МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Характер, його структура та формування.
Рис. . Схема особистісних характеристик (за Б. Г. Ананьєвим) Характер — це індивідуальне сполучення стійких психічних особливостей людини, яке обумовлює типовий для неї спосіб поведінки в певних життєвих умовах та обставинах. Характер – це сукупність істотних, стійких психічних властивостей людини, що виявляються в її поведінці, діяльності, ставленні до дійсності й позначаються на вчинках. Характер тісно пов'язаний з темпераментом, який може сприяти або протидіяти розвитку певних рис характеру. Тому важливо знати свій темперамент. Так, холерику або сангвініку легше, ніж меланхоліку чи флегматику, сформувати в собі ініціативність і рішучість. Однак для холерика може стати серйозною проблемою формування стриманості або самоконтролю, а для сангвініка — вимогливості до себе та самокритичності. Меланхоліку важче подолати сором'язливість і тривожність, а флегматику — розвивати активність. Характер формується з перших днів життя людини до останніх його днів. У перші роки життя провідним фактором розвитку характеру стає наслідування дорослим; у молодшому віці поряд із наслідуванням на перше місце виступає виховання. А починаючи з підліткового віку важливу роль у формуванні характеру відіграє самовиховання. Характер може свідомо,цілеспрямовано вдосконалюватися самою людиною завдяки зміні соціальної поведінки, спільної діяльності, спілкування з іншими лю На формування характеру впливає тип вищої нервової системи та особисте життя людини. Моральні рисипов’язані зі ставленням до людей( доброзичливість, чуйність, делікатність, неуважність, заздрість, ненависть), речей ( охайність, бережливість, марнотратство), праці ( працелюбність, сумлінність) Вольові рисихарактеру — це мужність, рішучість, наполегливість, твердість, непохитність. Іноді людей називають «безхарактерними». Це не зовсім правильно, бо характер є в кожної людини. Таких людей швидше можна назвати слабкими, такими, що не мають сили волі. Емоційні рисихарактеру (активність, стриманість, дратівливість, вразливість та ін.) залежать від типу темпераменту людинидьми. Треба знати, що характер можна змінювати протягом усього життя людини.
Психічні властивості, створюючі характер, називаються рисами вдачі. На відміну від природно обумовлених властивостей темпераменту, риси вдачі розвиваються під впливом життєвого досвіду і виховання в процесі діяльності людини. Наприклад, не можна стати працелюбним не працюючи. Потрібно багато раз подолати лінь, не раз відчути захопленість працею, неодноразово випробувати задоволення від добре зробленої роботи, щоб працьовитість стала рисою вдачі. Характер, не лише формується в діяльності, в ній він і виявляється. Основні риси вдачі. Змістовну сторону характеру складає спрямованість, тобто потреби, інтереси, переконання, ідеали особистості, що визначають в сукупності її життєві цілі. Спрямованість може бути позитивною. Наприклад, людина прагне до оволодіння таємницями своєї професії, до рішення якоїсь наукової проблеми або зосереджує свої зусилля на пошуках діяльності, в якій він зміг би повністю розкрити свої творчі можливості. Та або інша спрямованість накладає відбиток на весь життєвий устрій людини, від неї залежить поведінка людини в найрізніших обставинах. Спрямованість обумовлює формування таких стержневих рис вдачі, як принциповість, переконаність, цілеспрямованість, оптимізм і т. п. У прямій залежності від спрямованості перебувають моральні риси вдачі, в яких виявляються різні стосунки особистості: до людей (доброта, чуйність, щирість, зарозумілість і т. д.), до речей (акуратність, дбайливість, користолюбство, марнотратство і т. д.), до праці (працьовитість, сумлінність, лінь і т. д.), до самого себе {скромність, самолюбність, пихатість, гордість і т. д.). Дуже важливе місце в системі властивостей характеру займають вольові якості особистості, такі, як рішучість, витримка, наполегливість, самостійність, сміливість. Ці риси вдачі визначають постійність і твердість а досягненні поставленої мети. Недаремно в буденному житті словом «характер» іноді позначають силу волі, наполегливість, незалежність або навіть різкість в поводженні з людьми, а безвілля розглядають як синонім безхарактерності. Ряд властивостей характеру — такі, як врівноваженість, товариськість, активність — формується під впливом темпераменту. Так, дві люди можуть мати однакові переконання, близькі вольові і моральні якості, але один працює поривчасто, пристрасно, а інший, такий же добросовісний працівник, трудиться спокійно, розмірено, неквапливо. Холерик не може залишатися стриманим в самих різних обставинах, для флегматика ж це природно. А меланхолік не може бути таким же товариським, як сангвінік. Читайте також:
|
||||||||
|