![]()
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Поняття «цивілізація».Поняття «культура». Сучасне культурознавство вирізняє погляд на культуру , як універсальну характеристику всіх видів людської діяльності. Культура – це мірило цивілізованості етносу,форма та зміст внутрішнього зв’язку поколінь. Новітня наука розглядає культуру як універсальну категорію,зміст якої трактується різними дослідними школами досить довільно. Доцільно розглянути поняття культура,як задекларовано всесвітньою конференцією з культурної політики, проведена під егідою ЮНЕСКО у 1982р. тут культура розглядається як комплексна характеристика матеріальних, духовних, інтелектуальних, емоційних рис суспільства,що включають в себе не лише різні мистецтва,а й спосіб життя,основні правила людського буття,система цінностей,традиціі вірування.Культуру умовно оділяють на матеріальну та духовну. Якщо ми говоримо про культуру, то маємо на увазі не тільки твори мистецтва, але й усю сукупність духовних і матеріальних цінностей та способів їх створення. У цілому можна визначити п'ять основних, загальноприйнятих значень слова "культура" в українській мові: 1) сукупність досягнень людського суспільства у виробничому, суспільному і духовному житті. Рівень досягнень у певну епоху певного народу або класу суспільства. Рівень, ступінь розвитку певної галузі господарської або розумової діяльності; 2) освіченість, начитаність, наявність певних навичок поведінки в суспільстві, вихованість людини. Сукупність умов життя, що відповідають потребам освіченої людини; 3) розведення, вирощування якої-небудь рослини, культивування; 4) рослина, яку розводять, культивують; 5) мікроорганізми, вирощені в лабораторних умовах. Від природи культура відрізняється тим, що в ній зосереджені людські зусилля й вона є результатом цілеспрямованої творчої діяльності. Сьогодні філософи і культурологи нараховують близько 500 найрізноманітніших визначень цього поняття. Слово «культура» походить від лат. сulture і в буквальному перекладі означає «обробіток (обробляти)», «догляд (доглядати)», «удосконалення (удосконалювати)». У Давньому Римі воно вживалося у значенні уміння обробляти землю, а також виховання людини. Стосовно духовного життя людини цей термін уперше вжив Цицерон у 45 р. до н. е., називаючи філософію культурою душі, тобто розумів культуру як Завдяки зусиллям філософів і істориків слово «культура» перетворилось на філософське поняття і в епоху Нового часу (ХVІІІ ст.) стало об’єктом наукових досліджень. Отже, культура – це сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством за час свого існування. У науковому середовищі давно дискутується питання співвідношення культури і цивілізації. Поняття «цивілізація» (від лат. civilis – громадянський, державний) і культура близькі, але не тотожні. По-перше, цивілізація розглядається як синонім культури, єдність матеріальних і духовних надбань людства. У такому випадку вживаються як рівнозначні : антична, шумерська, європейська, азійська цивілізація (культура). По-друге, термін «цивілізація» вживається на означення матеріальної культури, що характеризується розвитком продуктивних сил, відповідних суспільних відносин, рівнем техніки, побутовими умовами. У такому розумінні він протиставляється духовній культурі. По-третє, поняття «цивілізація» також уживається для характеристики етапу суспільного розвитку, який настав після первіснообщинного ладу і змінив період варварства і дикунства. При цьому зазначаються такі ознаки цивілізації, як: створення класів, держави, приватної власності, розподіл праці, урбанізація. Такий підхід був започаткований Ф. Енгельсом у праці «Походження сім’ї, приватної власності і держави». Поняття «цивілізація» може вживатися на означення конкретних етапів розвитку суспільства чи народів: аграрна цивілізація, індустріальна, постіндустріальна, інформаційна, буржуазна тощо. Але у межах однієї цивілізації можуть існувати різні формації (азійська цивілізація – це й соціалістичний Китай, і напівфеодальний Іран чи Саудівська Аравія, і капіталістична Японія). Поняття «цивілізація» вживається як характеристика цілісності сучасної культури з підкресленням загальнолюдської єдності: «світова цивілізація», «цивілізований спосіб життя». Інколи вживається як стан культури в певній галузі людської діяльності («технічна цивілізація», «міська цивілізація»). Як бачимо, будь-яке із наведених значень передбачає взаємозв’язок з культурою. Цивілізаційний підхід становить важливу роль в історичному процесі .У цьому оцінкою цивілізації є релігія, культура, менталітет. Читайте також:
|
||||||||
|