• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Державні органи регулювання туризму в Україні.

План

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період зарплати, з якої сплачувались страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.

Постановою КМУ від 06.05.2001 року №439 затверджено „Порядок оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або трав­ми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві,за рахунок коштів підприємства, установи, організації”. Сума страхових виплат застрахованій особі та оплата за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множення суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках до середньоденної (середнього динної) зарплати залежно від страхового стажу, на кількість днів (годин), які підлягають оплаті.

Згідно ст. 2 Закону України „Про страхування від непрацездатності” допо­могу з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання чи травм виплачу­ють застрахованим особам, починаючи з шостого дня непрацездатності, за весь період до відновлення працездатності за рахунок Фонду соціального стра­хування на випадок тимчасової втрати працездатності. Правління Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності постановою від 26.06.2001 року №16 затвердило інструкції „Про порядок надходження обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працез­датності”. Для зберігання й обліку коштів Фонду та здійснення господарської діяльності виконавчій дирекції Фонду відкритий поточний рахунок №2560 „Державні позабюджетні фонди”. З поточного рахунка №2560 Виконавча дирекція Фонду, регіональні відділення Фонду та робочі органи відділень Фонду проводять фінансування витрат установ та організацій, передбачених бюджетами та кошторисами.

Облік утримань із заробітної плати. Із заробітної плати працівників бюджет­них установ здійснюють такі утримання: податок з доходів фізичних осіб (15%); внески до пенсійно­го фонду; внески до Фонду страхування на випадок безробіття; внески до Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності; профспілкові внески; за виконавчими листками; за рішенням адміністрації.

6.Доплати та надбавки

Бюджетні установи встановлюють надбавки працівникам:

а) у розмірі до 50% посадового окладу за :

- високі досягнення у праці;

- за виконання особливо важливої роботи;

- за складність , напруженість у роботі.

б) доплатиу розмірі до 50% посадового окладу за:

- виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників;

- за суміщення професій (посад);

- за розширення зони обслуговування, або збільшення обсягу виконуваних робіт.

в) за вчене звання від 25-33% посадового окладу;

г) за науковий ступінь від 15-25% посадового окладу;

д) за використання в роботі дезінфікувальних засобів – 10% і ін.

е) у розмірі до 40% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за роботу в нічний час ( з 10 год .вечора до 6 год. ранку)

є) водіям автотранспортних засобів за класність П класу-10%, 1-25% тарифної ставки за відпрацьований час.

Доплати за роботу в нічний час нараховують, виходячи з посадового окладу за штатним розписом, а робітникам — з установлених годинних тарифних ставок (посадових окладів на місяць).

Розрахунок нічних виконується за формулою:

,

.

До роботи в нічний час не залучаються вагітні жінки; жінки, які мають дітей віком до трьох років; особи, молодші вісімнадцяти років; інші категорії працівників, передбачені чинним законодавством.

8. Синтетичний і аналітичний облік заробітної плати й пов’язаних з нею розрахунків

Для обліку розрахунків із працівниками за всіма видами заробітної плати призначено пасивний субрахунок № 661 «Розрахунки із заробітної плати» рахунка № 66 «Розрахунки з оплати праці». За Кт - нараховані суми, а за дебетом — утримання, вирахування, виплати, суми депонованої заробітної плати. Нарахування заробітної плати здійснюється один раз на місяць і відображається в останній день місяця.

Заробітна плата становить фактичні видатки за КЕКВ 1111 «Заробітна плата».

На суми нарахованої заробітної плати кредитується субрахунок № 661 і дебетуються рахунки № 80, 81, 82 залежно від того, яким працівникам і за рахунок яких коштів здійснюється нарахування.

Суми, утримані та вирахувані з заробітної плати відображаються за дебетом субрахунка № 661, при цьому залежно від виду утримань кредитуються різні субрахунки:

· № 641 «Розрахунки за платежами і податками до бюджету» — на суму податків, належних до перерахування до бюджету;

· № 641 «Розрахунки з єдиного внеску до Пенсійного фонду» — на суму утриманих внесків до Пенсійного фонду;

· № 652 «Розрахунки із соціального страхування» — на суму внесків до Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності;

· № 653 «Розрахунки зі страхування на випадок безробіття» — на суму внесків до фонду соціального страхування на випадок безробіття;

· № 663 «Розрахунки з працівниками за товари, продані у кредит» — на суми утримань із заробітної плати за дорученнями-зобов’язаннями працівників;

· № 664 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки із вкладів у банках» — на суми, які утримано з заробітної плати на підставі письмової заяви кожного окремого працівника й належить перерахувати на рахунки за вкладами. У разі перерахування сум до установ банків цей субрахунок дебетується;

· № 665 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування» — на суми страхових внесків, утриманих із заробіт­ної плати на підставі списків і доручень, переданих до бухгалтерії страховим агентом. У разі перерахування сум на рахунок органів державного страхування цей субрахунок дебетується;

· № 666 «Розрахунки із членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків» — на суми утриманих із заробітної плати профспілкових внесків.

· 667 «Розрахунки з працівниками за позиками банків» — на суми, утримані з заробітної плати працівників за зобов’язаннями індивідуального позикодержателя на погашення позики, одержаної в установі банку згідно з чинним законодавством.

· 668 «Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання» — на суми, утримані з заробітної плати за виконавчими листами та іншими документами.

· субрахунок № 671 «Розрахунки з депонентами» — на суми депонованої заробітної плати.

Бухгалтерські записи на суми нарахованої заробітної плати й утримань з неї відображаються на підставі розрахунково-платіж­них відомостей у Зведенні розрахункових відомостей із заробіт­ної плати та стипендій — типова форма № 405 (бюджет), яке є одночасно й меморіальним ордером № 5. Меморіальний ордер підписує виконавець, особа, що його перевірила, та головний бухгалтер.

Записи у формі систематизуються за кодами функціональної класифікації установами, що її обслуговує централізована бухгалтерія, за видами коштів спеціального фонду.

Аналітичний облік за субрахунком № 661 ведеться на картках-довідках ф. № 417,які відкриваються окремо на кожного працівника. На лицьовому боці картки-довідки ф. № 417 наводяться дані про працівника: прізвище, ім’я та по батькові, табельний номер, ідентифікаційний код, професія, посада, розмір окладу, рік народження, утримання з заробітної плати, пільги за податками та інші дані. У картках щомісячно реєструються дані про нараховану заробітну плату та утримання за видами.

Аналітичний облік розрахунків із депонентами за субрахунком № 671 ведеться за кожним депонентом у книзі аналітичного обліку депонованої заробітної плати та стипендій (ф. № 441).

У відповідних стовпцях «Кредит» зазначають місяць і рік, в якому утворилась депонентська заборгованість, номери платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей і суми; у стовпцях «Дебет» навпроти прізвищ депонентів записуються номер видаткового касового ордера й виплачена сума. Наприкінці місяця у книзі підраховуються підсумки за стовпцями «Кредит» та «Дебет» і виводиться кредитовий залишок на початок наступного місяця.

Аналітичний облік розрахунків за субрахунком № 663 ведеться на картках ф. № 292а (у книзі ф. № 292) за кожною торговельною організацією.

Аналітичний облік розрахунків з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки із вкладів у банках за субрахунком № 664 ведеться на картках ф. № 292а (у книзі ф. № 292) за кожною установою банку окремо.

Аналітичний облік розрахунків з працюючими за безготівковими перерахуваннями внесків на підставі договорів добровільного страхування за субрахунком № 665, а також розрахунків із членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членсь­ких профспілкових внесків за субрахунком № 666 ведеться на картках ф. № 292а (у книзі ф. № 292).

Аналітичний облік за субрахунком № 667 ведеться на картках ф. № 292а (у книзі ф. № 292), в яких відкриваються окремі рахун­ки для кожної установи банку, яка видала позику. Облік утриманих сум за кожним позичальником ведеться в реєстрі ф. № 407 у такому самому порядку, як за товари, куплені у кредит.

Аналітичний облік за субрахунком № 668 ведеться також на картках ф. № 292а (у книзі ф. № 292) за кожним отримувачем із зазначенням прізвища чи організації, номера, дати й терміну дії виконавчого листа чи іншого документа та суми (відсотка) утримань.

1. Державні органи регулювання туризму в Україні

2. Державна політика України у сфері курортної справи.

Література:

Офіційний сайт Державної служби туризму і курортів України. Інформація про діяльність щодо реалізації державної туристичної політики у сфері міжнародних відносин. – Режим доступу : http://www.tourism.gov.

Про затвердження Положення про Державну службу туризму і курортів : постанова Кабінету Міністрів України від 13 лют. 2006 р. № 132 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/

Туризм у багатьох країнах світу є пріоритетним напрямом розвитку національної економіки та культури. Це зумовлено динамічністю, високо прибутковістю та великим позитивним соціально-економічним і культурним впливом туризму на розвиток країн. Туристична галузь є специфічним і досить складним об’єктом державного управління. Необхідність державної підтримки та регулювання туризму як синтетичної, складної галузі та багатогранної економічної системи з розгалуженою мережею зв’язків, в орбіту якої входить понад 40 суміжних галузей народного господарства (транспорт, зв’язок, харчування тощо), є очевидною.

Досвід різних країн показує, що успіх розвитку туризму безпосередньо залежить від того, як на державному рівні сприймається ця галузь, наскільки вона користується державною політикою.

Документи міжнародних конференцій з туризму вказують, що «Туризм повинен плануватися державними властями, а також місцевою адміністрацією і туристськими організаціями на комплексній і послідовній основі ». Сьогодні неможливо обійтися без єдиного національного механізму, що забезпечує координацію туристської політики на загальнодержавному і регіональному рівнях.

У своїх рекомендаціях ВТО відзначає, що на нинішньому етапі розвитку туризму тільки держава і уряд грають в нім важливу роль. Державні програми розвитку туризму існують в багатьох країнах світу, які вважають туризм однією з основних галузей розвитку економіки.

Україна посідає одне з провідних місць в Європі щодо забезпеченості курортними та рекреаційними ресурсами. Серед них найбільш цінними є унікальні кліматичні зони морського узбережжя та Карпат, а також мінеральні води та лікувальні грязі практично всіх відомих бальнеологічних типів. Згідно з даними, курортні та рекреаційні території в Україні становлять близько 9,1 млн га (15%) території. Оцінка потенціалу курортних та природних лікувальних ресурсів дає підстави розраховувати, що Україна має перспективу розвитку туристичної галузі. Це могутній потенціал розвитку міжнародного і вітчизняного оздоровлення й туризму, які є прибутковими галузями економіки багатьох країн.

Наявний потенціал дозволяє ставити завдання щодо ефективного відтворення трудових ресурсів і генофонду нації шляхом оздоровлення, забезпечення повноцінного відпочинку громадян, шляхом перетворення курортної галузі на вагоме джерело створення нових робочих місць та наповнення державного і місцевих бюджетів.

Органами державної виконавчої влади в галузі туризму є:
1.Міністерство культури і туризму України(МКТ).
2.Державна служба туризму і курортів (Держтуризмкурортів). Вона є урядовим органом державного управління який діє в складі Міністерства культури туризму України і йому підпорядковується.

Законодавством за МКТ України закріплено відповідні завдання:

· розроблення та внесення до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо формування державної політики у сферах туризму і діяльності курортів;

· сприяння діяльності творчих спілок, молодіжних, дитячих та інших громадських організацій, що функціонують у сфері туризму;

· здійснення відповідно до законодавства функції з управління об’єктами державної власності, що перебувають в його управлінні;

· організація, облік туристичних ресурсів України, забезпечення раціонального їх використання та охорони, ведення Державного реєстру суб’єктів туристичної діяльності;

· внесення у встановленому порядку пропозиції щодо відкриття за межами України туристичних представництв, вивчення та аналіз досвіду іноземних держав щодо розвитку туристичної індустрії;

· розгляд відповідно до законодавства клопотання про оголошення природних територій курортними;

· ведення Державного кадастру природних територій курортів України, участь в установленому порядку у створенні Державного кадастру природних лікувальних ресурсів України;

· в установленому порядку здійснення інформаційної, рекламної та видавничої діяльності з питань, що належать до повноважень МКТ України, участь в організації і проведенні вітчизняних та міжнародних виставок, практичних семінарів, конференцій.

Водночас до сфери компетенції МКТ України належить:

· підготовка пропозицій щодо формування державної політики з комплексного розвитку курортних територій;

· розгляд клопотання про оголошення курортних територій курортними та забезпечення розроблення проектів і рішень з цих питань.

Основні завдання Держтуризмкурортів є:

- участь у реалізації державної політики в туристичній і курортній галузі:
- здійснення в установленому порядку управління в туристичній галузі, зокрема в межах, визначених МКТ, управління майномпідприємств, установ та організацій, що проводять діяльність у туристичній галузі і належать до сфери управління МКТ;
- узагальнення практики застосування законодавства в туристичній і курортній галузі, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення;
- виконання відповідно до законодавства контрольно-наглядових функцій;
- здійснення регулятивних і дозвільно-реєстраційних функцій у туристичній і курортній галузі щодо фізичних та юридичних осіб.

Держтуризмкурортів відповідно до покладених на неї завдань:
1) бере участь у підготовці проектів нормативно-правових актів у туристичній і курортній галузі;

2) здійснює заходи щодо вдосконалення туристичної і курортної інфраструктури, розвитку ринкових відносин у цій галузі, а також розробляє пропозиції щодо вдосконалення фінансових та економічних нормативів, системи фінансування суб'єктів туристичної діяльності;

3) бере участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних програм розвитку туризму, туристично-рекреаційної сфери, ринку туристичних послуг, забезпечення захисту і безпеки туристів;

4) визначає перспективи і напрями розвитку внутрішнього і міжнародного туризму, зміцнення матеріально-технічної бази туристичної і курортної галузі;

5) забезпечує здійснення міжгалузевої координації та функціонального регулювання у туристичній галузі;

6) бере участь у створенні та розвитку системи наукового і інформаційно-рекламного забезпечення туристичної галузі;

7) сприяє в межах своєї компетенції розробленню і здійсненню центральними та місцевими органами виконавчої влади заходів щодо розвитку туристичної і курортної галузі;

8) бере участь у розробленні міжнародних договорів з питань туризму та курортної справи, готує пропозиції щодо їх укладання і денонсації та за дорученням МКТ укладає такі договори і забезпечує їх виконання;

9) забезпечує співробітництво з міжнародними туристичними організаціями та відповідними органами іноземних держав, бере участь у міжнародних програмах, вивчає та аналізує досвід іноземних держав у розбудові туристичної і курортної галузі;

10) координує та організовує виконання євроінтеграційних завдань у туристичній і курортній галузі;

11) подає в установленому порядку пропозиції щодо спрощення порядку оформлення візових документів туристів для митних, прикордонних та інших видів контролю; вживає в межах своєї компетенції заходів до захисту прав іноземних туристів в Україні, а також громадян України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон;

12) вивчає потребу у фахівцях та подає пропозиції щодо забезпечення зайнятості населення в туристичній і курортній галузі, здійснює заходи щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для цієї галузі;

13) розробляє пропозиції щодо збільшення надходжень до бюджету, зростання потенціалу туристичних підприємств та обсягів реалізації вітчизняного туристичного продукту на зовнішньому ринку, зміни умов оподаткування та валютного регулювання, визначення особливостей приватизації та реструктуризації зазначених підприємств, демонополізації галузі, розвитку виробництва сувенірної продукції;

14) взаємодіє у питаннях реалізації державної політики у туристичній і курортній галузі із суб'єктами підприємницької діяльності, їх об'єднаннями та іншими організаціями, в тому числі громадськими;

15) здійснює в межах, визначених МКТ, управління об'єктами державної власності у туристичній галузі, що належать до сфери управління МКТ;

16) подає пропозиції щодо виконання функцій технічного регулювання та розроблення технічних регламентів, забезпечення у межах своєї компетенції проведення роботи із стандартизації та підтвердження відповідності у туристичній галузі;

17) визначає категорії об'єктів туристичної інфраструктури;

18) подає пропозиції щодо державної підтримки суб'єктів господарювання у туристичній і курортній галузі;

19) здійснює відповідно до законодавства інформаційну, рекламну та видавничу діяльність, бере участь за дорученням МКТ в організації та проведенні вітчизняних і міжнародних туристично-виставкових заходів, методичних і науково-практичних семінарів (конференцій), сприяє у межах своєї компетенції формуванню позитивного туристичного іміджу України, організовує проведення роботи із створення загальнодержавної інформаційної мережі у туристичній і курортній галузі;

20) здійснює заходи, спрямовані на створення сприятливих умов для розвитку інфраструктури туризму, зокрема за напрямами національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей;

21) здійснює у випадках, передбачених законодавством, ліцензування окремих видів господарської діяльності;

22) подає пропозиції щодо формування і ведення Державного реєстру суб'єктів туристичної діяльності, контролює в межах своєї компетенції додержання вимог законодавства про туризм;

23) веде галузевий реєстр об'єктів туристичної інфраструктури, сертифікованих на відповідність вимогам безпеки та класифікованих відповідно до вимог певної категорії;

24) здійснює контроль за якістю наданих туристичних послуг;

25) організовує ведення обліку туристичних ресурсів України, забезпечує їх раціональне використання та охорону;

26) організовує та здійснює в межах своєї компетенції координацію діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із створення матеріально-технічної бази для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), харчування, транспортного, екскурсійного, торговельного, спортивного, культурного та іншого обслуговування туристів;

27) визначає за погодженням з органами державної статистики обсяги галузевої статистичної звітності, а також склад і форми звітної документації, проводить моніторинг статистичних даних і здійснює контроль за їх достовірністю;

28) проводить комплексний аналіз і прогнозування розвитку туристичної і курортної галузі, виступає за дорученням МКТ замовником наукових, маркетингових та інших аналітичних досліджень пов'язаних з її розвитком;

29) розробляє проекти програм забезпечення захисту та безпеки туристів і сприяє виконанню цих програм, подає пропозиції щодо вирішення питань з регулювання діяльності пошуково-рятувальних служб у туристичній галузі;

30) бере участь у розгляді клопотань про оголошення природних територій курортними;

31) подає пропозиції щодо формування та ведення Державного кадастру природних територій курортів України, а також створення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів України;

32) бере участь у створенні сприятливого інвестиційного клімату в туристичній і курортній галузі;

33) подає Міністру культури і туризму пропозиції що до від­значення працівників Держтуризмкурортів державними нагородами та відомчими відзнаками;

34) організовує роботу з надання інформаційних і правових послуг, методичної допомоги суб'єктам підприємницької діяльності у туристичній і курортній галузі;

35) бере участь у розгляді в установленому порядку звернень громадян з питань, що належать до її компетенції;

36) виконує інші функції, що випливають з покладених на неї завдань.
Держтуризмкурортів має право:

- залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції;

- здійснювати контроль, проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції;

- одержувати в установленому порядку від органів виконав­чої влади, органів місцевого самоврядування підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;

- утворювати міжвідомчі робочі групи з питань туризму, забезпечувати проведення їх засідань, брати участь у міжнародних туристичних заходах за кордоном та в Україні, а також у межах своєї компетенції у діяльності міжурядових комісій та міжнародних організацій;

- скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її компетенції;

- видавати накази організаційно-розпорядчого характерне, контролювати їх виконання.

Держтуризмкурортів під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Держкурортом, об'єднаннями громадян, а також з відповідними органами іноземних державі міжнародними організаціями.
Держтуризмкурортів очолює голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра культури і туризму.

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
3. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
4. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
5. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
6. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
7. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
8. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом
9. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
10. Автоматичне регулювання.
11. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
12. Адміністративні (прямі) методи регулювання.

Переглядів: 1467