• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Регуляція секреції гормонів

Механізм дії на клітини водорозчинних гормонів

Механізм дії на клітини жиророзчинних гормонів

Механізм дії гормонів на клітини

Вплив гормонів на клітину зумовлений тим, що клітини мають рецептори до конкретного гормону, тому утворюється система «гормон - рецептор», «гормон – мішень».Рецептори можуть бути на мембрані клітини(мембранні рецептори) або в середині клітини (цитоплазматичні рецептори).

Розчинність у воді чи в жирах визначає механізм дії гормонів на клітини- мішені:

- жиророзчинні гормони легко проникають в клітину через її мембрану та діють через взаємодію з цитоплазматичними рецепторами;

- водорозчинні гормони не можуть проникнути в клітину через її мембрану, яка побудована переважно з ліпідів, тому їх дія на клітину пов’язана із взаємодією з мембранними рецепторами і утворенням вторинних посередників (посланців, месенджерів). Зміна концентрації всередині клітини вторинних посередників змінює функцію та метаболізм клітини

Стероїдний гормон через мембрану легко проникає в клітину ,

бо взаємодіє з цитоплазматичними рецепторами, транспортується до ядра клітини, утворюючи зв’язування гормона з ДНК.

Біологічний ефект –це зміна метаболізму, функції, будови клітини.

Механізм дії жиророзчинних гормонів має такі особливості:

- великий латентний період (великий інтервал часу від виділення гормону до появи біологічного ефекту),

- довготривалість дії.

Пептидні гормони не здатні проникати через клітинну мембрану, тому вступають у взаємодію з рецептором клітинної оболонки, утворюючи гормоно -рецепторні комплекси, під дією яких утворюються внутрішньоклітинні посередники:

- цАМФ; цГМФ ( циклічні нуклеотиди);

- диацилгліцерол;

- інозитол-3-фосфат;

- іони Са²⁺, кальмодулін.

Дія гормонів через мембранні циторецепторами характеризується відносно невеликим латентним періодом та відносно короткотривалим ефектом.

Механізм дії гормонів за участю цАМФ як внутрішньоклітинного посередника.

Гормон взаємодіє з мембранним циторецептором, за участю білка-g (Рrotein-G), активується мембранний фермент аденілатциклаза (АЦ-аза) і відбувається перетворення АТФ в ц – АМФ, тому відбувається активація цАМФ-залежних протеїнкіназ,що приводить до

-зміни метаболізму клітини;

- зміни проникності мембран для певних іонів;

- зміни нуклеїнового обміну, зміни біосинтезу білків в клітині.

В результаті всіх цих змін змінюються обмін, функція таструктура клітини

Нейронна регуляція синтезу гормонів відбувається за такими напрямками:

а) прямий вплив нервової системи на синтез і секрецію гормона

б) непрямий вплив, зумовлений зміною кровопостачання залози під впливом нервової системи.

Гуморальнарегуляція відбувається внаслідок впливу на залозу гормонів гіпофіза,гіпоталамуса, концентрації речовини, яку регулює гормон (зворотній зв'язок).

Читайте також:

1. Y. Температура тіла та її регуляція.
2. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
3. Біологічне значення залоз внутрішньої секреції
4. ВОЛЯ І РЕГУЛЯЦІЯ ПОВЕДІНКИ
5. ГОРМОНАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
6. Гуморальна регуляція
7. Гуморальна регуляція
8. Гуморальна регуляція росту людини
9. Гуморальна регуляція росту людини.
10. Ефекти гормонів аденогіпофіза
11. Засоби, які застосовують при порушенні секреції шлункового соку.
12. Значення залоз внутрішньої секреції та методи їх дослідження

Переглядів: 1766