• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Серцевий цикл, його фази, їх фізіологічна роль.

Відведення ЕКГ.

Сегментів, інтервалів ЕКГ

Збудження великої кількості кардіоміоцитів викликає появу негативного заряду на поверхні цих клітин. Серце стає електрогенератором, а так як тіло має високу електропровідність, то потенціал можна зареєструвати з поверхні тіла. Вперше це зробив Ейнтховен (1903р) за допомогою струнного гальванометра. В клінічну практику запровадив А. Ф. Самолов, як електрографічний метод дослідження серця.

В теперішній час використовують електрокардіографи з електронним підсилювачами, осцилографами. телеелектрокардіографи реєструють ЕКГ на відстані.

При збудженні та реполяризації серця виникає електричне поле, яке можна зареєструвати на поверхні тіла. При цьому між різними точками тіла створюється різниця потенціалів, яка змінюється у відповідності з коливаннями величини та напрямку цього електричного поля. Крива змін цієї різниці потенціалів в часі називається електрокардіограмою (ЕКГ).Таким чином, ЕКГ відображає збудження серця, а не його скорочення.

І відведення: права рука – ліва рука;

ІІ відведення: права рука – ліва нога;

ІІІ відведення: лівва рука – ліва нога.

Походження зубців, сегментів та інтервалів ЕКГ:

Сегмент – відстань між двома зубцями. Інтервал – сукупність зубця та сегмента.

Зубець Р – відображає виникнення та поширення збудження по передсердях;

Сегмент PQ – в цей час збудження поширюється по провідній системі серця;

Зубець Q – початок збудження шлуночків (деполяризація лівої поверхні міжшлуночкової перегородки);

Зубець R – поширення збудження через стінку шлуночків від ендокарда до епікарда;

Зубець S – кінець збудження шлуночків (деполяризація правого шлуночка в області основи легеневого стовбура).

Поширення збудження по шлуночках (комплекс QRS) співпадає з реполяризацією передсердь;

Зубець Т – відображає реполяризацію шлуночків.

ЕКГ дозволяє оцінити:

-стан провідної системи (ритм, швидкість проведення збудження;

- стан збудливості міокарда;

- оцінити силу серцевих скорочень ХОК;

- стан клапанного апарату.

Серце в системі кровообігу виконує функцію насоса. Його будова повністю пристосована для виконання функцій насоса:

аким чином, насосну функції виконують шлуночки серця. Головна функція передсердь полягає в акумулюванні (накопиченні) крові при закритих передсердно-шлуночкових клапанах.

Серцевий цикл - це зміна станів скорочення (систола) і розслаблення (діастола) відділів серця, яка повторюється циклічно:

І фаза, систола передсердь 0,1 сек.

ІІ фаза ,систола шлуночків 0,3 сек.

ІІІ фаза ,загальна діастола 0,4 сек.

Серце як насос працює циклічно.

В стані спокою ЧСС = 75 в хвилину, тривалість серцевого циклу (СЦ) складає 0,8 с. Чергування систоли та діастоли різних відділів серця можна представити у вигляді схеми (одна клітинка = 0,1 с):

Характеристика періодів і фаз СЦ:

Початку нового СЦ передує загальна пауза. В її кінці тиск в шлуночку приблизно рівний 5 мм рт. ст., в передсерді він трішки вищий, а в венах тиск вищий, ніж в передсерді. При такому розподілі тиску мітральний клапан – відкритий; кров дуже повільно тече з передсердя в шлуночок, а із вен – в передсердя. Тиск в аорті вищий від діастолічного, тобто набагато вищий, ніж у шлуночку. Саме цей градієнт тиску тримає закритими півмісяцеві клапани.

І. Систола передсердь.З неї починається СЦ. Її тривалість складає близько 0,1 с. Починається скорочення передсердя з м’язових пучків, які охоплюють гирла вен; це попереджує зворотний рух крові по градієнту тиску із передсердь в вени, так як клапани тв. венах відсутні. Тиск в передсердях в результаті їх скорочення підвищується до 8 мм рт. ст. і внаслідок цього в шлуночки надходить остання порція крові, яка складає від 8% до 30% від всього об’єму крові, що надходить в шлуночок при його діастолі, всього у шлуночках 110 – 140 мл крові.

ІІ. Систола шлуночків,триває 0,33 с. Систола шлуночка складається з 2-ох періодів:

1. Період напруження (0,08 с):

а) фаза асинхронного (неодночасного) скорочення (0,05 с). Ця фаза приблизно відповідає тому періоду часу, протягом якого хвиля збудження поширюється по міокарду шлуночків: одні КМЦ при цьому скорочуються, інші (ще не збуджені) – розтягуються. Тому напруження міокарду шлуночків і тиск в ньому не змінюється і не відбувається рух крові через порожнини серця, не змінюється положення клапанів.

б) фаза ізометричного скорочення (0,03 с). ця фаза починається, коли в процес скорочення залучається більшість КМЦ шлуночків ,відбувається підвищення тиску в його порожнинах. Коли тиск стає трішки вищим, ніж в передсердях, закриваються атріовентрикулярні клапани. Шлуночки скорочуються при закритих стулкових клапанах. В стані спокою в шлуночках знаходиться близько 150 мл крові. Кров є рідиною, яка не піддається стисканню, тому скорочення при закритих клапанах не може супроводжуватись скороченням КМЦ тому відбувається ізометричне скорочення – довжина КМЦ постійна, але підвищується напруження міокарду і ріст тиску в лівому і в правому шлуночках. Ізометричне скорочення зумовлює дуже значне підвищення тиску (від 8 до 70-80 мм рт. ст.) за дуже короткий відрізок часу, тому відкриваються півмісяцеві клапани.

2. Період вигнання (0,25 с):

а) фаза швидкого вигнання(0,12 с) починається з відкриття півмісяцевих клапанів, яке відбувається, як тільки тиск в шлуночках стане вищим, ніж в аорті і легеневому стовбурі. Шлуночки скорочуються і виштовхують кров в судини. Під час цієї фази спостерігається підвищення тиску в судинах – до 130 – 140 мм рт. ст. в аорті.

б) фаза повільного вигнання (0,13 с), під час цієї фази вигнання продовжується, але шлуночки виганяють менший об’єм крові,відтік крові із аорти і легеневого стовбуру більший від її притоку,градієнт тиску між судинами і шлуночками зменшується.

Під час періоду вигнання шлуночки викидають близько 50% крові.

ІІІ. Діастола шлуночків (0,47 с) наповнення шлуночків кров'ю відбувається під час діастоли, на початку якої закриваються півмісяцеві клапани, бо тиск в шлуночках стає меншим, ніж в аорті і легеневому стовбурі, зменшується майже до 0, тому передсердно - шлуночкові клапани відкриваються і кров із передсердь іде до шлуночків, наповнюючи їх на 2/3 об'єму. 1/3 крові наповнює шлуночки під час систоли передсердь.

1.Протодіастолічний період (0,04 с). Цей інтервал часу охоплює період від розслаблення шлуночків до закриття півмісяцевих клапанів. В результаті розслаблення шлуночків тиск в них починає знижуватись і стає дещо нижчим, ніж в аорті, легеневому стовбурі, кров за градієнтом тиску починає рухатись не тільки в периферичні судини, а й назад у шлуночок. Зворотній тік крові закривають півмісяцеві клапани.

2.Період ізометричного розслаблення шлуночків (0,08 с) – період розслаблення шлуночків при закритих клапанах. Під час цієї фази в шлуночках знаходиться 70 – 80 мл крові. КМЦ розслабляються без зміни довжини (ізометрично); але при цьому зменшується напруження міокарду і тиск в порожнині шлуночка (від 100 – 110 мм рт. ст. до 5 – 6 мм рт. ст., тобто стає трішки нижчим, ніж в передсердях). В результаті цього відкривається атріовентрикулярні клапани і починається наступний період СЦ.

3. Період наповнення шлуночків серця кров’ю:

а) фаза швидкого наповнення (0,08 с) – шлуночки продовжують розслаблюватись, тиск продовжує знижуватись і в їх порожнину надходить великий об’єм крові (близько 2/3 від загального об’єму, що надходить під час діастоли) за короткий інтервал часу. Тому ця фаза дуже важлива для нормальної насосної функції серця.

б) фаза повільного наповнення (0,17 с). Під час цієї фази продовжується повільний рух крові з вен в передсердя, а звідти – в шлуночки.

в) фаза наповнення, що пов’язана з систолою передсердь (0,1 с). В шлуночки надходить остання порція крові – 8% в стані спокою і до 30% при навантаженні (від загального об’єму, що надходить під час діастоли).

Читайте також:

1. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка
2. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на його психологічні особливості й поведінку.
3. Відкритий і прихований контроль.
4. Гемостаз, види, фази, механізм розвитку, значення.
5. Грецькі міста-держави та їх цивілізаційна роль.
6. Державні цільові фонди: сутність, необхідність і їх роль. Класифікація цільових фондів.
7. Етап. Моніторинг, спостереження та контроль.
8. Лекція 1. Сутність фінансів, їхні функції та роль. Фінансова система
9. Лекція №2. Білки, амінокислоти: будова, властивості, біологічна роль. Класифікація.
10. Лекція №7. нУКЛЕІНОВІ КИСЛОТИ. БУДОВА, БІОЛОГІЧНА РОЛЬ. БІОСИНТЕЗ БІЛКА
11. Маркетинговий контроль.
12. Поняття про іменник як частину мови: семантика, граматичні категорії, синтаксична роль.

Переглядів: 8927