх суперечностей у теорії чи для подолання неузгодженостей теорії й експериментальних результатів. Теоретичні гіпоте­зи мають задовольняти принципам фальсифікованості(бути відхиле­ною в експерименті) і верифікованості(бути підтвердженою в експери­менті) про це ми поговоримо згодом.

Емпіричні гіпотезивисуваються для розв'язання проблеми в емпі­ричному дослідженні. Виокремлюють такі їхні різновиди:

• про наявність феномена, коли в досліді доводиться існування пев­
них фактів психічної реальності (наприклад, феномена конформізму);

• про наявність зв'язку між феноменами (наприклад, зв'язку між
рівнем інтелекту й порядком народжуваності);

• про наявність причинно-наслідкового зв'язку між феноменами.

Саме останній різновид гіпотез і називають власне експеримен­тальними гіпотезами. Експериментальні гіпотези являють собою кон­кретизацію теоретичного припущення в термінах залежної, незалеж­ної і додаткових змінних.

Таким чином, експериментальний метод можна трактувати як про­цес перевірки наукових гіпотез каузального характеру на основі засто­сування певних правил — нормативів експериментального методу. Останні ставлять досить жорсткі вимоги до форм збору емпіричних даних (їх контролю), до форм організації дослідження, оскільки збір емпіричних даних пов'язується з формами контролю за висновком, тобто можливістю узагальнень за рамками ситуації дослідження.

ü наукові (теоретичні) гіпотези формулюються як можливе розв'язання проблеми,

ü експериментальні гіпотези використовуються для організації експерименту, а для кількісної оцінки ймовірності по­милки при прийнятті рішення щодо експериментальних фактів і,

ü з огляду на це, визнанні їх достовірними або значущими, формулюють­ся статистичні гіпотези.

I. три типи гіпотез за їх походженням:

1. Гіпотези першого типу ґрунтуються на теорії або моделі реальності і є прогнозами, наслідком цих теорій або моделей (так звані теоретично обґрунтовані гіпотези), що служать для перевірки наслідків конкретної теорії або моделі.

2. Другий тип — наукові експериментальні гіпотези, які також висуваються для підтвердження або спростування тих чи інших теорій, законів, раніше виявлених закономірностей або причинних зв'язків між явищами, але не засновані на вже існуючих теоріях, а сформульовані за принципом «все підходить», їх виправдання — в інтуїції дослідника: «А чому б не так?».

3. Третій тип — емпіричні гіпотези, які висуваються безвідносно якій-небудь теорії, моделі, тобто формулюються для даного випадку. Після експериментальної перевірки така гіпотеза перетворюється на факт, знову ж таки — для даного випадку. Разом з тим основна особливість будь-яких експериментальних гіпотез полягає в тому, що вони операціональні. Простіше кажучи, вони сформульовані в термінах конкретної експериментальної процедури. Завжди можна провести експеримент по їх безпосередній перевірці.

II. За змістом гіпотез їх можна розділити на гіпотези про наявність:

1. явища;

2. зв'язків між явищами;

3. причинному зв'язку між явищами.

III. Готтсданкер виділяє такі варіанти експериментальних гіпотез:

- контргіпотеза — експериментальна гіпотеза, альтернативна основному припущенню; виникає автоматично;

- третя конкуруюча експериментальна гіпотеза — експериментальна гіпотеза про відсутність впливу незалежної змінної на залежну; перевіряється тільки в лабораторному експерименті;

- точна експериментальна гіпотеза — припущення про відношення між одиничною незалежною змінною і залежною в лабораторному експерименті; перевірка вимагає виділення неза­лежної змінної і «очищення» її умов;

- експериментальна гіпотеза про максимальну (або мінімальну) величину — припущення про те, при якому рівні незалежної змінної залежна приймає максимальне (або мінімальне) значення. «Негативний» процес, заснований на уявленні про два базисні процеси, що надають протилежну дію на залежну змінну, досягши певного (високого) рівня незалежної змінної, стає сильнішим «позитивного»; перевіряється тільки в багаторівневому експерименті;

- експериментальна гіпотеза про абсолютні і пропорційні відносини — точне припущення про характер поступової (кількісної) зміни залежної змінної з поступовою (кількісною) зміною незалежної; перевіряється в багаторівневому експерименті;

- експериментальна гіпотеза з одним відношенням — припущен­ня про відношення між однією незалежною і однією залежною змінними. Для перевірки експериментальної гіпотези з одним відношенням може бути використаний і експеримент чинни­ка, але друга незалежна змінна і є при цьому контрольною;

- комбінована експериментальна гіпотеза — припущення про відношення між певним поєднанням (комбінацією) двох (або декількох) незалежних змінних, з одного боку, і залежною змінною — з другого; перевіряється тільки в експерименті чинника.

IV. Дослідники розрізняють:

ü наукові,

ü статистичні,

ü описові,

ü пояснювальні,

ü прогностичні гіпотези.

Наукові гіпотези формулюються як передбачуване вирішення проблеми.

Статистична гіпотеза — як твердження стосовно невідомого параметра, сформульоване мовою математичної статистики. Будь-яка наукова гіпотеза вимагає підтвердження мовою статистики. Для доказу будь-якою із закономірностей причинних зв'язків або будь- якого явища можна навести безліч пояснень.

Теоретичні гіпоте­зи мають задовольняти принципам фальсифікованості(бути відхиле­ною в експерименті) і верифікованості(бути підтвердженою в експери­менті). Принцип верифікованості є відносним, оскільки завжди існує ймовірність відхилення гіпотези в наступних дослідженнях. Принцип фальсифікованості є абсолютним, оскільки відхилення теорії завжди остаточне. Слід зауважити, що теорія відхиляється тоді, коли виявле­ний експериментальний ефект, що відтворюється і суперечить виснов­кам із теорії [10].

Читайте також:

1. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
2. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
3. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
4. Антикорупційні принципи
5. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
6. Б/. Принципи виборчого права.
7. Базові принципи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції
8. Базові принципи психології спорту.
9. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
10. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
11. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
12. Безперервність як провідний принцип реформування освітніх систем

Переглядів: 1994