Методологія психології на сучасному етапі

Психологія використовує переважно методи гуманітарних і природничих наук, а також самостійні суто психологічні методи наукового дослідження. Методологія науки має нормативний характер, і про це свідчать принципи побудови, форми та способи науково-дослідної діяльності. Методологічні принципи регламентують проведення наукового дослідження і повинні:

• базуватися на об'єктивності й детермінованості психічних процесів і явищ;

• забезпечувати цілісний підхід у вивченні психічних явищ і процесів;

• досліджувати явище в розвитку, у взаємозв'язку та взаємодії з іншими явищами;

• розглядати процес розвитку завдяки внутрішнім суперечностям, як саморозвиток.

Для вирішення науково-дослідницьких завдань використовуються спеціальні наукові методи.

Метод (від грецьк. methodos — шлях дослідження чи пізнання, теорія, вчення) — спосіб побудови й обґрунтування наукового знання, пізнання предмета науки.

Методи дослідження — це засоби отримання достовірного знання, досягнення конкретних наукових результатів. Вони можуть бути лабораторними (контрольовані ситуації, штучно створені дослідником) або польовими (проводяться у звичайних умовах) Вибір методів наукового дослідження залежить від:

• використання сукупності методів дослідження;

• адекватності методів дослідження сутності явища, яке вивчається;

• неможливості використовувати методи, які суперечать моральним нормам або можуть нанести шкоду особистості;

• перевірки результатів;

• коректності формулювання узагальнень і висновків.

Методи психології відображено в таблиці 2. Процес психологічного дослідження складається з низки етапів: підготовки, збирання, обробки, інтерпретації фактичних даних і формулювання висновків. На підготовчомуетапі вивчають стан досліджуваної проблеми, проводять попередні спостереження, бесіди, анкетування, визначають мету й завдання дослідження. Важливим елементом цього етапу стає гіпотеза - уявлення про очікуваний результат дослідження.

Таблиця 2.

Методи психології

ОРГАНІЗАЦІЙНІ	порівняльний
лонгітюдний
комплексний
ЕМПІРИЧНІ	спостереження та самоспостереження
експериментальні
психодіагностичні
аналіз діяльності
біографічний
ОБРОБКИ ДАНИХ	кількісний аналіз (статистичний)
якісний аналіз (диференціація матеріалу за групами, аналіз
ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ	генеральний (аналіз матеріалу щодо розвитку процесу з виділенням окремих стадій)
Структурний аналіз (встановлення структурних зв’язків між усіма характеристиками особистості)

Розглядаючи методи психології, необхідно акцентувати увагу на принципах. Під принципом розуміють початок, основу, вихідне положення явищ дійсності та їх пізнання.

Принципи складають основу для побудови системи знань, для викладення того чи іншого вчення. Принцип - це засіб пізнання дійсності. Виступаючи в даній якості, принцип виражає методологічну вимогу, яка ставиться до пізнання, своєрідне правило здійснення пізнавальних операцій.

Принцип розвитку вимагає вивчати окрему особистість чи психологічні явища в групі (колективі) в їх розвитку, в динаміці.

Вивчаючи окрему особистість чи групу людей, вибираючи той чи інший метод психологічного впливу на них, важливо завжди пам'ятати, що психіка особистості і психологія групи не є щось застигле, нерухоме. Вони безперервно змінюються, знаходяться в постійному русі. Зміни психіки особистості і психології групи обумовлені вирішенням різного роду протиріч під впливом множини внутрішніх і зовнішніх факторів. Тому логіка психологічного пізнання повинна відтворювати логіку розвитку явища, що вивчається, історію його виникнення і розвитку.

Зміст принципу загального зв'язку полягає в тому, що, вивчаючи ті чи інші соціальні явища, необхідно брати не окремі факти, а всю сукупність фактів, які відносяться до явища, що розглядається. Важливо виявити ієрархію зв'язків між елементами, які входять до структури явища, що вивчається, виділити в них головні і другорядні.

Принцип єдності теорії і практики випливає з самого змісту відносин людини до оточуючого світу. Людина не пристосовується до природи як тварина, і не стоїть у чисто теоретичному відношенні до неї. Вона активно діє, і ця її діяльність г способом і формою відношення до об'єктивного світу, як до природного, так і до суспільного. Така діяльність являє собою процес практико-теоретичного перетворення і освоєння зовнішнього світу. Теорія і практика-дві нерозривно пов'язані і взаємообумовлюючі сторони життєдіяльності людини.

Суть принципу детермінізму полягає в тому, що свідомість окремої особистості обумовлена загальним буттям, яке породжує її поведінку. Це означає, що соціальне оточення робить визначальний вплив на свідомість як окремої особистості, так і малої групи. Це проявляється у формуванні потреб, соціальних установок, ціннісних орієнтацій особистості і малої групи, у розвитку і функціонуванні певних взаємовідносин та ін. Даний принцип означає, що психіка людини обумовлена умовами її існування. Практична діяльність і соціальне середовище, в якому знаходиться індивід, є основними факторами, які визначають і формування її психіки, і специфічні особливості її властивостей.

Принцип єдності свідомості і діяльності розкриває складну діалектику людської свідомості і діяльності як особливого виду людської активності.

Психіка, свідомість кожного конкретного індивіда в даний момент представляє собою продукт розвитку особистості в процесі всього її життя. При цьому основним фактором, який формує психіку, розвиває свідомість людини, є діяльність (гра, навчання, праця і спілкування як специфічний вид діяльності).

Принцип особистісного підходу розробляється у вітчизняній психології давно. У відповідності з особистісним підходом жодне з психічних явищ, будь то процес, стан чи властивість особистості, яке проявляється в діяльності, а відповідно, і сама ця діяльність, і її елементи - дії і вчинки, не можуть бути правильно зрозумілі без врахування особистісної їх обумовленості.

Методологія психології — система знань про базові засади та структуру психологічної теорії, принципи й способи здобуття знань, які відображають психічну дійсність, а також система діяльності, пов'язана з обґрунтуванням програм, логіки, методів, оцінки якості дослідницької роботи.

Ознаки належності психологічних досліджень до наукової сфери:

• характер мети (практична, пізнавальна);

• визначення спеціального об'єкта дослідження;

• використання спеціальних засобів пізнання (експериментальні, моделювання, створення гіпотез);

• однозначність термінології (головні поняття наукового дослідження).

За останній час арсенал методів психологічного впливу значно розширився. До методів активного психологічного впливу потрібно додати такі групи: методи регулювання; методи формування і спрямування поведінки та діяльності; методи психологічного забезпечення (психологічної підготовки, психічного здоров'я тощо).

¨Перелік використаної літератури:

1. Варій М.Й. Психологія: Навчальний посібник/ Для студ. Вищ. Навч. Закладів. – К.: Центр Учбової Літератури. -2007. – 592с.

2. Корольчук М.С., Крайнюк В.М., Марченко В.М. Психологія: схеми, опорні конспекти, методики:навчальний посібник для студенів вищих навчальних закладів / За заг.ред. М.С. Корольчука. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2007. – 320 с.

3. Цимбалюк І.М., Яницька О.Ю. Загальна психологія. Модульно-рейтинговий курс для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 304 с.

L Контрольні питання до теми:

1. Психологія як наука.

2. Предмет психології.

3. Завдання психології на сучасному етапі.

4. Методи наукового дослідження в психології.

5. Принципи наукового пізнання.

ТЕМА 2. Психологія особистості

План:

1. Поняття особистості.

2. Психологічна структура особистості.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Предмет дослідження психології	\|	Поняття особистості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.