Промови і сфери їх використання

Переконуючі розважальні стимулюючі

Інформаційні надихаючі

Види промов

Класифікація промов

Красномовність поєднала силу всіх мистецтв (Платон).

Риторика – цариця душ і княгиня мистецтв (Ф. Прокопович).

Мета оратора – переконати та інформувати під час публічного виступу.

Предмет риторики – це публічний виступ у процесі комунікації (спілкування).

Основи публічного мовлення

Немає професії, яка не потребувала б спілкування. З ним безпосередньо пов’язане життя сучасної ділової людини.

Науковці підрахували, що впродовж дня ділова людина промовляє до 30 тисяч слів. Світ наших взаємин з іншими людьми, успішність ділових контактів (бесід, виступів на нарадах, презентаціях тощо) потребує умілого володіння словом. Це дає змогу вільно висловлювати думки і знаходити порозуміння, - ефективно спілкуватися, а в разі потреби переконати співрозмовника, зробити його своїм соратником і однодумцем. А це – основа успіху людини в усіх її життєвих справах. Від володіння словом багато в чому залежить успішність професійного становлення і кар’єрного росту.

Потреба вчитися красномовства, мистецтва ефективно спілкуватися зумовила виникнення риторики – науки про майстерність мовлення, спілкування, переконання словом.

Риторика – це наука про способи підготовки й виголошення ораторської промови з метою певного впливу на аудиторію.

Риторика як наука виникла в Стародавній Греції. Її родоначальниками були Сократ, Платон, Арістотель, Демосфен, Цицерон та інші філософи. Здобутками риторики користувалися в добу античності, Середньовіччя, Відродження, класицизму.

У наш час риторика – запитана суспільством наука. Діяльність людини в більшості сфер суспільного життя потребує спеціального вивчення риторики. Це ЗМІ, наука, викладацька діяльність, політика, економіка, бізнес, юриспруденція, менеджмент, маркетинг і, зрештою, щоденне спілкування.

Риторика ґрунтується на певних законах, основний з яких – закон відповідності типу, стилю і жанру мовлення ситуації спілкування. Відповідно до цього розрізняють такі види промов, кожна з яких виконує свої функції:

Сфера життя суспільства	Жанри промов (назви)
Суспільно-політична діяльність	доповідь на конференції, з’їзді; дипломатична промова; промова на мітингу; промова в парламенті; інформаційний огляд подій; виступ у ЗМІ
Наука, освіта	лекція; наукова доповідь; наукове повідомлення; виступ на диспуті
Юриспрунденція	звинувачувальна промова прокурора; захисна промова адвоката; виступи свідків; самозахисна промова
Побут	ювілейна, вітальна, застільна промови; прощальна промова
Релігія	Проповідь, промова на соборі

Інформаційні промови передбачають повідомлення інформації. Метапромовця – ознайомити з конкретними даними, фактами. До таких промов належать: оголошення, інформаційний огляд подій, виступ на з’їзді партії, на конференції, на нараді, лекція, наукове повідомлення та ін.

Вимоги до інформаційної промови:

* актуальність;

* цікавий зміст;

* відсутність спірних положень.

Переконуючі промови. Мета промовця –переконати слухача. Предмет промови – питання факту (що є правдою, а що – ні) або поведінки (що потрібно робити, а що – ні). До переконуючих промов належать: виступ на диспуті, на мітингу, в парламенті, на суді.

Вимоги до переконуючої промови:

* цікава та змістовна тема;

* наявність спірного питання, що становить інтерес і підлягає вирішенню

* переконливість.

Надихаючі (агітаційні) промови умовно поділяються за метою:

* надихнути;

* переконати;

* викликати емоційну реакцію.

До надихаючих промов належать: виступ на знак важливої події, виступ на зборах політичної сили, передвиборна промова політика, виступ із привітанням, з оцінкою заслуг, проповідь та ін.

Вимогидо надихаючої (агітаційної) промови:

* вибір суспільно значущої теми;

* зрозумілість, дохідливість;

* переконливість;

* вплив на емоційну сферу слухачів.

Стимулюючі промови теж мають агітаційний характер. Мета такої промови – спонукатислухача до дії: нової, продовження або припинення попередньої.

До стимулюючих промов належать: заклики на підтримку заходів (зокрема благодійних); політичні заклики щодо голосування за певних політиків; виступи з рекламною метою; заклики подивитися кінофільм, виставу, відвідати музей, виставку та ін.

Вимоги до стимулюючої промови:

* наявність фактичного матеріалу;

* мобілізація уваги;

* спрямованість на активні дії.

Розважальні промови ставлять за мету розважити й потішити слухача. До таких промов належать виступи гумористів, оповідачів кумедних історій та анекдотів.

Вимоги до розважальних промов: гумор, іронія, новизна, вигадка, несподівана розв’язка.

Промови виголошують у формі монологу – цілісного розгорнутого висловлювання однієї особи, що не передбачає втручання слухача, або в формі діалогу – розмови двох чи кількох осіб із почерговим їх висловлюванням.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
О.Дюма-батько	\|	Третій етап стратегії оратора передбачає розроблення предмета промови.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.