• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Проектування ділянок механічним способом

Рис. 5.3. Проектування трапецією

Рис. 2. Проектування трикутником

На рисунку 2, а зображена частина землекористування, де потрібно спроектувати площу Р лінією МN, що проходить через точку F. Нехай різниця між проектною площею Р і площею чотирикутника ВСDF (обчисленої, припустимо, також графічним способом) дорівнює Р₁ гектарів. Якщо ескізним проектом установлено, що північний кінець проектної лінії повинен пройти через точку F, то південний кінець її перетне лінію АВ де-небудь вправо від точки В. Від цієї точки розташується основа, а трикутника ВFК, форму якого має відсутня площа Р₁. Висотою цього трикутника буде перпендикуляр h, опущений з точки Р на лінію АВ (рис. 5.2, а) або на її продовження (рис. 5.2, б). Довжину беруть із плану графічно. Тоді основу трикутника визначають за формулою:

(5.1)

Одержану відстань виписують окремо на план або зазначають у відомісті. Її використовують при перенесенні проекту в натуру, щоб мати на місцевості проектну точку К.

Якщо обчислений відрізок а довшої лінії ВА, тобто площа Р₁ більша від площі трикутника АВР, то визначають площу цього трикутника і знаходять перетин проектної лінії з лінією АЕ за попереднім способом. Для цього вимірюють висоту від точки Р до лінії АЕ або до її продовження і т. д.

(5.2)

З якою відносною похибкою виміряна висота, з такою самою ж відносною похибкою буде обчислена основа і навпаки.

Проектування трапецією використовують, якщо проектна лінія проходить паралельно заданому напрямку. В такому разі при заданій площі й довжині середньої лінії цієї трапеції, встановленої за планом, обчислюють висоту трапеції, а потім – її бічні сторони. Проектування трапеціями менш зручне і менш точне, ніж трикутниками. Складність розв’язання задачі полягає у точному визначенні на плані довжини середньої лінії, оскільки положення її невідоме, якщо невідома висота.

На рисунку 5.3 зображена частина землекористування, в якій потрібно спроектувати площу Р лінією МN, паралельною лінії DС. Для цього з точки F проводять лінію FO, паралельну лінії FС, і обчислюють площу ОВСDF.Нехай різниця між проектною площею Р і площею OBCDF дорівнює Р₁, причому Р₁ і буде площа трапеції, яку потрібно допроектувати. Для цього попередньо визначають довжину середньої лінії S за планом, вибравши положення її на око відповідно до площі Р₁, після чого обчислюють попереднє значення висоти за формулою:

(5.4)

Відклавши половину величини h₁ від лінії FО і провівши через одержану точку R лінію, паралельну лінії FО або DС, обчислюють друге наближене значення середньої лінії трапеції S₂; розділивши Р₁ одержують друге, точніше значення висоти трапеції h₂.

Його можна вважати остаточним, якщо розбіжність зі значенням висоти h₁ не перевищує величини подвоєної графічної точності, поділеної на відношення середньої лінії до висоти, тобто:

в іншому випадку одержують нове значення середньої лінії й третє значення висоти. Розбіжність остаточної довжини середньої лінії з попереднім її значенням не повинні бути більшою від встановленої межі. Маючи остаточне значення висоти, відкладають його на перпендикуляр до лінії FO і через одержану точку проводять лінію МN, паралельну DС.

Похибка визначення висоти h може бути знайдена за допомогою диференціювання виразу (5.4), при цьому матимемо формулу:

(5.5)

аналогічну формулі (5.2).

Графічний і аналітичний способи проектування зручні лише в тому разі, якщо гони й ділянки мають невелику кількість поворотів і проектування не потребує значних затрат часу на проведення обчислень. При великій зламаності контурів землекористувань використання планіметра робить процес проектування простішим та ефективнішим, у результаті чого механічний спосіб проектування ділянок за допомогою планіметра став найпоширенішим, а для багатьох районів України він видався навіть єдиним. Але ділянки не проектують тільки планіметром, тому що планіметр – це прилад, який за заданою площею й одним лінійним вимірюванням не дає можливості визначити інший лінійний вимір. Ця обставина викликає необхідність виконувати проектування послідовними наближеннями доти, доки величина недостатньої площі до заданої проектної або надлишкової проти проектної площі не будуть перевищувати величини допустимої похибки обчислення площі.

Щоб уникнути значної кількості наближень, проектування механічним способом застосовують у комбінації з графічним, тобто планіметром обчислюють площу ділянки, запроектованої на око, а недостатню або надлишкову площу проектують графічно трикутником або трапецією залежно від умов проектування (див. рис. 5.2 і 5.3) чи за допомогою номограми.

У такому разі похибка проектування ділянки складатиметься з похибки обчислення попередньо спроектованої планіметром площі та похибки проектування недостатньої або надлишкової площі графічним або іншим способом. Однак точність визначення площі планіметром менша, ніж графічним способом. Похибки проектування недостатніх або надлишкових площ вносять малу частку в загальну похибку проектованої площі. Тому похибки проектування ділянок планіметром можна вважати приблизно такими ж самими, як і похибки обчислення площ планіметром.

Враховуючи, що між обчисленням площ контурів і проектуванням ділянок нерідко минає багато часу, внаслідок чого ці два види робіт виконують різними планіметрами з неоднаковотною поділки, значення нев'язки, яку обчислюють за формулою (4.30), можна збільшити в два рази або допустиме розходження в сумі площ ділянок при проектуванні з сумою площ контурів визначити за формулою:

(5.7)

тут р_га – ціна поділки планіметра (можна взяти прийняту для проектування); n_k – кількість контурів; n_уч – число ділянок; М – знаменник чисельного маштабу плану; Р_га – сума площ проектованих ділянок.

Питання для самоконтролю

1. Особливості заокруглення площ земельних ділянок при складанні ескізних проектів.

2. Технічні проекти, способи та порядок їх складання.

3. Способи проектування земельних масивів за допомогою трикутника і трапеції, особливості їх використання.

4. Спосіб проектування земельних масивів за допомогою трикутника, особливості його використання.

5. Спосіб проектування земельних масивів за допомогою трапеції, особливості його використання.

Питання на самостійну підготовку

1. Випрямлення кордонів при землекористуванні

2. Особливості проектування при плануванні сільських населених пунктів

3. Окремі випадки проектування ділянок графічним способом
Лекція 8

СПОСОБИ І ПРИЙОМИ ПРОЕКТУВАННЯ У ЗЕМЛЕУСТРОЇ

План

1. Особливості проектування полів в умовах дрібноконтурності

2. Прийоми проектування ділянок аналітичним способом

3. Проектування ділянок аналітичним способом

4. Графоаналітичне проектування

Питання для самоконтролю

Питання на самостійну підготовку

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. VII. Етап проектування
3. VII. Етап проектування
4. Автоматизація проектування напівзамовлених ВІС.
5. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян
6. Варіантне проектування будівельного виробництва.
7. Варіантне проектування технології зведення будівель та споруд.
8. Вибір головного циркуляційного кільця і нумерація ділянок
9. Вибір мікропроцесорного комплекту для проектування обчислювальних пристроїв і систем
10. Вибір способу виготовлення заготовки. Попереднє проектування заготовки.
11. Види архітектурного проектування
12. Види зустрічних операцій за способом компенсації

Переглядів: 2749