Стратегії спілкування.

Закон прискореного розповсюдження негативної інформації.

Закон комунікативних зауважень.

Закон тяжіння критики.

Закон довіри до простих слів.

Суть цього закону, який ще можна назвати законом комунікативної простоти, в наступному: чим простіші твої думки і слова, тим краще тебе розуміють і більше вірять. Простота змісту і форми в спілкуванні - запорука комунікативного успіху. Говоріть просто, давайте прості поради - і люди підуть за вами, повірять вам.

Люди краще сприймають прості істини, тому що ці істини їм зрозуміліші, звичніші. Багато хто з простих істин вічний, і тому апеляція до ним гарантує інтерес співбесідників та їх увагу.

Інтерес до вічних і простих істин у людей постійний. Звернення до простих істин - основа популізму в політиці.

Формулювання закону таке: чим більше ви виділяєтеся з тих, хто оточує, тим більше про вас лихословлять і тим більше людей критикує ваші дії.

Людина, що виділяється, завжди стає об'єктом підвищеної уваги і "притягує" до себе критику. А. Шопенгауер писав: "Чим вище ви підіймаєтеся над натовпом, тим більшу увагу ви привертаєте, тим більше буде про вас лихословити".

Формулювання закону: якщо співбесідник в спілкуванні порушує деякі комунікативні норми, інший співбесідник випробовує бажання зробити йому зауваження, поправити його, примусити змінити його комунікативну поведінку.

Так, якщо співбесідник починає кричати на нас, нам завждихочеться сказати йому: - Припинити кричати! Якщо він став говорити хочеться сказати: - Говорите голосніше! Якщо він починає командувати, розпоряджатися, ми говоримо: - А чому ви тут командуєте? Людині, яка соромиться, ми говоримо: - Сміливіше, не соромтеся! Хвальку: - Що це ви розхвасталися? і т.д.

Негативна, лякаюча, здатна спричинити зміни в статусі людей інформація має тенденцію до швидшого розповсюдження в групах спілкування, ніж інформація позитивного характеру.

Під стратегією спілкування розуміють загальну схему дій учасників комунікативного процесу, загальний план досягнення мети якої прагнуть співрозмовники. Це визначення візьмемо за основу. До того ж потрібно враховувати: мотиваційний компонент стратегій спілкування (чи досягається мета під час спілкування одним суб'єктами чи обома), змістовний компонент стратегії спілкування (комунікативні установки – гуманістичні або маніпулятивні (тобто егоїстичні, навіть жорстокі)) і процесуальний компонент( характер конструювання спілкування – певне співвідношення між діалогом і монологом). Отож узагальнена характеристика формується з таких основних видів стратегій спілкування:

• А - гуманістично-діалогічна, спрямована на досягнення спільної мети;

• В - гуманістично-монологічна, спрямована на досягнення спільної мети;

• С - гуманістично-діалогічна, спрямована на досягнення індивідуальної мети;

• D - гуманістично-монологічна, спрямована на досягнення індивідуальної мети;

• E - маніпулятивно-діалогічна, спрямована на досягнення спільної мети;

• F - маніпулятивно-монологічна, спрямована на досягнення спільної мети;

• K - маніпулятивно-діалогічна, спрямована на досягнення індивідуальної мети;

• L - маніпулятивно-монологічна, спрямована на досягнення індивідуальної мети.

Наприклад.

1.Перед створенням фірми Микола З. і Ганна П. самостійно розпоряджали- ся своїми коштами. Тепер вони мають великі фінансові справи разом.Для цього необхідно прийняти єдине рішення, яке б задовольнило обох партнерів. Але Микола З. заявляє: « Я - старший, через це я буду розпоряджатися грошима». Ця стратегія К.

2. Економіст М. побачила на столі у начальника відділу новий штатний розклад. У ньому вона не знайшла своєї посади . У неї вихопилось: « Ах, так?! Як же він міг так повестися зі мною? Я не допущу цього». Ця стратегія L - маніпулятивно – монологічна, мета її індивідуальна.

3. А ось приклад стратегії А – гуманістично – діалогічної. Мета її спільна. Керівник організації говорить: «Наступного року випускатимемо іншу продукцію, більш складну. Що для цього ми повинні робити зараз?». Підлеглі внесли такі пропозиції: розробити документацію, визначитись з ресурсами, знайти покупців і т. ін. « Давайте конкретно розподілимо, хто за що відповідатиме», - попросив керівник. Начальники служб почали формулювати свої завдання.

Стратегії спілкування, наведені вище і у прикладах, є так званими чистими. У житті найчастіше бувають їх комбіновані варіанти.

Приклади стратегій спілкування, описаних у науковій літературі, є

чимало. Їх детальніше розглянемо на практичному занятті. Це концепції Е. Шостра, В. Сатира, Томаса - Кілмена та ін.

Система послідовних дій, що сприяють реалізації стратегії, досягненню мети, називається тактикою. Одну й ту саму стратегію спілкування можна втілитив різних тактиках.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Закон відторгнення публічної критики.	\|	Невебальні компоненти спілкування.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.