МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Реалізація стратегії.Стратегічне планування (вибір стратегії). Стратегічний аналіз. Під стратегічними організаційними змінами слід розуміти упровадження нових методів і технологій з тим, щоб суттєво перетворити діяльність підприємства у відповідність з вимогами ринку, що змінюються, або отримати вигоду з можливостей, що створилися в бізнесі. Слід зазначити, що стратегічні зміни можуть стосуватись головних або допоміжних бізнес-процесів підприємства, також це ті перетворення, які мають на меті повну або часткову зміну стратегічних цілей підприємства. Зміни, які торкаються оперативної діяльності підприємства і суттєво не впливають на організацію основних або допоміжних бізнес-процесів, не вимагають коригувань стратегічних цілей і задач стратегічними не вважаються. Весь процес стратегічного управління укрупнено охоплює три етапи: Реалізація будь-якої стратегії підприємства спрямована на вирішення трьох завдань: по-перше, встановлення пріоритетності серед адміністративних задач з тим, щоб їх ієрархія відповідала вибраній стратегії; по-друге, встановлення відповідності між вибраною стратегією і внутрішньоорганізаційними процесами з тим, щоб зорієнтувати підприємство на здійснювану стратегію; по-третє, вибір і приведення у відповідність із стратегією стилю лідерства і підходу до управління підприємством. Щоб визначити місце управління стратегічними змінами, можна звернутись до узагальненої моделі елементів стратегічного управління, розробленої в Кренфілдській школі менеджменту (Великобританія) (рис.1.5). Управління організаційними змінами (на рисунку — управління стратегічними змінами, оскільки тепер воно залежить від стратегічного контексту організації) є одним із ключових елементів підсистеми (процесу) впровадження стратегій» і знаходиться в єдиному полі з організаційною структурою, а також розподілом ресурсів і контролем. Багато в чому необхідність звернення до розподілу ресурсів і контролю на стадії упровадження стратегій витікає з їх функціонального ослаблення при проведенні змін, особливо в перехідному стані, а адекватність організаційної структури вибраної корпоративної стратегії одна з умов успішної її реалізації. Під управлінням стратегічними змінами розуміється структурований процес, задача якого – запропонувати, впровадити і закріпити зміни у відповідності з організаційно-економічними і компетентісними можливостями підприємства з урахуванням факторів зовнішнього середовища. Чітке визначення процесу управління стратегічними змінами сформульовано також російським ученим В. Тарасовим: «Управління змінами – це здійснення організаційних змін за допомогою проведення організації ( або її підрозділу) через усвідомлення необхідності змін, ініціацію, здійснення перетворень і контроль над результатами».
Рис. 1.5. Узагальнена модель елементів стратегічного управління Кренфілдськой школи менеджменту
Звичайно, не можна одностайно стверджувати, що впровадження змін є необхідною вимогою для будь-якого підприємства і його самоціллю. Проте, на основі наведених вище обґрунтувань, можна зробити висновок, що утримання стійких конкурентних позицій і соціально-економічний успіх підприємства не можливий сьогодні без вчасних перетворень, які з огляду на високий динамізм бізнес-середовища, необхідно здійснювати постійно. Багато закордонних та вітчизняних учених дотримуються саме такої думки. До того ж відзначається, що впровадження стратегічних змін, яке являє собою реакцію підприємства на зміни у зовнішньому середовищі, що вже відбулися, здебільшого невзмозі забезпечити стратегічного лідерства. Зокрема, український вчений - практик П. Шеремета стверджує: „Перемагають і утримують стійкі ринкові позиції тільки ті підприємства, темп змін в яких перевищує темп змін на ринку”. Залежно від реакції підприємства на зміну ринкової ситуації А. Томпсон і Дж. Стрікленд виділяють три підходи до управління змінами (рис. 1.6).
Рис. 1.6. Підходи до управління стратегічними змінами в залежності від реакції на зміни зовнішнього середовища за Томпсоном-Стріклендом
Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|