2. Особливості перенесення проекту в натуру за матеріалами аерофотозні
3. Перенесення проекту в натуру кутомірним способом
Питання для самоконтролю
Питання на самостійну підготовку
Проект переносять у натуру за робочим кресленням, складеним при підготовчій роботі, на якому вже повинні бути вказані всі проміри, що визначають положення проектних точок.
Згідно з рисунком 6.2 перенесення проекту починають на виході із землекористування від точки В. На точці А встановлюють віху. Потім провішують лінію LА, промірюють її і за відліками, в створі лінії забивають кілки або роблять прикопки, на місці яких потім ставлять межові знаки.
Якщо лінія проходить на похилій місцевості, то перед розбивкою коло пересувають, а з ним і вимірювальний прилад уперед на величину поправки за нахил. Якщо проектування виконували графічним або механічним способом і не проводили обчислення для дотримання строгої паралельності чи перпендикулярності сторін, то поправку на нахил вводять у кути нахилу, що перевищують 5°, якщо аналітичним способом, – то 1,5°.
У такому ж самому порядку вимірюють лінію від точки С до точки D, від точки D до точки Е і т. д. Зрозуміло, що з вимірювальним приладом проходять тільки по тих лініях, на які виходять проектні межі, тому, наприклад, між точками В і С промірів не роблять.
Унаслідок похибок вимірювань довжина лінії LА, одержана проміром при перенесенні проекту в натуру, відрізнятиметься від довжини, зазначеної на робочому кресленні. Різниця у довжині лінії LА, виміряної при перенесенні проекту, з раніше визначеною довжиною не повинна перевищувати розбіжності, що допускається між двома вимірами лінії.
Загальну граничну похибку, або розбіжність, яка допускається між довжиною виміряної лінії й записаною на робочому кресленні, визначають за формулою: