Він зажадав рішучих дій: захоплення Зимового палацу та повалення Тимчасового уряду.

Керенський залишив Петроград і від'їхав до Пскова.

Вимогу Керенського до передпарламенту надати йому необмежені повноваження було відхилено.

Вірні уряду війська намагалися взяти під контроль основні райони міста. Проте сил не вистачало.

Для політичного керівництва повстанням створили спеціальний орган — Політичне бюро.

Більшовицький переворот у Петрограді. Боротьба за владу в Києві.

Зверніть увагу!

Цікаво знати

Коли розгортався конфлікт між УЦР і ТУ, у Києві відбувся З'їзд народів Росії (вересень 1917 р.).

Його учасниками були українці, литовці, естонці, білоруси, молдавани, грузини, євреї, буряти, донські козаки.

З'їзд прийняв таке рішення: Всеросійські Установчі збори не повинні перешкоджати скликанню крайових Установчих зборів.

Останні повинні були розробити форми, у яких мала здійснюватися національно-територіальна автономія.

Погіршення становища в країні сприяло зростанню авторитета більшовиків, які у своїх демагогічних заявах обіцяли народу все те, про що він мріяв.

Починаючи з 28 (15) вересня, Ленін, перебуваючи в підпіллі, звертався до керівництва і членів партії з листами про необхідність негайної підготовки збройного повстання: «Беріть владу негайно!», «Зволікання — це смерть!».

8 жовтня (25 вересня) головою Петроградської ради став Л. Троцький, який отримав змогу широко пропагувати свої ідеї про передачу влади радам, гору в яких стали брати більшовики.

Із наступного місяця більшовики приступили до безпосередньої підготовки повстання проти Тимчасового уряду.

Із 18 до 31 (з 5 до 18) жовтня 1917 р. відбулося декілька засідань ЦК РСДРП (б), на яких обговорювали конкретні питання підготовки повстання в Петрограді.

Проте члени ЦК Каменєв і Зінов'єв виступили проти рішення про збройне захоплення більшовиками влади та передачі її радам. Свою незгоду вони висловили через газету «Новая жизнь».

29 (16) жовтня для безпосередньої підготовки повстання при Петроградській раді створили Військово-революційний комітет (ВВК).

До його складу увійшов Військово-революційний центр ЦК РСДРП (б).

Поступово ВРК установив контроль над більшістю військових частин гарнізону міста.

Повідомлення про підготовку більшовиками перевороту переконали Керенського в необхідності перехопити ініціативу більшовиків.

Протягом 6—7 листопада (24—25 жовтня) військові загони ВРК перейшли в наступ і захопили важливі об'єкти в столиці.

Уранці 7 листопада (25 жовтня) 1917 р. відбулося засідання ЦК РСДРП (б) за участю Леніна.

Було ухвалено склад нового уряду. Також Ленін написав відозву «До громадян Росії», де зазначалося: «Тимчасовий уряд скинуто, влада в руках Рад!». Він хотів поставити II з'їзд рад перед фактом передачі влади.

7 листопада (25 жовтня) розпочав роботу II з'їзд рад робітничих і солдатських депутатів.

Серед 649 делегатів 390 були більшовики. Хоча деякі делегати виступали за мирне розв'язання питання влади і проти збройного повстання, загони ВРК близько другої години ночі 26 жовтня заарештували Тимчасовий уряд.

Тим часом з'їзд продовжував працювати.

Після оголошення про арешт Тимчасового уряду було зачитано відозву, написану Леніним, про перехід влади до рук II з'їзду рад.

На вечірньому засіданні з'їзду виступив Ленін. Він запропонував делегатам Декрети про мир і про землю.

Декрет про мир проголошував

- негайне перемир'я на фронті з Німеччиною;

- початок переговорів з воюючими сторонами;

- укладення миру без анексій і контрибуцій.

Декрет про землю містив таке:

- націоналізація та конфіскація всіх поміщицьких земель та їх передача радам селянських депутатів для зрівняльного розподілу (150 млн. десятин землі);

- передача селянам реманенту й худобиз поміщицьких садиб (на суму 3 млн. крб.);

- скасування боргу селян на суму 3 млрд. крб.

З'їзд обрав вищі органи державної влади:

- Всеросійський центральний виконавчий комітет, до якого увійшли більшовики та ліві есери,

- Раду народних комісарів на чолі з Леніним. До уряду ліві есери увійти відмовилися.
Читайте також:
Відповідно до розділу 5 Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України концепція повинна мати шість розділів.
Водозабірні споруди для захоплення поверхневих і підземних вод
Деякі гіпотези щодо механізму замикання тимчасового зв’язку.
Захоплення
Захоплення заручників: особливості ЮСЗ
Захоплення Литвою і Польщею українських земель. Політика Гедиміна і Ольгерда.
Злочини, спрямовані на на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади – ст. 109 КК.
Мультиплікативна модель тимчасового ряду.
Народні свята осінньо-зимового циклу
Несприятливі явища зимового періоду.
Опис документів постійного та тимчасового зберігання

Переглядів: 744

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

| Політична ситуація в Україні дещо відрізнялася під загальноросійської. Тут вплив більшовиків був обмежений.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.