Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Тема: Гіпотези в експериментальному дослідженні

План:

1. Поняття про гіпотезу в науковому дослідженні психіки;

2. Види гіпотез у психологічному дослідженні;

3. Принцип фальсифікованості та верифікованості наукової гіпотези;

4. Експериментальна гіпотеза та її особливості;

5. Експериментальні та статистичні гіпотези; 0-гіпотеза;

6. Помилки 1-го і 2-го роду при перевірці статистичних гіпотез; асиметрія висновків на основі експериментальних результатів.

 

Рекомендована література:

Основна:

1. Бондарчук О. І. Експериментальна психологія: Курс лекцій. — К.: МАУП, 2003. — 120 с.

Додаткова:

1.Айвазян С. А., Мхитарян В. С. Прикладная статистика й основьі зконо-

метрики. — М.: ЮНИТИ, 1998. — 1022 с.

2.АндрееваГ. М. Социальная психология. — М.: Аспект Пресе, 2000. — 375 с.

3.Артемьева Е. Ю., Мартьтов Е. М. Вероятностньїе методьі в психоло-

гии. — М.: Изд-во МГУ, 1975. — 206 с.

4.Гласс ДУК. , СтенлиДж. Статистические методьі в педагогике й психоло-

гии. — М.: Прогресе, 1976.

5.Готтсданкер Р. ОсновьІ психологического зксперимента. — М.: Изд-во

МГУ, 1982. —С. 217-265.

6.Дзуки 3. Введение в методологию социально-психологического исследо-

вания: Курс лекций. — Милан; Новосибирск, 1997. — 54 с.

7.Дружинин В. Н. Зкспериментальная психология. —СПб.: Питер, 2000. —

С. 11-24.

8.КзмпбеллД. Модели зкспериментов в социальной психологии й приклад-

ньіх исследованиях. — СПб.: Соц.-психол. центр, 1996. — 392 с.

9.Корнилова Т. В. Введение в психологический зксперимент. — 2-е изд. —

М.: Изд-во МГУ; Изд-во ЧеРо, 2001. —С. 80-98, 123-131.

10.Поппер К. Логика й рост научного знання: Избр. работьі. — М.: Наука,

1983.—605с.

11.Фресс П. Зкспериментальньїй метод // Зкспериментальная психология /

Под ред. П. Фресса, Ж. Пиаже: Вьга. 1-2. — М.: Прогресе, 1966. —

С. 99-119.

12.ХьеллЛ., ЗиглерД. Теории личности. — СПб.: Питер Ком, 1998. —608с.


 

1.Поняття про гіпотезу в науковому дослідженні психіки.

Будь-яка теоріяє внутрішньо несуперечною системою знань про частину дійсності й містить такі основні компоненти:

• емпіричні факти й закономірності;

систему аксіом, постулатів, гіпотез, які описують об'єкт теорії;

• правила логічного виведення, які прийняті в даній теорії — логі­ку теорії;

• основні теоретичні знання — множину тверджень, виведених із
системи аксіом за логікою теорії на основі інтерпретації емпіричних
фактів.

Теорії не тільки описують реальність, а й прогнозують певні яви­ща дійсності. Точність і широта прогнозу визначають цінність теорії [9; Ю].

У разі "дефіциту" знання для пояснення фактів дійсності виника­ють проблеми, постановка яких веде до формулювання гіпотези щодо можливості її розв'язання.

Гіпотеза (від грец. — припущення; те, що лягає в осно­ву) — це наукове твердження, правдивість чи хибність якого невідо­мі, але можуть бути перевірені в досліді емпіричним шляхом. Як за­уважує Д. Кемпбелл, гіпотеза є ланкою, що пов'язує "світ теорій" і "світ емпірій" [8].

З точки зору можливості їхньої емпіричної перевірки виокремлю­ють такі види теорії:

· теорії нижнього рівня, прямо пов'язані з емпірією (як говорять,
максимально навантажені емпірично), істинність яких можна переві­рити безпосередньо; наприклад, аналіз динаміки малих груп є можливим тільки на основі емпірично виокремлених їх відмінностей від ін­ших соціальних спільнот;

· теорії середнього рівня, які не безпосередньо відносяться з емпі­рією, а дозволяють висувати гіпотетичні твердження, доступні емпі­
ричній перевірці, наприклад теорія поля; згідно з цією теорією "квазі-
потреби" і, відповідно, "системи напружень", що виникають, обумов­
люють поведінку особистості (відомий фільм К. Левіна про дівчин­
ку Ханну, яка втомилася і намагалася сісти відпочити на камінь, який
її дуже зацікавив, і вона хотіла його оглянути; в результаті дві квазі-
потреби — бажання сісти на камінь і бажання оглянути його — при­
звели до того, що дівчинка "дзиґою" крутилася навколо каменя); у
цьому випадку висунуті в теорії конструкти ("квазіпотреби", "систе­
ми напружень") можуть служити поясненням інших емпіричних зако­
номірностей (наприклад, ефекту Зейгарнік — "перерваної дії");

· теорії верхнього рівня, які безпосередньо не висувають емпірично
навантажених гіпотез;
поняття в цих теоріях мають максимальний
ступінь узагальненості, або, інакше кажучи, статус категорій; на їхній
основі можлива розробка теорій середнього рівня, які, в свою чергу,
забезпечують можливість емпіричного доведення (наприклад, теорія
діяльності О. Леонтьєва конкретизується в теоріях середнього рівня,
в яких уточнюється, про які види діяльності йдеться (праця, навчання,
гра), тим самим забезпечується можливість конкретного емпіричного
дослідження) [10].

При створенні теорії можуть бути використані індуктивний і дедук­тивний методи. Індуктивний методпередбачає рух від часткового до загального, від фактів до теорії, коли загальне теоретичне знання ви­водиться, виходячи із закономірностей, які були отримані в одинич­них випадках. Е. Дзукі зауважує, що поняття, які були виведені індук­тивним шляхом, у строгому розумінні є недоведеними, оскільки недоведеним є саме положення про те, що можна робити універсальні (за­гальні) положення, виходячи з окремих і часткових тверджень. Дослідниця стверджує у зв'язку з цим, що закон, який був отриманий за допомогою індукції, насправді є хорошою гіпотезою, яку потрібно перевірити у якомога більшій кількості експериментів [6].

Згідно з дедуктивним методом гіпотеза, навпаки, є загальним твердженням, яке потім підлягає емпіричній перевірці, коли спочатку дослідник формулює певні постулати, а потім збирає дані з метою пе­ревірки цих гіпотез. Обидва ці методи доповнюють один одного і ви­користовуються взаємопов'язане [6; 11].

Отже, зв'язки між теорією й експериментом є дуже тісними (рис. 2).


Рис. 2.Зв'язок між теорією й експериментом(за Макбарні)

На схемі, наведеній на рис. 2, із блоку "реальний світ" виходять дві стрілки.

Стрілка, спрямована праворуч, позначає процес розробки певної теорії. Потім за допомогою логічного дедуктивного методу робиться прогноз. Стрілка, що виходить з блоку "реальний світ" і спрямована ліворуч, позначає проведення експерименту, результатом якого є отримання емпіричних даних. Останнім етапом є порівняння результатів експерименту і теоретичного прогнозу. Якщо між ними існує відповідність, говорять, що теорію можна підтвердити. Інакше теорія визнається недійсною.

Якщо теорія підтверджується, на її основі можна робити нові прог­нози, які також можуть бути перевірені в експерименті.

Якщо ж теорія не підтверджується, існують дві можливості: або те­орію слід модифікувати для пояснення нових даних, або модифікува­ти слід експеримент із метою більш прискіпливої перевірки теорії. У всякому разі після того як на основі результатів експерименту зробле­но висновки, необхідно (згідно з рис. 2) повернутися до блоку "реаль­ний світ" і вирішити, що необхідно модифікувати — теорію, експери­мент або те й інше.

Стрілка, що веде від блоку "висновки" до блоку "реальний світ", позначає факт неперервності процесу наукового пізнання дійсності. Адже насправді окремий експеримент не дозволяє дати остаточну від­повідь на всі запитання, що поставлені науковою проблемою. Учені безперервно формулюють теорії, які пояснюють явища реального сві­ту, і постійно проводять експерименти, щоб перевірити ці теорії [6].

 


Читайте також:

  1. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
  2. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
  3. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
  4. В історико-педагогічному дослідженні
  5. Вибір таких методів навчання, які забезпечують самостійність учнів у дослідженні ними літературних явищ.
  6. Вимір у соціологічному дослідженні.
  7. Гіпотези, які не відхиляються в експерименті, перетворюються на компоненти теоретичного знання про реальність: факти, закономір­ності, закони.
  8. Деякі гіпотези щодо механізму замикання тимчасового зв’язку.
  9. Космогонічні гіпотези Канта та Лапласа.
  10. ЛЕКЦІЯ 2.ТЕМА: ФІЗІОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ
  11. Лекція 3.Тема: Мікробіологічні основи екології навколишнього середовища.
  12. Лекція 4. ТЕМА: Найважливіші біохімічні процеси збудниками яких є мікроорганізми




Переглядів: 966

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ | Принцип фальсифікованості та верифікованості наукової гіпотези.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.