• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Податкова політика зарубіжних країн.

Для більшості країн сьогодні характерним є помірне податкове навантаження та проведення податкової політики спрямованої на забезпечення стабільного економічного зростання, створення сприятливого клімату для розвитку господарської діяльності та ефективного вирішення соціальних проблем в державі. Зокрема, в ЄС визначено такі цілі податкової політики (документ Комісії Європейських Співтовариств назвою: «Податкова політика в ЄС – пріоритети на роки вперед»), що їх мають переслідувати всі країни-члени Союзу:

- сприяння податкової політики ЄС досягненню цілей, що спрямовані на те, щоб економіка ЄС стала найбільш конкурентоспроможною, динамічною та інтелектуально орієнтованою економікою світу шляхом сталого економічного розвитку, створення кращих робочих місць та досягнення більшого рівня соціальної єдності;

- подальше підтримання ефективного розвитку внутрішнього ринку, як до, так й після можливого географічного розширення ЄС, отримуючи усі можливі вигоди від його функціонування;

- сприяння довгостроковому зменшенню загального рівня податкового навантаження в ЄС зі збереженням здорового балансу між зменшенням податків, інвестиціями у суспільний сектор економіки та підтримкою фіскальної консолідації країн;

- посилення в ЄС системи економічного, соціального (на випадок безробіття), медичного, страхового, інноваційного, споживчого захисту та підтримання якісної політики розвитку, екологічного захисту та енергозбереження;

- підтримка реформування Європейської моделі соціального розвитку [14, 27].

Характеризуючи оподаткування в ЄС, слід зазначити, що, з одного боку, податкові системи країн-учасниць зберігають свою цілісність і автономність, а з іншого – регулювання податкових відносин здійснюється і правом Європейського Співтовариства, і національним правом. Прийняті або запропоновані до розгляду Ради ЄС заходи у сфері податкової політики торкаються тільки принципів системи оподаткування і податкової бази. Розмір ставки, який є найбільш гнучким інструментом, визначає національна влада. А, отже, кожна держава має достатньо можливостей для автономного провадження заходів, спрямованих на протидію кризовим явищам. Країни не копіюють податкові системи один до одного, проте їх функціонування підпорядковане єдиним цілям, принципам та критеріям створення.

Для подолання наслідків світової фінансової кризи 2008 року уряди США, Японії, Німеччини, Китаю, Австралії та інших країн вдалися до фіскального оздоровлення економіки, сукупного виробничого та споживчого попиту. Було розроблено та реалізовано на практиці загальнодержавні програми зменшення податкового навантаження на бізнес, підтримки купівельної спроможності домогосподарств, соціального захисту громадян, втілення великих наукових та інфраструктурних проектів тощо. Ці програми стимулювання («фіскальні стимули») фінансуються за рахунок коштів державних бюджетів та розраховані на тривалий проміжок часу – до появи суттєвих ознак покращення ринкової ситуації. Основні заходи держав у сфері податкової політики після фінансової кризи відображені в табл. 4 [14, 28].

Разом з тим питома вага податків, зборів та обов’язкових платежів у ВВП багатьох країн є досить суттєвою. Так, від 40 до 50 % становить питома вага зазначених платежів у таких європейських країнах, як Італія, Австрія, Франція, Бельгія, Норвегія, Фінляндія, Нідерланди, Люксембург, Швеція, Данія. Використовуючи дані щодо сплати податків, зібрані з 183 країн порівняємо податкові системи у всьому світі, та їх вплив на бізнес. Як свідчать дані табл. 5, найвища питома вага податків у ВВП у скандинавських країнах, зокрема у Норвегії, Данії, Швеції. У них склалась достатньо раціональна й ефективна система розподілу і використання зібраних коштів на соціальні цілі [18].

Таблиця 4.

Основні заходи держав у сфері податкової політики після фінансової кризи

Таблиця 5.

Податкове навантаження в різних країнах світу (згідно рейтингу сприятливості податкових систем Paying Taxes 2012) [18]

Найменший рівень податкового навантаження характерний для Данії та Канади. Тут це зумовлено використанням податкової політики як засобу створення сприятливих умов для діяльності промислових компаній, що потребує низького рівня оподаткування.

У рейтингу сприятливості податкових систем Paying Taxes 2012, підготовленому Світовим банком спільно з Pricewaterhouse Coopers, Україна посіла 152-ге місце серед 183 досліджуваних країн [18].

Порівнюючи показник податкового навантаження України з іншими країнами з розвинутою ринковою економікою, можемо побачити, що даний показник у нашій державі є середнім. Проте зниження податкового навантаження є необхідною умовою виходу України з економічної кризи, що приведе до формування цілої низки позитивних зрушень в економічній і податковій сферах. Поступове зниження податкового навантаження на фізичних осіб сприятиме збільшенню заощаджень домогосподарств, підвищенню платоспроможного попиту населення, а отже розвиткові виробництва та збільшенню реальних доходів платників податків і, як наслідок, – зростання податкової бази.

Отже, досвід розвинених країн світу свідчить про існування низки інструментів, що впливають на податкову систему країни і є ефективними засобами регулювання економічних процесів та явищ у державі. Запозичення Україною найбільш прогресивних з них з урахуванням національних особливостей повинно стати пріоритетним заходом економічної політики у найближчому майбутньому.

Читайте також:

1. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
2. Автономні утворення у зарубіжних державах
3. Аграрна політика
4. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
5. Активна і пасивна державна політика.
6. Активна політика зайнятості
7. Аналіз зарубіжних концепцій менеджменту
8. Антиінфляційна державна політика
9. Антиінфляційна політика держави
10. Антиінфляційна політика. Взаємозв’язок інфляції та безробіття.
11. Антимонопольна політика держави.
12. Антиукраїнська політика російського царизму. Посилення централізаторсько-шовіністичних тенденцій

Переглядів: 1951