• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Стратегії спілкування.

Закон прискореного розповсюдження негативної інформації.

Закон комунікативних зауважень.

Закон тяжіння критики.

Закон довіри до простих слів.

Суть цього закону, який ще можна назвати законом комунікативної простоти, в наступному: чим простіші твої думки і слова, тим краще тебе розуміють і більше вірять. Простота змісту і форми в спілкуванні - запорука комунікативного успіху. Говоріть просто, давайте прості поради - і люди підуть за вами, повірять вам.

Люди краще сприймають прості істини, тому що ці істини їм зрозуміліші, звичніші. Багато хто з простих істин вічний, і тому апеляція до ним гарантує інтерес співбесідників та їх увагу.

Інтерес до вічних і простих істин у людей постійний. Звернення до простих істин - основа популізму в політиці.

Формулювання закону таке: чим більше ви виділяєтеся з тих, хто оточує, тим більше про вас лихословлять і тим більше людей критикує ваші дії.

Людина, що виділяється, завжди стає об'єктом підвищеної уваги і "притягує" до себе критику. А. Шопенгауер писав: "Чим вище ви підіймаєтеся над натовпом, тим більшу увагу ви привертаєте, тим більше буде про вас лихословити".

Формулювання закону: якщо співбесідник в спілкуванні порушує деякі комунікативні норми, інший співбесідник випробовує бажання зробити йому зауваження, поправити його, примусити змінити його комунікативну поведінку.

Так, якщо співбесідник починає кричати на нас, нам завждихочеться сказати йому: - Припинити кричати! Якщо він став говорити хочеться сказати: - Говорите голосніше! Якщо він починає командувати, розпоряджатися, ми говоримо: - А чому ви тут командуєте? Людині, яка соромиться, ми говоримо: - Сміливіше, не соромтеся! Хвальку: - Що це ви розхвасталися? і т.д.

Негативна, лякаюча, здатна спричинити зміни в статусі людей інформація має тенденцію до швидшого розповсюдження в групах спілкування, ніж інформація позитивного характеру.

Під стратегією спілкування розуміють загальну схему дій учасників комунікативного процесу, загальний план досягнення мети якої прагнуть співрозмовники. Це визначення візьмемо за основу. До того ж потрібно враховувати: мотиваційний компонент стратегій спілкування (чи досягається мета під час спілкування одним суб'єктами чи обома), змістовний компонент стратегії спілкування (комунікативні установки – гуманістичні або маніпулятивні (тобто егоїстичні, навіть жорстокі)) і процесуальний компонент( характер конструювання спілкування – певне співвідношення між діалогом і монологом). Отож узагальнена характеристика формується з таких основних видів стратегій спілкування:

• А - гуманістично-діалогічна, спрямована на досягнення спільної мети;

• В - гуманістично-монологічна, спрямована на досягнення спільної мети;

• С - гуманістично-діалогічна, спрямована на досягнення індивідуальної мети;

• D - гуманістично-монологічна, спрямована на досягнення індивідуальної мети;

• E - маніпулятивно-діалогічна, спрямована на досягнення спільної мети;

• F - маніпулятивно-монологічна, спрямована на досягнення спільної мети;

• K - маніпулятивно-діалогічна, спрямована на досягнення індивідуальної мети;

• L - маніпулятивно-монологічна, спрямована на досягнення індивідуальної мети.

Наприклад.

1.Перед створенням фірми Микола З. і Ганна П. самостійно розпоряджали- ся своїми коштами. Тепер вони мають великі фінансові справи разом.Для цього необхідно прийняти єдине рішення, яке б задовольнило обох партнерів. Але Микола З. заявляє: « Я - старший, через це я буду розпоряджатися грошима». Ця стратегія К.

2. Економіст М. побачила на столі у начальника відділу новий штатний розклад. У ньому вона не знайшла своєї посади . У неї вихопилось: « Ах, так?! Як же він міг так повестися зі мною? Я не допущу цього». Ця стратегія L - маніпулятивно – монологічна, мета її індивідуальна.

3. А ось приклад стратегії А – гуманістично – діалогічної. Мета її спільна. Керівник організації говорить: «Наступного року випускатимемо іншу продукцію, більш складну. Що для цього ми повинні робити зараз?». Підлеглі внесли такі пропозиції: розробити документацію, визначитись з ресурсами, знайти покупців і т. ін. « Давайте конкретно розподілимо, хто за що відповідатиме», - попросив керівник. Начальники служб почали формулювати свої завдання.

Стратегії спілкування, наведені вище і у прикладах, є так званими чистими. У житті найчастіше бувають їх комбіновані варіанти.

Приклади стратегій спілкування, описаних у науковій літературі, є

чимало. Їх детальніше розглянемо на практичному занятті. Це концепції Е. Шостра, В. Сатира, Томаса - Кілмена та ін.

Система послідовних дій, що сприяють реалізації стратегії, досягненню мети, називається тактикою. Одну й ту саму стратегію спілкування можна втілитив різних тактиках.

Читайте також:

1. Альтернативні стратегії за матрицею Мак-Кінсі.
2. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства
3. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
4. Базові конкурентні стратегії Портера
5. Базові корпоративні стратегії
6. Базові стратегії і стратегічні альтернативи
7. Бар’єри, які заважають ефективності педагогічного спілкування.
8. Взаємозв'язок інноваційної стратегії з фазами життєвого циклу продукту
9. Взаємозв’язок стратегії розвитку персоналу та стратегії управління організації
10. Вибір наступальної стратегії
11. Вибір підходу до процесу соціальної роботи зале­жить від теоретичної моделі, якої дотримуються соці­альні працівники, обраної стратегії втручання і методу соціальної роботи.
12. Вибір стратегії

Переглядів: 891