• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Характеристика поколінь прав людини.

Актуальність дослідження прав людини в умовах глобалізації пояснюється і надзвичайною важливістю даного питання як для окремого індивіда, так і для держави та світу в цілому, і численністю наукових конференцій, які присвячені пов’язаним з цим питанням, і значною кількістю наукових робіт, в яких розглядаються певні аспекти вказаного явища.

Права людини – це гарантована законом міра свободи (можливості) особи, яка відповідно до досягнутого рівня еволюції людства в змозі забезпечити її існування та розвиток і закріплена у вигляді міжнародного стандарту як загальна та рівна для усіх людей.

Якщо розглядати процес розвитку ідеї про права людини у історичному аспекті, то не можна не зауважити, що еволюція прав людини тісно взаємопов’язана із розвитком глобалізаційних процесів. Не будемо вдаватись у ґрунтовний аналіз історичного характеру прав людини, адже дане питання є досить складним, об’ємним та може слугувати об’єктом окремого дослідження. Ми візьмемо за основу найбільш розповсюджений (відповідно – найменш дискусійний) підхід до історії становлення прав людини.

Перше покоління прав людини – невідчужувані особисті (громадянські) і політичні права, проголошені свого часу першими буржуазними революціями. До першого покоління прав відносять права на свободу думки, совісті та релігії, на участь у здійсненні державних справ, на рівність перед законом, право на життя, свободу і безпеку особи, право на свободу від довільного арешту, затримання або вигнання, право на гласний розгляд справи незалежним і неупередженим судом та ін. Прийнято вважати, що додані права спрямовані, в першу чергу, на захист особи від свавілля держави. Вони встановлюють певні обмеження для держави – проводять межу для державного втручання у життя людини.

Друге покоління прав людини характеризується поглибленням особистих (громадянських) і розвитком соціально-економічних і культурних прав (наприклад, право на працю, відпочинок, соціальне забезпечення, медичну допомогу та ін.). Це покоління сформувалося під впливом соціалістичних ідей, в процесі боротьби народів за поліпшення свого економічного становища та підвищення культурного статусу. Такі вимоги виникли після Першої світової війни, а вплинули на демократизацію і соціалізацію конституційного права країн світу та міжнародне право після Другої світової війни, коли завдяки бурхливому розвитку виробництва склалися реальні передумови для задоволення соціальних потреб; вони доповнили собою колишні права, отримали відображення у відповідних документах ООН.

Третє покоління прав людини називають солідарними (колективними), тобто правами всього людства – правами людини і правами народів. До таких прав відносять: право на мир, безпеку, незалежність, на здорове навколишнє середовище, на соціальний і економічний розвиток як людини, так і людства у цілому. Становлення третього покоління прав людини (права людини – частина прав людства) пов'язують з національно-визвольним рухом країн, що розвиваються, а також із загостренням глобальних світових проблем після Другої світової війни (право народів на самовизначення, територіальну цілісність, суверенітет, позбавлення від колоніального гноблення и т.д.). Як ми бачимо, третє покоління прав людини найтісніше пов’язані з глобалізаційними процесами.

Разом з тим, важко не погодитись із позицією О. Скакун стосовно того, що сьогодні можна говорити про становлення четвертого покоління прав людини. Обґрунтованість такої позиції пояснюється наступними тенденціями:

- значний розвиток інформаційних технологій та технологій зв’язку обумовлює виникнення як нових можливостей для реалізації прав людини та способів їх забезпечення, так і створює певні ризики, а, отже, спричиняє розширення прав людини з метою їх захисту;

- нові можливості, обумовлені відкриттями в галузі медицини, генетики, створюють необхідність виникнення та законодавчого закріплення нових прав людини, а також і встановлення певних обмежень;

- розвиток харчових технологій, технологій виробництва обумовлює розширення прав споживачів (зокрема, що стосуються отримання інформації стосовно товарів) тощо.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
4. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
5. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
6. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
7. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
8. Автокореляційна характеристика системи
9. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
10. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
11. Аналіз ризику в життєдіяльності людини.
12. АНАЛІЗАТОРІВ У ПРОЦЕСІ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ.

Переглядів: 2937