Облік витрат і калькулювання медичних послуг

Механізм обліку витрат та калькулювання медичних послуг, що надаються державними закладами охорони здоров’я, є більш невизначеним через неурегульованість нормативно-правової бази власне платних медичних послуг.

Питання надання чи ненадання платних послуг медичними закладами завжди було досить болісним, оскільки саме введення поняття «платні медичні послуги» на фоні задекларованих раніше соціальних гарантій щодо медичних послуг (ст. 49 Конституції України), які слід класифікувати як життєво необхідні за умов масового зубожіння населення, викликало неоднозначну реакцію. Для врегулювання цього питання Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.96 № 1138 надано чинності Перелікові платних послуг, які можуть надаватись державними закладами охорони здоров’я та вищими медичними закладами освіти. Відповідно до зазначеного переліку було виокремлено три групи послуг:

· лікувально-профілактичного характеру (косметично-хірургічна допомога; лікування від тютюнокуріння та хворих на алкоголізм; лікування сексопатологічних хворих та лікування безплідності; лікувальна гімнастика, масаж та мануальна терапія; операції зі штучного припинення вагітності; профілактичні медичні огляди; гігієнічна експертиза; медичні огляди для отримання посвідчення водія, для одержання дозволу на право отримання та носіння зброї; проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних робіт; зубне, вушне та очне протезування дорослого населення і т. п.);

· іншого характеру (доставка ліків хворим додому, надання додаткової медичної інформації за проханням громадян, транспортні послуги за проханням громадян, та пов’язані з медичною діяльністю; атестація робочих місць за замовленням підприємств і організацій; організація профілактичних заходів щодо зловживання алкогольними напоями на підприємствах і в установах на договірних засадах і т. ін.);

· освітньо-супутнього характеру, що надаються вищими медичними закладами (отримання другої вищої освіти; навчання вітчизняних і закордонних студентів на засадах контракту; поглиблене вивчення окремих дисциплін; підготовчі курси до вступних іспитів; переведення студентів з одного медичного вузу до іншого; поновлення раніше відрахованих студентів та ліквідація академічної різниці; повторне проходження окремих дисциплін відрахованими студентами; прийом кандидатських іспитів у осіб, що не працюють у вищому навчальному закладі; навчання іноземних громадян у клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі та їхнє стажування; надання послуг щодо легалізації документів про освіту і т. ін.).

Постановою Кабінету Міністрів від 12.05.97 № 449 було внесено низку коригувальних поправок до зазначеного переліку, а 18.12.97 затверджено спільний Наказ Міністерства охорони здоров’я та Міністерства фінансів за № 358/273 «Про затвердження Порядку надання платних послуг у державних (комунальних) закладах, установах охорони здоров’я незалежно від підпорядкування та одержання добровільної компенсації від хворих». Порядок надання платних послуг визначав ряд важливих питань, а саме: організацію платних послуг та контроль за дотриманням вимог до їхньої якості; порядок установлення цін на платні послуги й розміру добровільної компенсації хворими за надані їм медико-санітарні послуги; порядок обліку обсягів платних медичних послуг і зарахування отриманих від цього коштів; порядок використання прибутку від надання платних послуг. Крім того, на початку 1998 року через невідповідність існуючої методики визначення вартості платних медичних послуг вимогам сьогодення Міністерство охорони здоров’я почало розробляти методики розрахунку цін на медичну послугу, про що, зокрема, свідчать накази Головного управління охорони здоров’я та Київської міської державної адміністрації «Про зміну граничних
термінів графіка розробки і погодження тарифів на платні медичні послуги» від 07.09.98 № 270/14ц та «Про затвердження методики розрахунку цін на медичну послугу в медичних закладах, санаторно-курортних підприємствах, страхових компаніях та інших медичних структурах» від 20.10.98 № 322/5.

Втім, Наказом Міністерства охорони здоров’я від 08.12.98 № 350 призупинено надання платних послуг відповідно до рішення Конституційного Суду України від 25.11.98 № 15-рп/98. Згідно з тим самим рішенням Конституційного Суду України Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.99 № 195 скасовується дія пункту про дозвіл «лікувально- та санітарно-профілактичним закладам приймати від хворих плату за надані їм медичні послуги як внесення добровільної компенсації» та пунктів 1 і 2 переліку платних послуг (у поданому скороченому переліку); це послуги лікувально-профілактичного та іншого характеру) із зазначеної Постанови Кабінету Міністрів № 1138. Водночас спільним Наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства фінансів України від 17.03.99 № 63/69 скасовується і дія Наказу від 18.12.97 № 358/273 «Про затвердження порядку надання платних послуг у державних (комунальних) закладах, установах охорони здоров’я незалежно від підпорядкування та одержання компенсації від хворих».

Сьогодні медичні заклади юридично не мають права надавати платні лікувально-профілактичні послуги. Листом Міністерства охорони здоров’я від 03.05.99 № 68/481 «Про застосування платних послуг в охороні здоров’я» надаються роз’яснення щодо можливості здійснення останніх. Фактично нині окремі медичні установи надають медичні послуги консультаційного характеру, визначаючи ціну на зазначений вид послуг за встановленими місцевими органами виконавчої влади прейскурантами державних розцінок на платні медичні послуги. Надання лікувально-профілактичних послуг медичними закладами здійснюється виключно через механізм розрахунків із залученням страхових компаній.

Наданню лікувальних послуг передує консультація лікаря за відповідним профілем, який визначає діагноз хворого й орієнтує його на подальше лікування за встановленою методикою. Після зазначеної процедури відбувається укладання угоди на обслуговування між закладом охорони здоров’я та страховою компанією за дорученням застрахованої особи. Договір містить традиційні пункти про предмет договору, права й обов’язки сторін, вартість медичної послуги та механізм розрахунків, а також умови розірвання угоди.

Вартість лікування хворого визначається на підставі нормативних планових калькуляцій, які складаються в порядку, наведеному в підрозд. 7.4.2. Визначення норм витрат відбувається на підставі показників норм медикаментів та перев’язувальних засобів щодо протоколів лікування, норм продуктів харчування щодо відповідного до нозологічної форми дієт-стола тощо на одного хворого на один день (кількість днів визначається за стандартними протоколами лікування, якими встановлено терміни лікування). Нормування витрат здійснюється в зазначеному порядку, при цьому склад накладних витрат ідентичний наведеному, склад прямих змінюється з конкретизацією коду 1130 до кодів 1132 «Медикаменти і перев’язувальні засоби», 1133 «Продукти харчування». Об’єктом калькулювання виступає певний вид нозологічної форми, а калькуляційною одиницею — конкретний нозологічний випадок. Розподіл накладних витрат здійснюється відповідно до фонду оплати праці медичного персоналу за кожним видом та кількістю нозологічних випадків, запланованих на рік. Планові нормативні калькуляції, як і в разі платних освітніх послуг, є основним документом з розрахункового обґрунтування кошторису доходів і видатків у частині спеціального фонду.

Облік витрат у бухгалтерії здійснюється в порядку, наведеному в підрозд. 7.4.2.

Під час лікування пацієнтів у поліклінічних відділеннях (стоматологічне лікування, терапевтичні процедури тощо) лікарем, що здійснює зазначені процедури, здійснюються додаткові облікові процедури. Оперативний облік ведеться лікарем упродовж місяця, по мірі обслуговування пацієнтів-власників страхових полісів, у спеціальних формах обліку обслуговування — картках, які формуються у двох примірниках для лікаря і хворого на основі встановлених розцінок.

Наприкінці місяця дані передаються з відділень лікарями до бухгалтерії, у функції якої входять не тільки облік та здійснення розрахунків за надані послуги, а й звіряння даних щодо кількісних показників обслуговування з даними страхових компаній. Після звіряння, про що робиться позначка в картці хворого, що вже надійшла до страхової компанії на оговорену раніше угодою дату, відбувається перерахування відповідної суми коштів до медичного закладу.

Для обліку витрат та розрахунків з надання платних медичних послуг у системі рахунків бухгалтерського обліку призначені вже відомі субрахунки:

· № 811 «Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги»;

· № 711 «Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги».

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Облік витрат і методика калькулювання освітніх послуг	\|	Охорона права промислової власності іноземців в Україні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.