Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Спілкування як взаємодія та обмін інформацією.

Великий інтерес привертають також техніка спілкування і прийомиспілкування які залежать від культури людини, рівня її розвитку, виховання та освіти.

На початковому етапі техніка спілкування охоплює такі елементи, як відповідний вираз обличчя, позу, вибір початкових слів і тону висловлювань, рухів і жестів, дій, що привертають увагу партнера й спрямовані на його попередню настанову, на певне сприйняття інформації.

Засоби спілкування поділяються на вербальні і невербальні.

До невербальних засобів відносять дистанцію в спілкуванні. Донедавна багато говорили про те, як тварини встановлюють свою територію та охороняють її. Але виявилося, що і в людини є свої охоронні зони й території. Якщо ми будемо знати про них, то зможемо збагатити наші уявлення про свою поведінку та поведінку інших; зможемо прогнозувати реакцію нашого підлеглого в процесі управлінського спілкування. На основі численних досліджень психологи дійшли низки важливих висновків:

1. Фізичне тіло не лише більшості тварин, але і людини оточене певною просторовою зоною, яку вони вважають власною особистою територією.

2. Розміри особистої просторової території соціально й національно обумовлені (у південних народів і в міських умовах ця територія менша, у народностей середньої і північної смуги, у сільській місцевості вона більша).

3. Особиста територія людини в просторі має ряд зон, у межах яких і здійснюється спілкування залежно від характеру даного акту спілкування:

а) інтимна зона (від 15 до 45 см від тіла людини). З усіх зон ця є найголовнішою.

б) особиста зона (від 45 до 120 см). У межах цієї зони здійснюється повсякденне Спілкування між приятелями і знайомими;

в) соціальна зона (від 120 до 360 см). Це спілкування людей чіткій відповідності до їхньої соціальної ролі, коли ті, хто спілкуються, бажають підкреслити в спілкуванні свій соціальний статус. По суті, у цій зоні розмовляють скоріше не особистість з особистістю, а посада з посадою.

г) публічна зона (більш як 360 см). Як правило, у цій зоні відбувається спілкування з великою групою людей, коли у виникає така необхідність.

Фізична відстань між тими, хто спілкується, визначає психологічну дистанцію між ними. А психологічна дистанція між тими, хто спілкується, як відомо, сильно впливає на контакт між ними.

Позиція в спілкуванні. Ефективність-взаємодії в процесі управлінського спілкування пов'язана з позиціями, які займають ті, хто спілкується. Вдалою спробою в наданні допомоги щодо вибору раціональних позицій у спілкуванні є теорія трансактного аналізу, яку запропонував американський психіатр Е. Берн Людина то поводиться як доросла, то грає, як дитина, то копіює поведінку своїх батьків. Берн висунув ідею складної будови особистості, наявності в її структурі трьох станів («батько», «дорослий» і «дитина»), що обумовлюють характер спілкування між людьми. Кожний із цих станів, у свою чергу, виявляється в тій чи іншій пози­ції в спілкуванні та передбачає певні алгоритми, моделі поведінки.

Кожен зі станів «Я» виконує конкретні функції і внаслідок цього є життєво необхідним. З погляду трансактного аналізу, щоб функціонування особистості та взаємодія з іншими людьми були оптимально ефективними, в особистості повинні гармонійно поєднуватися залежно від ситуації спілкування всі три стани «Я». Отже, усі стани «Я» гарні, правильні, необхідні та виконують конкретні функції. Проблема полягає в тому, коли і який стан «Я» активізується, коли і з якою метою його використовувати.

Вираз обличчя повинен відповідати трьом моментам: меті повідомлення, бажаному результату спілкування й демонстрованому ставленню до партнера. Обрана поза, як і вираз обличчя, також є засобом демонстрації певного ставлення або до партнера по спілкування, або до змісту того, про що повідомляється. Іноді суб'єкт спілкування свідомо контролює позу для того, щоб полегшити або, навпаки, утруднити акт спілкування.

Візуальний контакт. Люди дивляться в очі один одному перед початком розмови чи після декількох слів одного зі співрозмовників не більш як 10 секунд. Нам легше підтримувати візуальний контакт із людиною, що говорить, якщо тема обговорення для нас приємна; і ми уникаємо його, обговорюючи неприємні чи заплутані проблеми.

Вербальні засоби спілкування:

Вибір початкових слів і тону, що ініціюють акт спілкування, також справляють певне враження на партнера. Наприклад, офіційний тон означає, що партнер по спілкуванню не налаштований на встановлення дружніх особистих взаємин. Тій же меті служить підкреслене звертання на «ви» до знайомої людини.

Навпаки, звичне звертання на «ти» й перехід до дружнього, неофіційного тону спілкування є ознакою доброзичливого ставлення, готовності партнера до встановлення неофіційних особистих взаємин. Приблизно про те ж свідчить присутність чи відсутність на обличчі доброзичливої посмішки в початковий момент спілкування.

Професійність спілкування виявляється на етапі попередньої настанови у виборі тону висловлювань та у специфічних реакціях на дії партнера по спілкуванню.

Щоб встановити контакт зі співрозмовником слід використати такі прості ефективні прийоми:

1) вітання;

2) посмішка;

3) звертання по імені, по батькові (якщо людина незнайома чи малознайома, то краще заздалегідь з'ясувати, як її звати);

4) прояв дружнього ставлення;

5) підкреслення значимості співрозмовника для вас, вияв поваги до нього;

6) акцептування уваги па чомусь спільному із співрозмовником, подібності інтересів, думок, спогадів про минуле (якщо ви знаєте про майбутню бесіду, краще заздалегідь продумати ті моменти, що вас поєднують із співрозмовником);

7) повага точки зору, позиції співрозмовника, якщо навіть вона відрізняється, суперечить вашій: кожна людина має право на власну думку;

8) 8) надання співрозмовнику можливості відчути свою перевагу над вами: будь-яка людина може бути в якійсь сфері більш компетентною, ніж ви; відкрите визнання цього сприяє контакту, оскільки дає можливість співрозмовнику відчути свою значимість (головне, щоб це було зроблено щиро, а не виглядало, як лестощі).

Для залучення уваги співрозмовника, пробудження в нього інтересу до майбутньої бесіди, можна використовувати такі техніки:

1) метод зняття напруженості: теплі слова, приємні для співрозмовника фрази, жарти;

2) метод «зачіпки»: коротко викласти невелику подію, особисті враження, анекдотичний випадок чи поставити незвичайне питання для того, щоб використати це як вихідну точку в проведенні запланованої бесіди;

3) метод стимулювання гри уяви: передбачає постановку на початку бесіди великої кількості питань з ряду проблем, що повинні в ній розглядатися;

4) метод прямого підходу; коротенько повідомте причини, з яких було призначено бесіду, швидко переходьте від загальних питань до конкретних і розпочинайте з теми бесіди. Цей прийом, «холодний» і раціональний, є доречним у разі, насамперед, короткочасних і не занадто важливих ділових контактів, наприклад, у спілкуванні начальника з підлеглим.

Інтонація і тембр голосу. Для кращого розуміння співрозмовника потрібно звертати увагу на силу, тон голосу, швидкість мови. У співрозмовника можуть спостерігатися відхилення в побудові фраз: незакінченість речень, часті паузи, вигуки, нервовий кашель, подихи, пирхання й т. ін.

Мова, як і будь-яка інформація завжди є способом впливу на волю й почуття людини. Однак часто виникає зустрічна психологічна активність – протинавіювання – захист від впливу мови іншої людини. Механізм протинавіювання створює на шляху мови та інформації численні комунікативні бар’єри.

В процесі ділового спілкування можуть виникнути, принаймні, три види комунікаційних бар’єрів і їх різні модифікації: «авторитет», «запобігання» і «нерозуміння».

«Авторитет» – поділ людей на авторитетних і неавторитетних, людина довіряє лише першим і відмовляє в довірі іншим. Отже, довіра і недовіра персоніфікуються і залежать не від особливостей самої інформації, а від того, хто її повідомляє.

«Запобігання» - уникнення впливу шляхом ухиляння від контакту зі співрозмовником. Якщо це неможливо, то людина докладає всіх зусиль, щоб не сприймати повідомлення (неуважно слухає, не дивиться на співрозмовника, використовує будь-який привід для припинення розмови)

«Нерозуміння» - найчастіше джерело інформації авторитетне, однак інформація «не доходить». Зазвичай виділяють чотири бар’єри нерозуміння: фонетичний бар’єр, семантичний бар’єр, стилістичний та логічний бар’єр.

Фонетичний бар’єр нерозуміння виникає, коли говорять іноземною мовою; використовують багато іноземних слів чи спеціальну термінологію; говорять швидко, невиразно, з акцентом.

Семантичний бар’єр нерозуміння виникає, коли за змістом мова «чужа». Оскільки кожне слово має зазвичай не одне, а кілька значень, можуть використовуватися жаргонні слова, таємні мови тощо.

Стилістичний бар’єр нерозуміння полягає в неможливості осмислити, і, отже, відобразити в повідомленні лише ті словесні звороти, що відповідають встановленій граматичній структурі. Коли спостерігається невідповідність між формою і змістом виникає стилістичний бар’єр. Стиль – це відношення форми повідомлення його змісту.

¨Перелік використаної літератури:

1. Варій М.Й. Психологія: Навчальний посібник/ Для студ. Вищ. Навч. Закладів. – К.: Центр Учбової Літератури. -2007. – 592с.

2. Практическая психология для экономистов и менеджеров/ под ред. М.Н. Тутушкиной. – СПб.: Изд. «Дидактика-Плюс» 2002.- 352 с.

3. Філоненко М.М. Психологія спілкування. Підручник. – К.: Центр Учбової Літератури, 2008. – 224 с.

L Контрольні питання до теми:

1. Спілкування, як форма соціальної взаємодії.

2. Види спілкування.

3. Функції спілкування.

4. Вербальні засоби спілкування.

5. Невербальні засоби спілкування.

6. Комунікативні бар’єри.

ТЕМА 7 Особистість і соціальні групи

План:

1. Види та класифікація груп.

2. Статус, соціальні ролі, групові норми і цінності у групі.


Читайте також:

  1. Автоматичний обмін даними.
  2. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  3. Активно взаємодіяти з навколишнім світом
  4. Американський стандартний код для обміну інформацією ASCII.
  5. Анімізм – уявлення про існування духовних істот та віра в можливість спілкування з ними.
  6. Багатоманітність і взаємодія культур
  7. Бар’єри, які заважають ефективності педагогічного спілкування.
  8. Безпосереднє спілкування з журналістами
  9. Білковий обмін
  10. Білковий обмін: загальні відомості
  11. Буфер обміну — це тимчасове місце зберігання інформації, яку було скопійовано або переміщено з одного місця з метою використання в іншому.
  12. Вентиляція. Види вентиляції. Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну




Переглядів: 913

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття спілкування, види спілкування. | Види та класифікація груп.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.