• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Третій етап стратегії оратора передбачає розроблення предмета промови.

Ораторське мистецтво немислиме, якщо оратор не оволодів досконало предметом промови» (Цицерон).

Справжнє красномовство полягає в тому, щоб сказати все, що потрібно, і не більше. Багато говорити і багато сказати – поняття не тотожні» (Ларошфуко).

Стратегія оратора

Стратегія оратора включає три етапи, кожен з яких передбачає відповіді на конкретні запитання.

1. Визначення мети промови: для чого (з якою метою) я говоритиму?

2. Аналіз аудиторії: кому я буду говорити?

3. Вибір теми: що найважливіше у промові (що повинні збагнути і з’ясувати слухачі)?

На першому етапі оратор визначає свою стратегію, формує задум промови, формулює основну проблему.

На другому етапіпромовець аналізує особливості потенційної аудиторії, зокрема, кількість слухачів, рівень їх обізнаності з темою та ін.

За кількісними показниками розрізняють великі аудиторії (понад 30 осіб), і малі (від 12 до 30 осіб). Велика аудиторія більш довірлива і не налаштована критично. Вона нетерпляча і швидко втомлюється. Тому промовцеві слід віддати перевагу монологічному викладу змісту промови. Мала аудиторія більш активна, налаштована критичніше, ніж велика, тому ораторові слід вдатися до діалогічної форми спілкування.

За рівнем обізнаності в темі розрізняють підготовлену й непідготовлену аудиторії. Підготовлена аудиторія прагне почути нове у виступі оратора. Йому потрібно викласти різні погляди на проблему і переконливо довести правомірність своєї позиції. У непідготовленій аудиторії промовцеві достатньо викласти власну точку зору, оживлюючи її різними риторичними прийомами – відступами, прикладами, повторами, жартівливими історіями тощо.

За ставленням до промови розрізняють прихильну, байдужу і конфліктну аудиторії. У прихильній аудиторії доцільно починати з головного і застосувати пряму аргументацію. У байдужій аудиторії завдання оратора – привернути увагу слухачів захопливим початком, показати користь від того, що він говорить. У конфліктній аудиторії стратегія оратора повинна будуватися від знаходження спільного у поглядах до розбіжностей. Ораторові слід пам’ятати, що орієнтовно 10% будь-якої аудиторії негативно ставиться до нього або до його промови.

Створення промови починається з вибору теми, якщо її не запропоновано заздалегідь. Тема має бути стислою, виразною і привертати увагу. Вдалою є назва промови у формі запитання, що передбачає відповідь на нього.

Вибір предмета промови диктується інтересом до теми як промовця, так і аудиторії та наявністю в оратора достатніх знань про цей предмет, обсяг яких повинен обов’язково перевищувати рівень обізнаності аудиторії.

Визначення стратегії оратора закінчується формулюванням основних положень.

Читайте також:

1. Альтернативні стратегії за матрицею Мак-Кінсі.
2. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства
3. Аналіз промови оратора
4. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
5. Базові конкурентні стратегії Портера
6. Базові корпоративні стратегії
7. Базові стратегії і стратегічні альтернативи
8. В якості критеріїв для оцінки або вимірювання предмета завдання з надання впевненості не можуть використовуватись очікування, судження або власний досвід аудитора.
9. Взаємозв'язок інноваційної стратегії з фазами життєвого циклу продукту
10. Взаємозв’язок стратегії розвитку персоналу та стратегії управління організації
11. Вибір наступальної стратегії
12. Вибір підходу до процесу соціальної роботи зале­жить від теоретичної моделі, якої дотримуються соці­альні працівники, обраної стратегії втручання і методу соціальної роботи.

Переглядів: 1059