• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Джерела формування доходів бюджету.

Оскільки функціонування бюджету відбувається за допомогою особливих форм – доходів та видатків, слід дослідити економічну сутність цих категорій і форми їхнього прояву, зосереджуючи увагу на доходах бюджету і, зокрема, на фіскально-податкову їхню складову.

Доходи бюджетів професор В.Д. Базилевич називає фіскальними доходами. Поняття «фіскальні доходи» він трактує як грошові відносини, які складаються між державою, юридичними і фізичними особами в процесі вилучення і акумуляції частини ВВП у централізованому грошовому фонді з метою їхнього подальшого використання для здійснення державою та органами місцевого самоврядування своїх функцій [11, 325].

Відповідно до діючого в Україні бюджетного законодавства, доходи бюджету – податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за адміністративні послуги, власні надходження бюджетних установ) [2].

Визначальною базою формування складу та обсягів доходів, форм їх мобілізації до бюджетів різних рівнів є відносини власності, рівень соціально-економічного розвитку, обсяг бюджетних видатків, які, з позиції організації фінансової діяльності держави, є первинними відносно доходів бюджету.

В Україні існують такі методи формування державних доходів:

- від продуктивної діяльності (державні послуги та підприємницька діяльність державного сектору національної економіки);

- від майна, майнових прав, а також внаслідок використання державних ресурсів та угідь;

- податкові надходження до бюджетів різних рівнів управління;

- позичені державою кошти через систему державного кредиту;

- емісійний дохід держави [16, 298].

Основним джерелом формування доходів є ВВП, а також в окремих випадках – зовнішні надходження і національне багатство [16, 299].

Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) трансферти [2].

Податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі) [2]. Вони є найбільш адекватним та об’єктивним відображенням стану національної еконо­міки (економічного зростання або спаду). Податкові надходження посідають провідне місце серед різних методів мобілізації бюджетних ресурсів (70-80%) та інструментів державного регулювання економіки.

Що стосується бюджетної класифікації загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) та місцевих податків і зборів (обов’язкових платежів) як дже­рела наповнення доходів бюджетів, то, згідно з розділом І Бюджетної класифікації «Класифікація доходів бюджету», передбачено їх систематизацію в такі групи подат­кових надходжень [2]:

До першої групи податкових надходженьвіднесені податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості: податок на доходи фізичних осіб та податок на прибуток підприємств. Фіскальне значення зазначених податків у фор­муванні доходів бюджету України є досить суттєвим.

До другої групи податкових надходженьвідносяться податки на власність (періо­дичні податки на чисту вартість майна (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).

Третю групу податкових надходженьоб’єднують збори за спеціальне використан­ня природних ресурсів (збір за спеціальне використання лісових ресурсів, збір за спеціальне водокористуван­ня, платежі за користування надрами, плата за землю та плата за використання інших при­родних ресурсів).

До четвертої групи податкових надходженьвіднесені внутрішні податки на товари та послуги (податок на додану вартість, акцизний податок із вироблених в Україні товарів, акцизний податок із ввезених на територію України товарів, податки на окремі ка­тегорії послуг, плата за ліцензії на певні види господарської діяльності, плата за тор­говий патент на деякі види підприємницької діяльності, погашення бюджетної за­боргованості по невідшкодованим сумам податку на додану вартість з простроченим терміном повернення).

П’ята група податкових надходженьоб’єднує податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (ввізне мито, вивізне мито, кошти, отримані за вчинення консуль­ських дій, інші надходження від зовнішньоекономічної діяльності).

Шоста група податкових надходженьоб’єднує інші податки (місцеві податки і збо­ри, фіксований сільськогосподарський податок, єдиний податок, збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства).

Важливим джерелом доходів бюджетів різних рівнів є неподаткові надходження. Проте їх обсяг значно менший від податкових надходжень (20-30%). Неподаткові надходження– доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльнос­ті; інші неподаткові надходження.

Доходи від власності та підприємницької діяльностівключають надходження від перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами Національного банку України, надходження від державних грошових лотерей, надходження від роз­міщення в установах банків тимчасово вільних бюджетних коштів, рентна плата, ін­ші надходження (платежі, пов’язані з перебуванням Чорноморського флоту Російсь­кої Федерації на території України відповідно до укладеної міжурядової угоди тощо), а також надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісо­господарського виробництва.

Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльностіпоєднують плату за утримання дітей у школах-інтернатах, оплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах, плату за надання по­слуг службою дозвільної системи органів внутрішніх справ, виконавчий збір, плату за оренду цілісних майнових комплексів державного майна, державне мито та митні збори, єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, плату за надані в оренду ставки, що знаходяться в басейнах річок загально­ державного значення, плату за надані в оренду об’єкти місцевого значення.

Інші неподаткові надходження —це надходження коштів від реалізації конфіс­кованого майна, надходження сум кредиторської та депонентської заборгованості під­приємств, організацій та установ, щодо яких минув строк позовної давності, надход­ження коштів від реалізації надлишкової космічної техніки військового та подвійного призначення, що належать Національному космічному агентству України, надход­ження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техні­ки, іншого майна Збройних сил України та інших утворених згідно з законодавством військових формувань, правоохоронних органів, Оперативної рятувальної служби цивільного захисту Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, інші надходження, над­ходження сум різниці за природний газ, надходження коштів від реалізації галузевих резервів (виробничих запасів) уранового концентрату, цирконію та гафнію, сформо­ваних за рахунок коштів цільового галузевого фонду створення національного ядер­но-паливного циклу, доходи від операцій з кредитування та надання гарантій, додат­кові збори на виплату пенсій, збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, власні надходження бюджетних установ.

Важливою складовою доходів бюджету є доходи від операцій з капіталом. Нині в Україні доходи від операцій з капіталом становлять незначну питому вагу у доходах бюджету, проте у найближчій перспективі можуть стати важливим джерелом їх форму­вання. Так, доходи від операцій з продажу безхазяйного майна, скарбів, цінностей Дер­жавного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, нематеріальних активів, а також від реалізації державних запасів товарів мають стійку тенденцію до зро­стання.

Надходження від продажу основного капіталу –це надходження коштів від ре­алізації безхазяйного майна, майна, що за правом спадкоємства перейшло у власність держави або територіальної громади, та скарбів, знахідок, а також валютні цінності і грошові кошти, власники яких невідомі, надходження коштів від Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, а також надходження від відчуження майна, яке належить Автономній Республіці Крим та майна, що перебуває у кому­нальній власності.

Надходження від реалізації державних запасів товаріввключають надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву, надходження від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

Надходження від продажу землі і нематеріальних активів –це надходження від продажу землі; надходження від продажу нематеріальних активів. За останні роки земля перетворилася в ресурс, який приносить великі доходи. Проте, не дивлячись на зростання доходів від продажу землі, зазначена стаття доходів бюджету матиме сенс і перспективу тільки у разі реформування земельних відносин, розвитку ринку землі, проведення інвентаризації об’єктів незавершеного будівництва, землі з метою виявлення безхазяйного майна та формування єдиного реєстру земельних ділянок і оцінки ефективності їх продажу.

Податки на фінансові операції та операції з капіталом.В Україні ця група до­ходів бюджету не знайшла належного розвитку. У зарубіжних країнах до такої групи відносяться: податок на передання капіталу в спадщину, за заповітом, страхуванням, у результаті розділу майна при розлученні, у зв’язку з еміграцією, участю в бізнесі; податок на приріст капітальної вартості; податок на чисту власність; спадкові збори; податок на посмертну спадщину; збори при переданні за заповітом рухомого майна та грошей і нерухомого майна; податок на дарування [2].

До наступної групи доходів бюджету відносяться трансферти. У доходах бюджету їх питома вага коливається в межах від 3 до 3,6%. Трансферти— кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплат­ній та безповоротній основі (ст. 9). Тобто трансферти — це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого [2].

Бюджетним кодексом України передбачається використання таких видів трансфертів:

- офіційні трансферти від органів державного управління(дотації, субвенції , кошти, що надходять з інших бюджетів);

- офіційні трансферти від зарубіжних країн та міжнародних організацій;

- офіційні трансферти з іншої частини бюджету(кошти, одержані із загального фонду бюджету до бюджету розвитку (спеціального фонду) [2].

Отже, формування державних доходів є важливим елементом фінансової діяльності держави для виконання нею власних функцій та завдань. Основні засади, джерела та методи формування державних доходів регламентуються бюджетним законодавством України.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
3. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
4. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
5. Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій
6. Алгоритм формування потенціалу Ф2
7. Алгоритм формування статутного фонду банку
8. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
9. Аналіз динаміки та структури банківських доходів
10. Аналіз доходів і витрат підприємства
11. Аналіз доходів та витрат від операцій з цінними паперами.
12. Аналіз ефективності формування та використання банківських ресурсів

Переглядів: 4207