МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||
Поняття особистостіЖиття і діяльність людини обумовлені єдністю і взаємодією біологічного, психологічного та індивідуального. У розвитку одних властивостей особистості визначальним є її біологічний фактор (темперамент), у розвитку інших – соціальний (формування навичок, умінь, набуття знань, досвіду, становлення світогляду, ідеалів). Для особистості притаманна єдність, цілеспрямованість її духовного життя, певної мети, мотивів, здібностей та інших властивостей. Особистість як біолого-соціально-психологічна сутність людини формується в результаті засвоєння людиною суспільних форм свідомості і поведінки, суспільно-історичного досвіду людства. Б.Г. Ананьєв пропонує класичну схему понять, за якими оцінює людину в цілому, щоб зрозуміти і усвідомити, що таке особистість, та виокремити властивості, які дають змогу описати психічний склад особистості в ряду понять «індивід – суб’єкт діяльності – особистість – індивідуальність», узагальнення понять подані в таблиці 3. Таблиця 3. Визначення понять «людина», «особистість», «індивідуальність»
За концепцією видатного українського психолога Г.С. Костюка індивід стає особистістю тоді, коли у нього формується свідомість і самосвідомість, система психічних властивостей і здатність брати участь у житті суспільства, виконувати свої соціальні функції. Особистість формується в процесі життєдіяльності і є не лише об’єктом і продуктом суспільних відносин, а й активним суб’єктом діяльності, спілкування, свідомості і самосвідомості. Бути особистістю означає: - здійснювати вибір, потреба в якому виникає внаслідок внутрішньої необхідності; - оцінювати наслідки прийнятого рішення й нести відповідальність за нього перед собою і перед суспільством; - постійно удосконалювати себе і інших; - мати свободу вибору та нести тягар відповідальності за це. Під особистістю розуміється конкретний людський індивід з притаманними тільки йому розумовими, емоційними, вольовими та фізичними властивостями. Поняття особистості конкретно-історичне. Особистість розвинулася внаслідок суспільно-історичного розвитку людства. Психологічну та соціальну сутність її визначають належність до певного суспільства, входження в певну систему суспільних відносин, власна активна діяльність та спілкування з іншими людьми. Особистість — це завжди соціальна істота, суб'єкт міжособових i соціальних відносин та свідомої діяльності. Особистість характеризують п’ять потенціалів: - пізнавальний – це обсяг і якість інформації, якою володіє особистість; - ціннісний – набута в процесі соціалізації система ціннісних орієнтацій у моральній, політичній, релігійній та естетичній сферах; - творчий – набуті й самостійно вироблені уміння, навички й мотивація діяльності; - комунікативний – рівень та форми товариськості, характер і міцність контактів особистості з іншими людьми; - художній – рівень, зміст та інтенсивність художніх потреб та способи їх задоволення. Характерними ознаками особистості є наявність у неї свідомості, суспільна спрямованість її діяльності, виконувані нею соціальні ролі. Однією із суттєвих характеристик особистості є її індивідуальність, тобто своєрідне, неповторне поєднання психологічних особливостей (її характер, темперамент, перебіг психічних процесів, мотиваційна сфера, спрямованість тощо). Особистість, таким чином, можна розглядати як системну соціальну якість індивіда, яка формується у спільній діяльності та спілкуванні й відображає уявлення в ньому суспільних відносин. Першим поняттям, з якого варто починати вивчення проблеми особистості, є «індивід». Дослівно воно значить неподільну далі частку якогось цілого, тобто це окрема людина розглядається не як тільки одиничний представник роду людського, але і як член якоїсь соціальної групи. Набагато більш змістовний інший термін що означає «індивідуальність», унікальність і неповторність людини у всім багатстві її особистісних якостей і властивостей. Індивідуальність - це характеристика одиничності і своєрідності людини. Добре сказав з цього приводу сучасний німецький філософ Ю. Хабермас, « моя концепція мене самого» має сенс лише тоді, коли людина визнається і як взагалі особистість, і як саме ця індивідуальна особистість. З іншого боку, не менш справедливе твердження, що людина є множинність і в неї, як вважає, наприклад, Г.М. Гурджиев «Немає, індивідуальності, .. немає єдиного великого Я». Людина розділена на безліч малих «я». Напевно правий і Оскар Уайльд, що стверджував, що душа людини не може бути осягнена людським розумом: «Ти сам - остання з усіх таємниць». Читайте також:
|
||||||||||||||
|