• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Революція 1906 р. підштовхнула царський режим до аграр­них реформ. Ці реформи здійснювалися П. А. Столипіним, який займав у 1906-1911 рр. посаду Голови Ради Міністрів.

Земельна реформа П. Столипіна (1906-1911 рр.) і її вплив на Україну

Повсталі зажа­дали від царя скликати Установчі збори. Після 13-годинного бою повстання було придушене. П. Шмідт і більшовики А. Гладков, М. Антоненко, С. Частник за вироком військово-морського суду були розстріляні.

Виступ Б. Жадановського.18 листопада 1905 р. у Києві майже 1000 озброєних революційно налаштованих солдатів на чолі з підпоручиком Б. Жадановським вийшли на демонст­рацію. До них приєдналося 4 тис. робітників. На Галицькому майдані демонстрація була розстріляна, Жадановський тяжко поранений, спроба спорудити барикаду не вдалася.

Загальні втрати по обидва боки – 250 убитих і поранених.

Аграрна столипінська реформа мала за мету ліквідувати деякі феодальні пережитки, що гальмували розвиток села і створювали в ньому вибухонебезпечну ситуацію.

До них відно­силися

- викупні платежі,

- селянське малоземелля,

- общинне землекористування.

Шляхом проведення реформи правлячі кола прагнули відвернути селян від боротьби за поміщицькі землі і закріпити у них приватновласницькі настрої.

Система заходів реформи включала:

- скасування викупних платежів, цілком ліквідованих із січня 1907 р.;

- зруйнування общини. Указ 9 листопада 1906 р. дозволяв селянам виходити з общини із закріпленням за ними в при­ватну власність тієї землі, якою вони користувалися в общині;

- насадження системи хуторів і відрубів, тобто виділення з общини найбільш заможної частини селянства, надання їй пільг і права додаткової покупки земель через систему земель­них банків. Цей захід переслідував дві мети: з одного боку, створити в селі нову потужну верству земельних власників, зобов'язаних своїм добробутом царському режимові, які б служили опорою самодержавства на селі, а з іншого боку — позбавити общину її найбільш авторитетної й антипоміщицьки налаштованої верхівки;

- переселенську політику,за допомогою якої передбачалося послабити проблему малоземелля (особливо в Україні), пересе­ливши частину селянства на вільні землі до Сибіру, на Урал, у Казахстан і т.д.;

- скасування ряду найбільш несправедливих обмежень
прав селянського стану у відношенні державної служби,
тілесних покарань, права вибору місця проживання тощо.

Особливістю цієї реформи було те, що вона проводилася зверху урядовим табором і максимально враховувала інтереси поміщиків.

Здійснення реформи було покладено на губернські і волосні землевпорядні комісії. Для надання допомоги селянам у створенні хутірського господарства був створений Селян­ський поземельний банк, який скуповував поміщицькі землі і продавав їх селянам (при цьому скупка і продаж проводилися за завищеними цінами).

Столипінська аграрна реформа стала після скасування кріпосного права в 1861 р. наступним кроком на шляху перетворення феодальної монархії на буржуазну, приско­ривши розвиток капіталістичних відносин на селі.

Вона в принципі зберігала переважно т.зв. «пруський» шлях роз­витку сільського господарства через поступову еволюцію великих поміщицьких господарств у капіталістичні, але роз­ширювала можливості і для «американського» шляху (розви­ток фермерських господарств), тому що прискорювала процес капіталізації селянських господарств.

В Україні з 1906 по 1915 рр. із общини вийшли 468 тис. дворів, або 30,2% від загальної чисельності общинних земель. Причому на Правобережжі й у Полтавській губернії общинне землеволодіння зникло зовсім.

До початку 1916 р. хутірські й відрубні господарства склали всього 13% від загальної чисельності господарств.

У ході проведення переселенської політики Україна дала найбільшу кількість (близько 1 млн. чол.) переселенців до Си­біру. Однак, більшість із них, не отримавши обіцяної урядової допомоги для облаштованості на новому місці, змушені були повернутися назад.

У цілому аграрна політика Столипіна не досягла поставленої мети, оскільки вона не встигла зруйнувати економічної основи феодальних відносин - поміщицьке землеволодіння.

Читайте також:

1. Q6 розраховують тільки при нестаціонарному режимі
2. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
3. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
4. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр
5. Антимонархічна революція 1952 р. в Єгипті.
6. Б. Громадсько-політичний рух 60-90 рр. ХІХ ст. інтелігенції Росії та України, в центрі уваги яких був народ, селянська община та соціальна революція.
7. Бізнес-логістика в режимі INTERNET
8. Валютний курс. Режими встановлення валютних курсів
9. ВАЛЮТНІ РЕЖИМИ ТА ВАЛЮТНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. ВПЛИВ ВАЛЮТНОЇ ІНТЕРВЕНЦІЇ НА ГРОШОВУ МАСУ. СТЕРЕЛІЗАЦІЯ.
10. Верховна Рада України обирає із свого складу Голову Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України та відкликає їх з цих посад.
11. Вибір оптимального режиму роботи і відпочинку.
12. Вибір оптимального розкладу (режиму) роботи в наукових організаціях.

Переглядів: 716