• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Управління структурою капіталу.

Середньозважена вартість капіталу і шляхи її зменшення.

Оцінка вартості капіталу залученого із різних джерел.

Структура капіталу– це співвідношення різних джерел, власних і позикових коштів у пасиві підприємства. Фінансова структура капіталу – співвідношення власного і позиченого капіталу.

Так при використанні підприємством власного капіталу, воно не зобов’язане регулярно і в попередньо визначених сумах робити виплати.

При використанні позикового капіталу, як короткотермінова так і довготермінова заборгованості повинні бути виплачені незалежно від фінансового стану підприємства і в попередньо обумовлених сумах (проценти та борг) і у визначений час.

Структуру капіталу можна визначити за допомогою 2 коефіцієнтів:

1.

2.

при цьому підприємство повинно підтримувати певний баланс між заборгованістю та власним капіталом.

К_з + К_в = 1

Тому що, чим більше частка позикових коштів у загальному капіталі підприємства, тим більша сума платежів із фіксованими термінами їх погашення і тим більша ймовірність подій, які ведуть до нездатності підприємства виплатити борги і проценти, коли настане термін оплати.

Вартість капіталу– це витрати на залучення капіталу, тобто сума коштів, які підприємство повинно регулярно виплачувати власникам капіталу (кредиторам або інвесторам) з урахуванням суми залученого капіталу, тобто середня ціна, яку підприємство готове платити за залучення капіталу з різних джерел.

Отже, вартість капіталу – це узагальнююча величина, що грунтується на співвідношенні позикових і власних коштів у структурі капіталу підприємства і означає дохід, який підприємство має платити інвесторам при купівлі ними акцій чи облігацій підприємства.

Управління капіталом – це управління структурою і вартістю джерел фінансування (пасивів) з метою підвищення рентабельності власного капіталу та здатності підприємства платити дохід кредиторам і співвласникам (акціонерам) підприємства.

Джерела фінансування, або (пасиви підприємства), мають різну ціну в залежності від шляхів їх залучення. Ціна джерела фінансування, або іншими словами вартість капіталу вимірюється відсотковою ставкою, яку потрібно платити інвесторам, які вкладають капітал в підприємство.

Розрахункам вартості капіталу і різним прийомам оптимізації цього показника велику увагу приділяють в зарубіжному фінансовому менеджменті. Це обумовлено тим, що зарубіжні підприємства мають можливість залучати через фінансовий ринок капітал в різних формах і на різних умовах.

Тому задача фінансового менеджера – забезпечити зменшення вартості капіталу для фірми, вибираючи вигідні варіанти його залучання. Для більшості українських підприємств, ця задача поки що не дуже актуальна, так, як у них практично не має вибору за рахунок:

1) великого дефіциту інвестиційних ресурсів в країні;

2) недорозвиненості фінансового ринку;

3) обмеженого доступу до кредитів із-за дуже високих процентних ставок.

Але вибираючи між інвестиційним (акціонерним) та кредитним фінансуванням, менеджери повинні враховувати фактори:

1. Термін використання коштів.Кредит допускає використання коштів протягом короткого періоду часу. Інвестиційні ресурси використовують упродовж тривалого часу;

2. Вимоги до доходів.Підприємство повинно оплатити проценти за кредити скоріше, ніж дивіденди. Оплата процентів здійснюється незалежно від результатів господарської діяльності фірми. Інвестори мають право отримувати дивіденди тільки після сплати процентів кредиторам;

3. Вимоги до активів.У разі банкрутства кредитори мають першочергове право на свою частку в активах підприємства. Після повернення боргів усім кредиторам на частину активів, що залишилась, мають право претендувати інвестори;

4. Умови повернення кредитів.Підприємство повинно повернути кредити і виплатити проценти в попередньо узгоджені терміни. Підприємство не зобов'язане компенсувати акціонерам їх капіталовкладення;

5. Вплив на керівництво.Кредитори можуть обмежувати дії керівництва підприємства лише в разі несплати процентів. Акціонери мають право брати участь у голосуванні з приводу діяльності підприємства.

Ціна власного капіталу – сума дивідендів за акціями для акціонерного капіталу або прибутку, виплаченого за пайовими внесками та пов’язаними з ними витрат. Власний капітал характеризує джерела власних коштів підприємства – статутний, додатковий, резервний капітал, нерозподілений прибуток, амортизаційні фонди. Основними плановими джерелами формування власних фінансових ресурсів є сума чистого прибутку і амортизаційних відрахувань. Ціна позичкового капіталу – сума процентів, сплачених за кредит або облігаційну позику і пов’язаних з ними витрат.

§ 1. Оцінка вартості залучення власного капіталу

 За рахунок оцінки прибутку, який залишився у розпорядженні підприємства.

Визначається в три етапи:

- визначається прогнозований розмір чистого прибутку (балансовий прибуток - ­

податки);

- визначається яка частина цього прибутку буде скерована на розвиток

виробництва (Чприб. - Резервн.ф. - витрати на спожив)

- визначається показник вартості залучення власного капіталу

Вартість власного капіталу показує норму прибутку на капітал.

‚ Вартість капіталу від випуску акцій.

- привілейованих акцій. Вартість компоненту привілейованих акцій

k_ps= D_ps/Р₀(1-Е)

- звичайних акцій. Для акцій з постійним ростом:

,

Е – процент витрат на випуск та розповсюдження, що виник внаслідок випуску звичайних акцій. Тобто P₀(1-Е) – чиста ціна за акцію, яку отримує компанія.

Вартість капіталу нерозподілених прибутків визначається як вартість капіталу звичайних акцій без поправки на витрати пов’язані з емісією.

Норма прибутку, що назначається акціонерами на звичайні акції фірми. Прибутки фірми після сплати податків належать її акціонерам k_s = (D₁/P₀)+g

ƒ За рахунок інших внутрішніх джерел.

§2. Оцінка вартості залученого капіталу

 За рахунок кредитів банку проводиться також поетапно:

- виходячи з кон'юнктури ринку грошей прогнозується відсоткова ставка, за

якою можна взяти банківський кредит;

- визначається сума економії податкових платежів (на суму відсотків, які

сплачуються банку зменшується розмір оподаткованого прибутку);

- проводиться розрахунок вартості кредиту

Вартість компонента капіталу боргу після сплати податку =

= процентна ставка – економія на податках =k_d- k_dT=k_d(1-T)

k_d - сума відсотку банку за кредит, Т – гранична ставка податку на прибуток.

Ноподатк - норма оподаткування.

‚ За рахунок випуску облігацій

де INT – Річна величина купонної винагороди; E - процент витрат на емісію облігацій;

Якщо розглядається варіант раніше випущених облігацій, то звісно вартість емісії не враховується.

ƒ За рахунок інших зовнішніх джерел. Визначається як відношення витрат на їх

залучення до величини капіталу, який залучається.

Читайте також:

1. ERP і управління можливостями бізнесу
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
4. Oracle Управління преміальними
5. А. Видання прав актів управління
6. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
7. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
8. Адаптивні організаційні структури управління.
9. Адміністративне право і державне управління.
10. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
11. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
12. Адміністративні методи управління

Переглядів: 743