Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Поняття особистості

Життя і діяльність людини обумовлені єдністю і взаємодією біологічного, психологічного та індивідуального. У розвитку одних властивостей особистості визначальним є її біологічний фактор (темперамент), у розвитку інших – соціальний (формування навичок, умінь, набуття знань, досвіду, становлення світогляду, ідеалів). Для особистості притаманна єдність, цілеспрямованість її духовного життя, певної мети, мотивів, здібностей та інших властивостей.

Особистість як біолого-соціально-психологічна сутність людини формується в результаті засвоєння людиною суспільних форм свідомості і поведінки, суспільно-історичного досвіду людства.

Б.Г. Ананьєв пропонує класичну схему понять, за якими оцінює людину в цілому, щоб зрозуміти і усвідомити, що таке особистість, та виокремити властивості, які дають змогу описати психічний склад особистості в ряду понять «індивід – суб’єкт діяльності – особистість – індивідуальність», узагальнення понять подані в таблиці 3.

Таблиця 3.

Визначення понять «людина», «особистість», «індивідуальність»

ЛЮДИНА Високоорганізована, саморегулююча система. Біологічна – клас ссавців, прямо ходячих, руки пристосовані до трудової діяльності, високо розвинутий мозок. Соціальна – має свідомість, завдяки якій віддзеркалює світ, та змінює його відповідно потреб та інтересів.
ОСОБИСТІСТЬ Людина, яка завдяки праці вийшла з тваринного світу, розвивається в суспільстві, вступає у спілкування з іншими людьми за допомогою мовлення, адекватно усвідомлює себе і навколишній світ, стає особистістю завдяки своїй суспільній діяльності, є носієм свідомості.
ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ Має свої специфічні психологічні особливості. Проявляється в інтелектуальній, емоційній, вольовій сферах.

За концепцією видатного українського психолога Г.С. Костюка індивід стає особистістю тоді, коли у нього формується свідомість і самосвідомість, система психічних властивостей і здатність брати участь у житті суспільства, виконувати свої соціальні функції.

Особистість формується в процесі життєдіяльності і є не лише об’єктом і продуктом суспільних відносин, а й активним суб’єктом діяльності, спілкування, свідомості і самосвідомості. Бути особистістю означає:

- здійснювати вибір, потреба в якому виникає внаслідок внутрішньої необхідності;

- оцінювати наслідки прийнятого рішення й нести відповідальність за нього перед собою і перед суспільством;

- постійно удосконалювати себе і інших;

- мати свободу вибору та нести тягар відповідальності за це.

Під особистістю розуміється конкретний людський індивід з притаманними тільки йому розумовими, емоційними, вольовими та фізичними властивостями. Поняття особистості конкретно-історичне. Особистість розвинулася внаслідок суспільно-історичного розвитку людства. Психологічну та соціальну сутність її визначають належність до певного суспільства, входження в певну систему суспільних відносин, власна активна діяльність та спілкування з іншими людьми. Особистість — це завжди соціальна істота, суб'єкт міжособових i соціальних відносин та свідомої діяльності. Особистість характеризують п’ять потенціалів:

- пізнавальний – це обсяг і якість інформації, якою володіє особистість;

- ціннісний – набута в процесі соціалізації система ціннісних орієнтацій у моральній, політичній, релігійній та естетичній сферах;

- творчий – набуті й самостійно вироблені уміння, навички й мотивація діяльності;

- комунікативний – рівень та форми товариськості, характер і міцність контактів особистості з іншими людьми;

- художній – рівень, зміст та інтенсивність художніх потреб та способи їх задоволення.

Характерними ознаками особистості є наявність у неї свідомості, суспільна спрямованість її діяльності, виконувані нею соціальні ролі.

Однією із суттєвих характеристик особистості є її індивідуальність, тобто своєрідне, неповторне поєднання психологічних особливостей (її характер, темперамент, перебіг психічних процесів, мотиваційна сфера, спрямованість тощо).

Особистість, таким чином, можна розглядати як системну соціальну якість індивіда, яка формується у спільній діяльності та спілкуванні й відображає уявлення в ньому суспільних відносин.

Першим поняттям, з якого варто починати вивчення проблеми особистості, є «індивід». Дослівно воно значить неподільну далі частку якогось цілого, тобто це окрема людина розглядається не як тільки одиничний представник роду людського, але і як член якоїсь соціальної групи.

Набагато більш змістовний інший термін що означає «індивідуальність», унікальність і неповторність людини у всім багатстві її особистісних якостей і властивостей. Індивідуальність - це характеристика одиничності і своєрідності людини. Добре сказав з цього приводу сучасний німецький філософ Ю. Хабермас, « моя концепція мене самого» має сенс лише тоді, коли людина визнається і як взагалі особистість, і як саме ця індивідуальна особистість. З іншого боку, не менш справедливе твердження, що людина є множинність і в неї, як вважає, наприклад, Г.М. Гурджиев «Немає, індивідуальності, .. немає єдиного великого Я». Людина розділена на безліч малих «я». Напевно правий і Оскар Уайльд, що стверджував, що душа людини не може бути осягнена людським розумом: «Ти сам - остання з усіх таємниць».


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. III.Цілі розвитку особистості
  3. III.Цілі розвитку особистості
  4. III.Цілі розвитку особистості
  5. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  6. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
  7. А/. Поняття про судовий процес.
  8. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  9. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  10. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  11. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
  12. Активність особистості та самоуправління




Переглядів: 831

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Методологія психології на сучасному етапі | Психологічна структура особистості.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.017 сек.