• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Характеристика окремих видів лейкоцитів

Лейкоцитарна формула

В залежності від наявності в цитоплазмі включень, лейкоцити поділяються на 2 групи:

-гранулоцити (зернисті)

- агранулоцити (незернисті)

В залежності від фарбування гранул (кислі чи лужні фарби) гранулоцити поділяються на групи: нейтрофіли, еозинофіли, базофіли.

Агранулоцити бувають двох видів; лімфоцити і моноцити.

Відсоткове співвідношення різних видів лейкоцитів називається лейкоцитарною формулою. При деяких захворюваннях відбуваються зміни лейкоцитарної формули:

- зсув лейкоцитарної формули вліво;

- зсув лейкоцитарної формули вправо

1. Нейтрофіли – сама чисельна група білих кров’яних тілець (вони складають 50-75% всіх лейкоцитів. Основна функція нейтрофілів – захист організму від мікробної інфекції та токсинів мікроорганізмів. Вони першими прибувають на місце пошкодження тканин. Контактуючи з живими чи мертвими мікроорганізмами, з зруйнованими клітинами власного організму або чужорідними частинками, нейтрофіли фагоцитують, перетравлюють та знищують їх за рахунок власних ферментів ,вони секретують лізоцим. Противірусну дію нейтрофіли здійснюють шляхом продукції інтерферону.

2.Еозинофілискладають 1-5% всіх лейкоцитів, належать до мікрофагів. Основна функція еозинофілів полягає в знешкодженні та руйнуванні токсинів білкового походження, чужорідних білків, комплексів антиген-антитіло.

В місці реакції «антиген – антитіло» еозинофіли утворюють захисний вал у вигляді місцевого некроза. В великих гранулах еозинофілів є основний білок, який має цитотоксичний вплив на гельмінти. Еозинофілія (збільшення еозинофілів) може бути внаслідок алергії (бурхливої реакції на антиген) або глистяної інвазії.

3.Базофіли складають саму малочисельну групу лейкоцитів (0,5-1% всіх лейкоцитів). Функції базофілів обумовлені наявністю в них біологічно активних речовин. Вони, як і тучні клітини сполучної тканини, продукують гістамін та гепарин. Кількість базофілів збільшується під час регенеративної (заключної) фази гострого запалення. Гепарин базофілів перешкоджає згортанню крові (антикоагулянт) в вогнищі запалення, а гістамін розширює капіляри, що сприяє розсмоктуванню та загоєнню.

4.Моноцити складають 2-10% всіх лейкоцитів. Вони здатні до амебоїдного руху, проявляють виражену фагоцитарну та бактерицидну активність. Після того як моноцити мігрують в тканини, вони перетворюються на макрофаги, які крім фагоцитозу беруть участь у формуванні специфічного імунітету, захисту від пухлинних клітин, відторгненні трансплантата.

Це найбільші за розмірами клітини крові (d 16-20 мкм), мають крупне ядро .

5.Лімфоцитискладають 20-40% білих кров’яних тілець. На відміну від всіх інших лейкоцитів, лімфоцити здатні не тільки проникати в тканини, але і повертатися назад в кров. Лімфоцити відповідають за формування специфічного імунітету та здійснюють функцію імунного нагляду (“цензури”) в організмі, забезпечуючи захист від всього чужорідного та зберігаючи генетичну постійність внутрішнього середовища

Утворюються в червоному кістковому мозку, потім лімфоцити виходять в кровоток і більшість з них дозріває в лімфоїдних органах:

- Первинні лімфоїдні органи – вилочкова залоза, кістковий мозок.

- Вторинні лімфоідні органи – лімфатичні вузли, селезінка, лімфоїдні утворення різних систем ( травна, дихальна)

В залежності від місця дозрівання лімфоцити поділяються на Т-лімфоцити (тимусзалежні) та В-лімфоцити (бурсазалежні).

Т-лімфоцити відіграють важливу роль в імунному нагляді. При послабленні їх функцій підвищується небезпека розвитку пухлин, аутоімунних захворювань, підвищується схильність до різних інфекцій.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
3. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
4. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
5. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
6. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
7. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
8. Автокореляційна характеристика системи
9. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
10. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
11. Аналіз собівартості окремих видів продукції.
12. Аплікація як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.

Переглядів: 789