• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Збройні повстання

Масові соціальні рухи

Під впливом масового революційного руху в країні узимку 1905 р. відбулися страйки медичних працівників у Харкові і Катеринославі.

Улітку 1905 р. протягом трьох тижнів прохо­див страйк телефоністок Одеської телефонної станції. У серпні 1905 р. був проведений страйк конторських службовців на всіх приватних підприємствах Катеринослава.

Під впливом робітничого руху піднялося на боротьбу і селян­ство, але його виступи в більшості випадків набували харак­теру масових погромів поміщицьких маєтків.

Так, навесні 1905 р. селяни розгромили маєток поміщика Терещенка в Сум­ському повіті, вивізши все майно, хліб, інвентар, а цукровий завод зруйнували і спалили.

Всеросійський жовтневий політичний страйк в Україні розпочався 7 жовтня 1905 р. виступом робітників та службовців Катеринославської залізниці. Київського, Харківського, Катеринославського залізничних вузлів, робітників Харкова, Полтави, Одеси.

У ході жовтневого всеросійського політичного страйку в Києві, Катеринославі, Луганську, Горлівці, Єнакієвому виникли ради робітничих депутатів, котрі обиралися відкритим голосуванням.

У них співробітничали соціал-демократи й есери, представники національних партій.

Ради запроваджували явочним порядком

- 8-годинний робочий день на підприємствах,

- установлювали ціни на продукти в заводських крамницях,

- організовували охорону населення від погромників.

Поряд із радами стали створюватися профспілки робітників та службовців. Так, у Харкові була створена профспілка шевців, в Одесі - металістів, у Горлівці -шахтарів і т.д.

В Україні підготовкою збройних повстань займалися акти­вісти різних партійних організацій (більшовики, есери, анархісти).

Повстання на броненосці «Потемкин».Повстання на Чорноморському флоті готувала «Севастопольська матроська централка», куди входили матроси - члени різних партій. На «Потемкине» підпільну організацію очолювали більшовик Г. Вакуленчук і анархіст О. Матюшенко.

14 червня 1905 р. у відкритому морі стихійно спалахнуло повстання. Офіцери були перебиті. М. Вакуленчук загинув.

Командування взяв на себе О. Матюшенко. Через кілька днів за браком вугілля, їжі і прісної води команда повсталого броненосця здалася 25 червня в румунському порту Констанца.

Повстання П. Шмідта.15-16 листопада 1905 р. у Севас­тополі повстали моряки 12 кораблів.

Очолити повстання вони запросили безпартійного лейтенанта П. П. Шмідта (незадовго до повстання йому було присвоєне звання капітана II рангу), за переконаннями революціонера-демократа.

Читайте також:

1. Види тероризму та його вражаючі фактори і збройні напади
2. Завершальна стадія Великого повстання
3. Збройні конфлікти в Західній Африці.
4. Збройні Сили України
5. Збройні Сили України
6. Збройні Сили України
7. Збройні Сили України. Комплектування і військова служба в Збройних Силах України
8. Казацко-селянские повстання проти польско - шляхетского гніту в к. XVI - п. п. XVII століття
9. Козацькі повстання 90-х років XVI ст.
10. КОЗАЦЬКО-СЕЛЯНСЬКІ ПОВСТАННЯ
11. Козацько-селянські повстання кінця 16 - першої половини 17ст

Переглядів: 894