Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Позиційні та комбінаторні зміни звуків у мовленнєвому потоці

ПИТАННЯ 4.

Артикуляційно-акустична характеристика приголосних звуків

ПИТАННЯ 3.

Р я д и

Артикуляційно-акустична класифікація голосних звуків

ПИТАННЯ 2.

 

Залежно від положення язика у ротовій порожнині голосні класифікують:

1) за місцем артикуляції (відповідно до горизонтального руху язика) на голосні переднього, середнього й заднього ряду;

2) ступенем підняття спинки язика до твердого піднебіння (голосні високого, високо-середнього, середнього, низького піднесення);

3) За участю губ виділяють огублені голосні й неогублені.

 

Підняття передній середній задній
високе [і]   [<у>]
високо-середнє [и]    
середнє [е]   [<о>]
низьке     [а]

 

Приголосні української мови класифікують за п’ятьма ознаками:

І. За участю голосу й шуму:

Сонорні (складаються з голосу і шуму при перевазі голосу; за акустичними властиво­стями нагадують голосні, а за артикуляцією приголосні.

  дзвінкі б   д д' з з' дж дз дз' г ґ ж
Шумні                          
  глухі п ф т т' с с' ч ц ц' х к ш

ІІ. За місцем творення:

Губні Язикові Глоткові
Губно-губні [б], [п], [в], [м] Губно-зубні [ф] Передньоязикові   [д],[д'],[т],[т'],[з],[з'],[с],[с'], [ц],[ц'],[л],[л'],[н],[н'],[дз],[дз'],[р], [р'],[ж],[ч],[ш],[дж]   Середньо­язикові [й] Задньо­язикові [ґ], [к], [х]     [г]
           

 

 

ІІІ. За способом творення:

зімкнені щілинні Дрижачі [р], [р']
неносові (чисті) носові зімкнено-щілинні (африкати)  
Між активним і пасивним органом утворюється тісне зімкнення, яке з силою розривається під тиском повітряного струменя, вини-кає спе­­­­ци­фічний вибух, то- му їх нази­ва­­­­­­­ють ще вибуховими, проривними [б] - [п], [д], - [т], [д'] - [т'], [ґ] - [к] Повітря не про­ри­ває перешко-ду, а виходить через но­сову по- ро­жнину [м], [н], [н'] Активний мо- в­ний орган утво­рює з пасивним зімкнення, яке поступо- во перехо- дить у щіли- ну [дж] - [ч], [дз] - [ц], [дз'] - [ц']. Активний мовний орган наближа- ється до пассивно-го, утворює посередині вузьку щілину, через яку виходить повітря [в], [ф], [з], [с], [з'], [с'], [ж], [ш], [г], [х], [л], [л'], [й]  

ІV. За наявністю палаталізації: (твердістю / м’якістю — додаткове підняття передньої і середньої стінки язика до твердого піднебіння):

Тверді: [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз], [р], [б], [п], [в], [м], [ф], [ґ], [к], [х], [г]. [ж], [ч], [ш], [дж];

М’які — [й];

Пом’якшені — [д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л'], [н'], [дз'], [р'];

Напівпом’якшені [б’], [п’], [в’], [м’], [ф’], [ж’], [ч’], [ш’], [дж’], [г’], [к’], [х’].

 

V. За акустичним враженням:

Шиплячі - [ш], [ч], [ж], [дж],

Свистячі - [з], [з'], [с], [с'], [дз], [дз'], [ц], [ц'].

 

 

 

У мовленнєвому потоці, коли звуки вимовляються у безпосередній послідовності вряд, відбувається своєрідне накладання (артикуляції кінцевої і початкової фаз сусідніх звуків або й цілих звуків) — коартикуляція, що спричиняється до різних їх видозмін

Бувають комбінаторні й позиційнізміни звуків.

 

Позиційні зміни звуків залежать від наголосу та положення в слові чи складі.

для голосних
[и] ® [ие], [е] ® [еи] — у ненаголошеному складі;

[о] ® [оу] перед складом з наголошеним [у]— [ко ужух]

[й] ® [ĭ], [в] ® [ў] — 1) в кінці слова після голосного; 2) на початку слова перед приголосним; 3) після голосного перед приголосним: [ĭдеш], [раĭ], [приĭди], [воўк].

Комбінаторні зміни — зумовлені взаємодією звуків у мовленнєвому потоці.

За напрямом усі комбінаторні зміни поділяють на регресивні і прогресивні. Регресивні — вплив наступного звука на попередній, а прогресивні — навпаки.

Акомодація (пристосування) — зміни, що відбуваються внаслідок взаємодії звуків різних категорій (голосних і приголосних) В українській мові [д, т, з, с, ц, л, н] перед [і] пом’якшуються, а [б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, дж] напівпом’якшуються.
Асиміляція (уподібнення) — зміни, що відбуваються внаслідок взаємодії звуків тієї самої категорії: [дн'іпро'] → [д'н'іпро'].
Дисиміляція (розподібнення) — з двох однакових звуків один утрачає які-небудь сильні фонетичні ознаки /ср'ібро/ ® /срібло/, /къто/ ®/хто/. В українській мові дисимілятивні зміни не реалізуються в живому мовленні. Вони фіксовані орфографічно.

Читайте також:

  1. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
  2. А. Без зміни хазяїна та ендогенної агломерації
  3. А. Без зміни хазяїна та ендогенної агломерації
  4. АДАПТАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДО ЗМІНИ ЇЇ ЗАВАНТАЖЕННЯ.
  5. Адміністративні зміни кінця 18-19 ст. та утворення нових архівів
  6. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  7. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  8. Аналіз чутливості рівня беззбитковості до зміни основних факторів
  9. Асиміляція приголосних у потоці мовлення
  10. Атмосферний тиск повітря, та його зміни з висотою та горизонтально
  11. Біокомпозити та композиційні матеріали на основі відходів переробки деревини
  12. Біохімічні зміни в організмі при розтренуванні і перетренуванні




Переглядів: 6532

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Предмет дослідження фонетики. Поняття фонеми | Асиміляції приголосних в українській мові

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.013 сек.