Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Нервова регуляція судинного тонусу

Механізми регуляціі судинного тонусу

 

Тонус судин – це певна ступінь напруження стінки судин, яка пов’язана із скороченням гладеньких м’язів, які входять до складу стінки судин.

Причини судинного тонусу:

- фізіологічні властивості непосмугованих м’язових клітин стінки;

- вплив симпатичних та парасимпатичних нервів;

- вплив гуморальних факторів ,які принесені кров’ю.

За рахунок зміни тонусу артеріол (звуження чи розширення артеріол великого кола) відбувається:

1. зміна загального периферичного опору (ЗПО)

2. зміна САТ (системного артеріального тиску)

3. зміна тонусу артеріол в окремому регіоні забезпечує, ту об’ємну швидкість кровотоку, який відповідає потребам органу.

4. відбувається перерозподіл кровотоку між регіонами (кров спрямовується туди, де потреба в ній в даний момент більша).

Іннервація судин

Зміна просвіту судин залежить від впливу нервової системі, які підходять до м’язів судинної стінки:

- вазодилататори – парасимпатичні нервові волокна, що розширюють судини

- вазоконстриктори –симпатичні нервові волокна,щозвужують судини .

В 1871 році В. Ф. Овсянніков експериментального встановив, що в довгастому мозку знаходиться серцеворуховий центр –це основний центр, який регулює діяльність серця і тонус судин.

Гемодинамічний центр(судинно – руховий), це основний центр, який регулює роботу серця і тонус судин.

В центрі є два відділи:

1. пресорний, при подразненні якого звужуються судини і підвищуються артеріальний тиск;

2. депресорний відділ гальмує активність пресорного, тому артеріальний тиск знижується, зменшується нагнітальна функція серця.

3. парасимпатичне ядродіє як єдине ціле з депресорним відділом. Пошкодження серцеворухового центру (гемодинамічного) приводить до смерті.

Структура ГДЦ (гемодинамічного центра)

А довгастий мозок

Д – депресорний відділ (ДВ)

П – пресорний відділ (ПВ)

х – дорсальне ядро блукаючого нерва.

(парасимпатичне ядро)

Подразнення майже всіх рецепторів тіла рефлекторно змінюють діяльність серця, однак провідну роль мають рефлексогенні зони самої серцево -судинної системи;

У судинній системі є рефлексогенні зони, які мають рецептори:

а) барорецептори, чутливі до зміни рівня А/Т

б) хеморецептори, чутливі до СО2, нікотіну.

Розташування основних рефлексогенних зон:

- дуга аорти

- каротидний синус (ділянка поділу загальної сонної артерії на внутрішню і зовнішню сонні артерії)

- ділянка впадання порожнистих вен у праве передсердя.

Артеріальний тиск у здоровому організмі підтримується на постійному рівні завдяки рефлекторній саморегуляції величини А\Т. Відбувається саморегуляція безперервно і має велике фізіологічне значення, бо оберігає організм від різких коливань А\Т.

Якщо А\Т в аорті підвищується,то:

- стінки аорти розтягуються і барорецептори подразнюються;

- збудження передається депресорним нервом у довгастий мозок;

- рефлекторно підвищується тонус ядер блукаючих нервів;

- знижується тонус судинозвужувального центру;

- збудження по волокнам блукаючого нерва доходять до серця, викликаючи ЧСС, знижує ХОК, розширення судин і депонування крові;

- внаслідок цього А\Т знижується.

Рефлексогенна каротидна зонамає таке ж фізіологічне значення, барорецептори знаходяться у входу у головний мозок, тому через судини регулюється мозковий кровоток, який вражає постійністю кровотоку при значних коливаннях А\Т.

Хеморецептори знаходяться в рефлексогенних зонах,вони збуджуються при таких змінах складу артеріальної крові:

- підвищення вмісту СО2;

- підвищення вмісту Н+ (зниження рН);

- зниження вмісту О2 крові;

Від хеморецепторів імпульси находять в пресорний відділ ГДЦ і виникає пресорна реакція:

-судини звужується;

-А\Т підвищується.

Подразнення рецепторів рефлексогенних зон
барорецептори  
хеморецептори

 

 


 

пресорні рефлекси
звуження судин
розширення судин
зниження А\Т  
підвищення А\Т
депресорні рефлекси  

 



Читайте також:

  1. Y. Температура тіла та її регуляція.
  2. Вегетативна нервова система
  3. Визначення границь судинного пучка.
  4. Вища нервова діяльність мавп. Основні особливості умовно-рефлекторної діяльності мавп. Рухові навички і інтелект мавп. Абстракція і узагальнення у мавп.
  5. ВОЛЯ І РЕГУЛЯЦІЯ ПОВЕДІНКИ
  6. ГОРМОНАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  7. Гуморальна регуляція
  8. Гуморальна регуляція
  9. Гуморальна регуляція росту людини
  10. Гуморальна регуляція росту людини.
  11. І. Нервова регуляція тонусу судин.
  12. ІІІ. Кишковий сік. Роль в травленні, регуляція. Моторна діяльність тонкої кишки, регуляція.




Переглядів: 1675

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Класифікація кровоносних судин | Особливості коронарного ковообігу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.