Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Промови і сфери їх використання

Переконуючі розважальні стимулюючі

Інформаційні надихаючі

Види промов

Класифікація промов

Красномовність поєднала силу всіх мистецтв (Платон).

Риторика – цариця душ і княгиня мистецтв (Ф. Прокопович).

Мета оратора – переконати та інформувати під час публічного виступу.

Предмет риторики – це публічний виступ у процесі комунікації (спілкування).

Основи публічного мовлення

Немає професії, яка не потребувала б спілкування. З ним безпосередньо пов’язане життя сучасної ділової людини.

Науковці підрахували, що впродовж дня ділова людина промовляє до 30 тисяч слів. Світ наших взаємин з іншими людьми, успішність ділових контактів (бесід, виступів на нарадах, презентаціях тощо) потребує умілого володіння словом. Це дає змогу вільно висловлювати думки і знаходити порозуміння, - ефективно спілкуватися, а в разі потреби переконати співрозмовника, зробити його своїм соратником і однодумцем. А це – основа успіху людини в усіх її життєвих справах. Від володіння словом багато в чому залежить успішність професійного становлення і кар’єрного росту.

Потреба вчитися красномовства, мистецтва ефективно спілкуватися зумовила виникнення риторики – науки про майстерність мовлення, спілкування, переконання словом.

Риторика – це наука про способи підготовки й виголошення ораторської промови з метою певного впливу на аудиторію.

Риторика як наука виникла в Стародавній Греції. Її родоначальниками були Сократ, Платон, Арістотель, Демосфен, Цицерон та інші філософи. Здобутками риторики користувалися в добу античності, Середньовіччя, Відродження, класицизму.

У наш час риторика – запитана суспільством наука. Діяльність людини в більшості сфер суспільного життя потребує спеціального вивчення риторики. Це ЗМІ, наука, викладацька діяльність, політика, економіка, бізнес, юриспруденція, менеджмент, маркетинг і, зрештою, щоденне спілкування.

 

 

Риторика ґрунтується на певних законах, основний з яких – закон відповідності типу, стилю і жанру мовлення ситуації спілкування. Відповідно до цього розрізняють такі види промов, кожна з яких виконує свої функції:

 

 

 


 

Сфера життя суспільства Жанри промов (назви)
Суспільно-політична діяльність доповідь на конференції, з’їзді; дипломатична промова; промова на мітингу; промова в парламенті; інформаційний огляд подій; виступ у ЗМІ
Наука, освіта лекція; наукова доповідь; наукове повідомлення; виступ на диспуті
Юриспрунденція звинувачувальна промова прокурора; захисна промова адвоката; виступи свідків; самозахисна промова
Побут ювілейна, вітальна, застільна промови; прощальна промова
Релігія Проповідь, промова на соборі

 

 

Інформаційні промови передбачають повідомлення інформації. Метапромовця – ознайомити з конкретними даними, фактами. До таких промов належать: оголошення, інформаційний огляд подій, виступ на з’їзді партії, на конференції, на нараді, лекція, наукове повідомлення та ін.

Вимоги до інформаційної промови:

* актуальність;

* цікавий зміст;

* відсутність спірних положень.

 

Переконуючі промови. Мета промовця –переконати слухача. Предмет промови – питання факту (що є правдою, а що – ні) або поведінки (що потрібно робити, а що – ні). До переконуючих промов належать: виступ на диспуті, на мітингу, в парламенті, на суді.

Вимоги до переконуючої промови:

* цікава та змістовна тема;

* наявність спірного питання, що становить інтерес і підлягає вирішенню

* переконливість.

 

Надихаючі (агітаційні) промови умовно поділяються за метою:

* надихнути;

* переконати;

* викликати емоційну реакцію.

До надихаючих промов належать: виступ на знак важливої події, виступ на зборах політичної сили, передвиборна промова політика, виступ із привітанням, з оцінкою заслуг, проповідь та ін.

Вимогидо надихаючої (агітаційної) промови:

* вибір суспільно значущої теми;

* зрозумілість, дохідливість;

* переконливість;

* вплив на емоційну сферу слухачів.

 

Стимулюючі промови теж мають агітаційний характер. Мета такої промови – спонукатислухача до дії: нової, продовження або припинення попередньої.

До стимулюючих промов належать: заклики на підтримку заходів (зокрема благодійних); політичні заклики щодо голосування за певних політиків; виступи з рекламною метою; заклики подивитися кінофільм, виставу, відвідати музей, виставку та ін.

Вимоги до стимулюючої промови:

* наявність фактичного матеріалу;

* мобілізація уваги;

* спрямованість на активні дії.

 

Розважальні промови ставлять за мету розважити й потішити слухача. До таких промов належать виступи гумористів, оповідачів кумедних історій та анекдотів.

Вимоги до розважальних промов: гумор, іронія, новизна, вигадка, несподівана розв’язка.

 

Промови виголошують у формі монологу – цілісного розгорнутого висловлювання однієї особи, що не передбачає втручання слухача, або в формі діалогу – розмови двох чи кількох осіб із почерговим їх висловлюванням.


Читайте також:

  1. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
  2. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
  3. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
  4. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
  5. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
  6. Аналіз використання капіталу.
  7. Аналіз використання матеріальних ресурсів
  8. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
  9. Аналіз використання обладнання.
  10. Аналіз використання прибутку та резервів його зростання
  11. Аналіз використання робочого часу на підприємстві
  12. Аналіз використання фонду робочого часу.




Переглядів: 4921

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
О.Дюма-батько | Третій етап стратегії оратора передбачає розроблення предмета промови.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.02 сек.