• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Характер, його структура та формування.

Рис. . Схема особистісних характеристик (за Б. Г. Ананьєвим)

Характер — це індивідуальне сполучення стійких психічних особливостей людини, яке обумовлює типовий для неї спосіб поведінки в певних життєвих умовах та обставинах.

Характер – це сукупність істотних, стійких психічних властивостей людини, що виявляються в її поведінці, діяльності, ставленні до дійсності й позначаються на вчинках.

Характер тісно пов'язаний з темпераментом, який може сприяти або протидіяти розвитку певних рис характеру. Тому важливо знати свій темперамент. Так, холерику або сангвініку легше, ніж меланхоліку чи флегматику, сформувати в собі ініціативність і рішучість. Однак для хо­лерика може стати серйозною проблемою формування стриманості або самоконтролю, а для сангвініка — вимогливості до себе та самокритич­ності. Меланхоліку важче подолати сором'язливість і тривожність, а флегматику — розвивати активність.

Характер формується з перших днів життя людини до останніх його днів. У перші роки життя провідним фактором розвитку характеру стає на­слідування дорослим; у молодшому віці поряд із наслідуванням на перше місце виступає виховання. А починаючи з підліткового віку важливу роль у формуванні характеру відіграє самовиховання. Характер може свідомо,цілеспрямовано вдосконалюватися самою людиною завдяки зміні соціаль­ної поведінки, спільної діяльності, спілкування з іншими лю

На формування характеру впливає тип вищої нервової системи та особисте життя людини.

Моральні рисипов’язані зі ставленням до людей( доброзичливість, чуйність, делікатність, неуважність, заздрість, ненависть), речей ( охайність, бережливість, марнотратство), праці ( працелюбність, сумлінність)

Вольові рисихарактеру — це мужність, рішучість, на­полегливість, твердість, непохитність. Іноді людей назива­ють «безхарактерними». Це не зовсім правильно, бо харак­тер є в кожної людини. Таких людей швидше можна на­звати слабкими, такими, що не мають сили волі.

Емоційні рисихарактеру (активність, стриманість, дра­тівливість, вразливість та ін.) залежать від типу темпера­менту людинидьми. Треба знати, що характер можна змінювати протягом усього життя людини.

Психічні властивості, створюючі характер, називаються рисами вдачі. На відміну від природно обумовлених властивостей темперамен­ту, риси вдачі розвиваються під впливом життєвого досвіду і виховання в процесі діяльності людини. Наприклад, не можна стати працелюбним не працюючи. Потрібно багато раз подолати лінь, не раз відчути захоп­леність працею, неодноразово випробувати задоволення від добре зроб­леної роботи, щоб працьовитість стала рисою вдачі.

Характер, не лише формується в діяльності, в ній він і виявляється.

Основні риси вдачі. Змістовну сторону характеру складає спрямо­ваність, тобто потреби, інтереси, переконання, ідеали особистості, що визначають в сукупності її життєві цілі. Спрямованість може бути по­зитивною. Наприклад, людина прагне до оволодіння таємницями своєї професії, до рішення якоїсь наукової проблеми або зосереджує свої зу­силля на пошуках діяльності, в якій він зміг би повністю розкрити свої творчі можливості. Та або інша спрямованість накладає відбиток на весь життєвий устрій людини, від неї залежить поведінка людини в найрізніших обста­винах. Спрямованість обумовлює формування таких стержневих рис вда­чі, як принциповість, переконаність, цілеспрямованість, оптимізм і т. п.

У прямій залежності від спрямованості перебувають моральні риси вдачі, в яких виявляються різні стосунки особистості: до людей (доброта, чуйність, щирість, зарозумілість і т. д.), до речей (акуратність, дбайли­вість, користолюбство, марнотратство і т. д.), до праці (працьовитість, сумлінність, лінь і т. д.), до самого себе {скромність, самолюбність, пи­хатість, гордість і т. д.).

Дуже важливе місце в системі властивостей характеру займають вольові якості особистості, такі, як рішучість, витримка, наполегливість, самостійність, сміливість. Ці риси вдачі визначають постійність і твер­дість а досягненні поставленої мети. Недаремно в буденному житті сло­вом «характер» іноді позначають силу волі, наполегливість, незалеж­ність або навіть різкість в поводженні з людьми, а безвілля розглядають як синонім безхарактерності.

Ряд властивостей характеру — такі, як врівноваженість, товарись­кість, активність — формується під впливом темпераменту. Так, дві люди можуть мати однакові переконання, близькі вольові і моральні якості, але один працює поривчасто, пристрасно, а інший, такий же до­бросовісний працівник, трудиться спокійно, розмірено, неквапливо. Холерик не може залишатися стриманим в самих різних обставинах, для флегматика ж це природно. А меланхолік не може бути таким же товариським, як сангвінік.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. VІ. План та організаційна структура заняття
3. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
4. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
5. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
6. Атомно-кристалічна структура металів
7. Базова алгоритмічна структура
8. Банківська система та її структура. Функції Центрального банку.
9. Безцехова виробнича структура.
10. Будова систем: підсистема, елемент, структура, зв'язок.
11. Бухгалтерська оцінка капіталу банку. Структура капіталу
12. Бюджетна структура

Переглядів: 982