Поняття про порожнинне та пристінкове травлення

Регуляція секреції кишкового соку

Склад і властивості кишкового соку

За добу виділяється близько 1,8 л. кишкового соку , pH якого приблизно рівний 7,8 – 8,0, сік мутний, в’язкий. В його секреції приймають участь Бруннерові залози, які розміщені в дванадцятипалій кишці і виділяють багато слизу та Ліберкюневі залози порожньої та клубової кишок. Після центрифугування КС видно його поділ на рідку та щільну частини:

1. Рідка частина містить в собі воду та електроліти (хлориди, бікарбонати і фосфати натрію, калію, кальцію).

2. Щільна частина вміщує близько 22-ох ферментів, які завершують гідроліз пептидів до амінокислот; жирів – до гліцерину та жирних кислот; вуглеводів – до моноцукрів. В цій частині КС наявні також злущені клітини епітелію, слизу

Ферменти кишкового соку:

1) Протеолітичні - розщеплюють проміжні продукти гідролізу білків до АК:

поліпептидази – розщеплюють пептиди різної довжини;

трипептидази;

дипептидази;

нуклеази.

2) Амілолітичні:

лактаза;

сахараза гідролізує буряковий цукор, в інших соках відсутній;

мальтаза;

амілаза;

інвертаза (розщеплює сахарозу до глюкози та фруктози).

3) Ліполітичні:

лужна фосфатаза – розщеплює фосфорні ефіри- ліпаза;

фосфоліпаза;

4)Ентерокіназа – активує трипсиноген підшлункового соку.

Функції кишкового соку:

а) кінцевий гідроліз харчових продуктів;

б) захист слизової оболонки кишки від механічних та хімічних пошкоджень;

в) підтримання рідкого стану хімусу;

г) участь в олужненні кислого хімусу,

1. Місцеві механізми регуляції здійснюються за допомогою метасимпатичної нервової системи, яка реагує на тактильні та хімічні стимули, що ідуть від хімусу, який і подразнює слизову оболонку кишки вмикаючи цим метасимпатичні рефлекси, тому відбувається підсилення секреції КС.

2. Нервові механізми регуляції здійснюються за посередництвом парасимпатичних (стимулюють) та симпатичних (гальмують) нервів.

3. Гуморальні механізми регуляції здійснюються за допомогою стимулюючих (секретин, ентерокіназа, ентерокінін) та пригнічуючих (серотонін) секрецію КС гормонів.

Порожнинне травлення проходить в порожнині кишкового каналу за рахунок ферментів. Це гідроліз поживних речовин, який іде в порожнині в розчині, де контактують розчинені ферменти та розчинені субстрати;

Порожнинне травлення може забезпечити гідроліз до кінцевих продуктів, але його тривалість дуже велика, становить 20 – 25 %.

Пристінкове травлення, «малий конвеєр» проходить на мембрані глікокалікса мікроворсинок ентероцитів за допомогою фіксованих ферментів, активні центри яких направлені на субстрат. Під час цього виду травлення дуже швидко проходить гідроліз близько 80% вуглеводів, 60% жирів та пептонів. Перевагою цього травлення є також його стерильність (структура ворсинок та глікокалікса не дає можливості мікроорганізмам пройти в кров та в лімфу).

Слизова оболонка тонкої кишки має велику перетравно – всмоктувальну поверхню площею до 500 м², яка зумовлена великою кількістю колових складок, ворсинок, крім того епітеліоцити ворсинок вкриті мікроворсинками (0,62 мкм) – це тонкі вирости, нагадують волоски щітки ( щіткова облямівка), видимі лише під електронним мікроскопом.Мікроворсинки вкриваються глікокаліксом – це нитки з глюкопротеїдів.

Пристінкове травлення становить 50 – 80%.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Травлення в тонкій кишці	\|	Моторика тонкого кишечника

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.