• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Порядок проведення рятувальних та інших невідкладних робіт

Схема організації управління силами та засобами в умовах надзвичайної ситуації

Оповіщення та інформування мають становити відомості про надзвичайні ситуації, що прогнозуються або вже виникли, з визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також заходи реагування на них.

Оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, методи та способи їх захисту, заходи безпеки зобов'язані надавати населенню через засоби масової інформації центральні та місцеві органи виконавчої влади та виконавчі органи рад.

Оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій і постійне інформування про них населення забезпечується шляхом:

- завчасного створення, підтримання в постійній готовності загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення населення;

- організаційно-технічного з'єднання територіальних систем централізованого оповіщення і систем оповіщення на об'єктах господарювання;

- завчасного створення та організаційно-технічного з'єднання із системами спостереження і контролю постійно діючих локальних систем оповіщення та інформування населення в зонах можливого катастрофічного затоплення, районах розміщення радіаційних і хімічних підприємств та інших об'єктів підвищеної небезпеки;

- централізованого використання загальнодержавних і галузевих систем зв'язку, радіопровідного, телевізійного оповіщення, радіотрансляційних мереж та інших технічних засобів передавання інформації.

Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайної ситуації та постійне інформування його про наявну обстановку — одне з важливих завдань ЦЗ України. Для цього створюється система, організаційно-технічне об'єднання засобів для передачі сигналів і розпоряджень органів управління, штабів ЦО.

Система оповіщення та інформативного забезпечення створюється завчасно в усіх ланках пунктів управління.

Система оповіщення повинна відповідати наступним вимогам:

- система повинна бути цифрового типу з повною адаптацією до сучасних комп'ютерних систем і програмних пакетів;-

- система повинна бути багаторівневою з керуванням однозначно в обох напрямках: як в автоматичному, так і в ручному режимах;

- при включенні системи оповіщення необхідний підтверджуючий сигнал про нормальну роботу системи.

Основу системи оповіщення утворюють автоматизована система централізованого оповіщення мережі зв'язку та радіомовлення, а також спеціальні засоби. Автоматизована система оповіщення створюється завчасно на базі загальнодержавної мережі зв'язку та радіомовлення і поділяється на державну та територіальну. Вона може забезпечити оповіщення населення, поєднавши місцеву телефонну мережу для подачі сигналу "Увага всім!" та повну інформацію за допомогою засобів радіомовлення й телебачення.

Додатково в Україні створюється локальна державна система оповіщення про загрозу катастрофічного затоплення в разі руйнування гідроспоруд на річці Дніпро.

Оповіщення підпорядкованих штабів, сил ЦО і населення організовується і забезпечується старшими органами управління ЦО.

Відповідальним за організацію оповіщення про загрозу і виникнення надзвичайної ситуації і постійне інформування населення про становище є органи управління ЦО відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Сигнали передаються каналами зв'язку, радіотрансляційними мережами і засобами телебачення. Одночасно з інформацією про надзвичайну ситуацію передаються вказівки про порядок дій формувань ЦО і населення. Сигнали, подані вищим органом управління ЦО, мають дублюватися всіма підпорядкованими штабами. Дублювати сигнали на об'єктах і в селах можна за допомогою місцевого радіотрансляційного вузла, гудків підприємств, сирен транспорту, ударами в рейку, дзвони.

Для своєчасного попередження населення введені сигнали попередження населення у мирний і воєнний час.

Сигнал "Увага всім!"повідомляє населення про надзвичайну обстановку в мирний час і на випадок загрози нападу противника у воєнний час. Сигнал подається органами ЦО за допомогою сирени і виробничих гудків. Тривалі гудки означають попереджувальний сигнал.

Почувши їх, необхідно включити радіо, телевізор і прослухати текст інформації про дії населення після одержання сигналу. Якщо немає радіо, телевізора або вони не працюють, слід з'ясувати значення і зміст інформації у сусідів або інших людей, які знають про неї. Після одержання інформації необхідно виконати всі вказівки тексту інформації сигналу.

Сигнали і варіанти оповіщення населення в мирний час такі. "Аварія на атомній електростанції". Повідомляються місце, час, масштаби аварії, інформація про радіаційну обстановку та дії населення. Якщо є загроза забруднення радіоактивними речовинами, необхідно провести герметизацію житлових, тваринницьких, складських приміщень. Провести заходи захисту від радіоактивних речовин сільськогосподарських тварин, кормів, урожаю, продуктів харчування та води. Прийняти йодні препарати. Надалі діяти відповідно до вказівок штабу ЦО.

"Аварія на хімічно небезпечному об'єкті". Повідомляються місце, час, масштаби аварії, інформація про можливе хімічне зараження території, напрямок та швидкість можливого руху зараженого повітря, райони, яким загрожує небезпека. Дається інформація про поведінку населення. Залежно від обставин: залишатися на місці, у закритих житлових приміщеннях, на робочих місцях чи залишати їх і, застосувавши засоби індивідуального захисту, вирушити на місця збору для евакуації або в захисні споруди. Надалі діяти відповідно до вказівок штабу ЦО.

"Землетрус". Подається повідомлення про загрозу землетрусу або його початок. Населення попереджається про необхідність відключити газ, воду, електроенергію, погасити вогонь у печах; повідомити сусідів про одержану інформацію; взяти необхідний одяг, документи, продукти харчування, вийти на вулицю і розміститися на відкритій місцевості на безпечній відстані від будинків, споруд, ліній електропередачі.

"Затоплення". Повідомляється район, в якому очікується затоплення в результаті підйому рівня води в річці чи аварії дамби. Населення, яке проживає в даному районі, повинне взяти необхідні речі, документи, продукти харчування, воду, виключити електроенергію, відключити газ і зібратись у вказаному місці для евакуа­ції. Повідомити сусідів про стихійне лихо і надалі слухати інформацію штабу ЦО.

"Штормове попередження". Подається інформація для населення про посилення вітру. Населенню необхідно зачинити вікна, двері. Закрити в приміщеннях сільськогосподарських тварин. Повідомити сусідів. Населенню, по можливості, перейти в підвали, погреби.

Успіх захисту населення залежатиме від дисциплінованості, своєчасної і правильної поведінки, суворого дотримання рекомендацій і вимог органів цивільної оборони.

У воєнний час – "Повітряна тривога", "Відбій повітряної тривоги", "Радіаційна тривога", Хімічна тривога".

1. До органів оперативного реагування на надзвичайні ситуації у сфері цивільного захисту входять органи управління, сили і засоби оперативного реагування на надзвичайні ситуації у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері цивільного захисту, органи управління, сили і засоби цивільного захисту в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах та районах у містах. 2. На органи управління органів оперативного реагування на надзвичайні ситуації у сфері цивільного захисту покладається: - забезпечення готовності до дій сил і засобів, призначених для реагування на надзвичайні ситуації; - здійснення комплексу заходів із реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків; - управління підпорядкованими силами реагування, спеціальними і спеціалізованими формуваннями; - координація дій органів управління, сил і засобів цивільного захисту центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування під час реагування на надзвичайні ситуації. 3. На сили оперативного реагування на надзвичайні ситуації покладаються функції з локалізації надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.

Рятувальні роботи з метою врятування людей і надання їм допо­моги включають:

- розвідку району лиха і осередку ураження, маршру­ту висування формувань та проведення робіт;

- локалізацію і ліквіда­цію пожеж на шляху ведення рятувальних формувань і об'єктах ря­тувальних робіт;

- розшуку і рятування людей, які знаходяться в зава­лених сховищах, підвалах, завалах, палаючих, загазованих, задимле­них або затоплених будинках і виробничих приміщеннях;

- розкриття розвалених, пошкоджених, завалених захисних споруд і рятування людей, які знаходяться в них;

- надання першої медичної допомоги потерпілим;

- винесення потерпілих і евакуація з осередку ураження, небезпечних зон у безпечний район;

- санітарну обробку людей, ветери­нарну обробку сільськогосподарських тварин, знезаражування тери­торії, будівель, споруд, продовольства, води, техніки, сировини.

Одночасно або перед рятувальними роботами необхідно виконати інші невідкладні аварійні роботи. Наприклад, для того щоб підвезти людей і техніку, необхідно розчистити завалені проїзди, навести пе­реправи, подати воду для гасіння пожеж тощо.

За організацію і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт відповідає начальник ЦО об'єкта чи населеного пункту. Він осо­бисто керує підпорядкованими формуваннями через служби і штаб ЦО.

Безпосередньо на місці проведення рятувальних робіт особовим складом керує командир формування.

До невідкладних робіт належать: прокладання колонних шляхів і влаштування проїзду, проходів у завалах і зонах забруднення РР, зараження ОР і СДЯР, локалізація і ліквідація аварій на газових, енергетичних, водопровідних, каналізаційних і технологічних мере­жах з метою створення умов для проведення рятувальних робіт: укріплення або обвалення пошкоджених і з загрозою обвалу конст­рукцій будівель і споруд на шляхах руху формувань і в місцях робо­ти: ремонт і відновлення пошкоджених та зруйнованих ліній зв'яз­ку і комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення ряту­вальних робіт, потреб населення й особового складу формувань, які працюють у районах стихійного лиха, аварії чи осередку ураження, а також для протипожежних заходів.

Для ведення рятувальних та інших невідкладних робіт рішен­ням начальника ЦО створюються угруповання ЦО. Склад угрупо­вання визначається з врахуванням сил і засобів, характеру й обсягу робіт, які треба виконати.

До складу сил і засобів першого ешелону входять: чергові групи аварійно-рятувальних підрозділів військ ЦО, спеціалізованих воєнізованих формувань та воєнізованих гірничорятувальних формувань МНС; аварійно-рятувальні, аварійно-технічні підрозділи і формування, мобільні радіоекологічні та хімічні лабораторії постійної готовності інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС; загони і частини Державної протипожежної охорони МНС, органи і підрозділи внутрішніх справ, що за місцем своєї дислокації потрапляють до зони НС; сили, засоби та лікувально-профілактичні заклади Державної служби медицини катастроф територіального рівня; чергові сили Головного центру авіаційних робіт із пошуку і рятування та Державної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби на водних об'єктах МНС. До складу сил і засобів другого ешелону входять: аварійно-рятувальні підрозділи військ ЦО, спеціалізовані воєнізовані формування та воєнізовані гірничорятувальні підрозділи МНС; аварійно-рятувальні, аварійно-технічні підрозділи і формування інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС; загони і частини Державної протипожежної охорони МНС, що залучаються до складу зведених загонів, призначених для реагування на НС; органи і підрозділи внутрішніх справ, що залучаються до складу зведених загонів, призначених для реагування на НС; сили, засоби та заклади Державної служби медицини катастроф центрального рівня;
сили Головного центру авіаційних робіт із пошуку і рятування МНС;
сили Державної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби на водних об'єктах МНС; спеціально підготовлені сили Міноборони, МВС, а також сили і засоби інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), що призначені для ліквідації НС; формування ветеринарної служби і служби захисту рослин Мінагрополітики. До складу сил і засобів другого ешелону також входять підрозділи і формування міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС за рішенням Урядової комісії.

У разі потреби до ліквідації НС можуть залучатися сили і засоби Збройних Сил, інших військ (сил) і військових формувань відповідно до законодавства.

Рятувальні й невідкладні роботи неможливо провести в короткі строки без використання техніки. Для цього можна залучити різну техніку, яка є в господарстві або на об'єктах району. Наявну техніку залежно від виду робіт можна розділити на групи:

- екскаватори, трак­тори, бульдозери, крани, самоскиди, домкрати, лебідки — для розчи­щення завалів, піднімання і переміщення вантажів, конструкції бу­дівель і споруд;

- пневматичні машини — відбійні молотки, бурильні інструменти для подрібнення завалених конструкцій будівель, про­бивання отворів, з метою надання повітря або виведення потерпілих;

- бензорізи, електро- і газозварювальні апарати для розрізання мета­левих конструкцій;

- авторемонтні майстерні, станції обслуговування, заправщики паливом, агрегати для освітлення — для ремонту і обслу­говування техніки, залученої для проведення рятувальних робіт;

- насоси, мотопилки, пожежні машини, поливальні машини — для га­сіння пожеж і відкачування води;

- автомобілі вантажні, автобуси, інші транспортні засоби, кінний транспорт — для евакуації потерпілих і тварин із небезпечної зони.

Успішне проведення рятувальних робіт досягається своєчасною організацією і безперервним веденням розвідки, добуванням досто­вірних даних на встановлений час; високою технічною, морально-психологічною підготовкою, умінням ведення робіт, знанням і суво­рим дотриманням правил безпеки під час проведення робіт особо­вим складом формувань ЦО; ефективним використанням машин і механізмів; знанням командирами формувань ділянок роботи, розмі­щення об'єктів, комунально-енергетичної мережі, розміщення захис­них споруд, які працюють у районі лиха, осередку ураження, органі­зацією чіткого зв'язку і управління силами та засобами.

Види і обсяги рятувальних та інших невідкладних робіт і спосо­би їх ведення у районах стихійного лиха, виробничої аварії, осередку ураження і зараження залежать від характеру руйнувань, обставин, що склалися, і реальних можливостей їх використання.

Насамперед потрібно організувати розвідку району лиха надзви­чайної ситуації ланками розвідувальної групи, щоб у коротші стро­ки з'ясувати характер і межі руйнування та пожеж, ступінь радіоак­тивного забруднення в різних районах, наявність ОР чи СДЯР, ура­жених людей та їх стан, можливі шляхи введення рятувальних фор­мувань з технікою і евакуації потерпілих, населення з небезпечної зони. За даними цієї розвідки необхідно чітко визначити першочер­гові роботи, їх обсяг, необхідні сили і засоби.

Інженерна розвідка повинна визначити завалені захисні споруди, будівлі, де знаходяться люди, сільськогосподарські тварини, місця й характер руйнувань на комунально-енергетичній мережі, черговість і обсяг невідкладних робіт, потреб у людях і технічних засобах, шля­хи під'їзду техніки до місць роботи.

Висуваючи сили і засоби для проведення робіт, необхідно перш за все влаштувати проїзди і проходи до об'єктів проведення робіт. Для цього застосовують бульдозери, автокрани, грейдери. Ширина проїз­дів має бути 3,5-4,0 м для одностороннього і 7,0-8,0 м для двосто­роннього руху, через 150-200 м мають бути роз'їзди довжиною 10,0-20,0 м.

В організації і веденні рятувальних робіт особливе значення ма­ють пошуки потерпілих. Необхідно встановити, де і в яких умовах вони перебувають. Потрібно ретельно обстежити завали, підвальні приміщення, порожнини завалів будівель. Звільнення людей з-під завалів є найважливішим і найскладні­шим видом рятувальних робіт.

Читайте також:

1. II. Організація і проведення спортивних походів
2. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
3. The peace – порядок
4. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
5. А.1. Порядок Magnoliales - магнолієцвіті
6. Аверсивную терапію використовують, як правило, при лікуванні алкоголізму, нікотиновій залежності і деяких інших захворювань.
7. Автоматизація проектних робіт
8. Автоматичний розрахунок суми проведення.
9. Алгоритм проведення внутрішнього аудиту.
10. Амортизація інших необоротних матеріальних активів
11. Аналіз продуктивності праці й заробітної плати
12. Аналіз фонду заробітної плати.

Переглядів: 1008