Базові стратегії і стратегічні альтернативи

Базова стратегія	Основні стратегічні альтернативи
1. Зростання	Проникнення на зовнішньоекономічні ринки, диверсифікація, спільне виробництво
2. Стабілізації	Зменшення витрат, фінансова активізація та оптимізація показників, аудит витрат
3. Скорочення	Перебудова системи управління, фінансової і маркетингової діяльності

При формуванні кожної стратегічної альтернативи підприємство стикається з альтернативними обмеженнями, а саме:

1. Рівень наявних фінансових ресурсів. Навіть якщо обрана стратегія є оптимальною, власник і система менеджменту мають виважено підходити до вибору джерела надходження необхідних коштів. Якщо власних коштів мало, підприємство невиправдано ризикує, позичаючи гроші під високі відсотки.

2. Рівень прийнятного ризику. Більшість підприємств готові ризикувати лише у межах своїх можливостей, що істотно звужує діапазон вибору стратегій.

3. Потенційні навички та можливості підприємства. Досить часто обрані стратегії потребують наявності широкого кола навичок і можливостей, які не завжди має підприємство.

4. Відносини у межах господарських зв’язків підприємства. Часто партнери на ринку позбавлені ефективних комунікаційних зв’язків з підприємством, що заважає успішній реалізації обраної стратегії.

5. Протидія конкурентів. Навіть всебічно обґрунтовані стратегії важко реалізувати через непередбачуваність дій конкурентів.

Ранжування стратегічних проблем підприємства необхідне для визначення можливих стратегічних заходів, тобто змісту альтернативних стратегій розвитку підприємства.

При цьому виокремлюють наступні групи:

1. Стратегічні проблеми, обумовлені тим середовищем, що чинить найбільш несприятливий вплив на діяльність підприємства.

2. Стратегічні проблеми, обумовлені впливом середовища, що чинить помірний несприятливий вплив на підприємство.

3. Стратегічні проблеми, що мають лише побічний вплив (непрямий) на підприємство.

Після виявлення та ранжування стратегічних проблем підприємства уточнюється його місія, здійснюються опрацювання або коригування системи стратегічних цілей та формування можливих стратегічних альтернатив розвитку.

Використання запропонованого методичного підходу у формуванні комплексу стратегічних альтернатив розвитку підприємства сприятиме підвищенню обґрунтованості вибору певних варіантів стратегій та можливості формування упереджувальних стратегічних заходів.

Якщо стратегія відповідає місії або цілям підприємства, її оцінюють за наступними підходами:

1. Відповідність обраної стратегії ринку і потребам споживачів. Перевіряється зв’язок стратегії із основними суб’єктами середовища, урахування чинників, що впливають на динаміку ринку та тривалість стадій життєвого циклу товару.

2. Відповідність обраної стратегії ресурсному потенціалу і можливостям підприємства. Оцінюється зв’язок стратегії з іншими стратегіями, відповідність ресурсним можливостям, місії і цілям підприємства.

3. Прийнятність ризику. При цьому ризик оцінюється за трьома напрямками, а саме:

3.1. реалістичність прогнозів і сценаріїв, закладених в основу вибору стратегії;

3.2. негативні наслідки, до яких може призвести реалізація обраної стратегії;

3.3. співвідношення очікуваного позитивного розвитку та ризиків.

Розглядаючи альтернативні варіанти стратегії, слід проаналізувати проблеми реалізації стратегічних задумів. З цією метою виокремлюють такі ключові чинники:

1. Корпоративна місія – її концепція відбиває існуючу на ринку можливість задовольняти конкретний вид потреб, постачаючи певний вид продукції для окремого сегмента ринку в умовах конкурентної боротьби.

2. Конкурентні переваги – вони вказують на те, як вести конкурентну боротьбу.

3. Організація бізнесу – характеризується способом структуризації підприємства на більш дрібні підрозділи (переважно у відповідності із диференціацією видів продукції, її номенклатурних груп, сегментів ринку).

4. Продукція – характеризує, як підприємство функціонує у сфері матеріального виробництва, організовує післяпродажний сервіс тощо.

5. Ринки – їх межі визначаються не лише географічно, але і властивостями продукції.

6. Ресурси – кожен з їх видів є потенційною можливістю перемоги підприємства у конкурентній боротьбі.

7. Структурні зміни – мають бути об’єктивно спрямованими на суттєве покращення стану підприємства на ринку у майбутньому.

8. Програми розвитку – зазвичай вони покладаються в основу моделі стратегії, що обирається підприємством як альтернативна.

9. Рівень культури менеджменту – від рівня управління залежить ефективність реалізації стратегії.

Важливе значення для реалізації стратегії має корпоративна культура, що складається із наступних елементів:

1. Ставлення до ризику.

2. Орієнтація на незалежність.

3. Рівень розв’язання проблем якості.

4. Взаємовідносини у трудовому колективі.

5. Ставлення працівників до своїх службових обов’язків.

6. Сприйняття успіхів та поразок [6].

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства	\|	Стратегічний контроль

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.