Позиційні та комбінаторні зміни звуків у мовленнєвому потоці

ПИТАННЯ 4.

Артикуляційно-акустична характеристика приголосних звуків

ПИТАННЯ 3.

Р я д и

Артикуляційно-акустична класифікація голосних звуків

ПИТАННЯ 2.

Залежно від положення язика у ротовій порожнині голосні класифікують:

1) за місцем артикуляції (відповідно до горизонтального руху язика) на голосні переднього, середнього й заднього ряду;

2) ступенем підняття спинки язика до твердого піднебіння (голосні високого, високо-середнього, середнього, низького піднесення);

3) За участю губ виділяють огублені голосні й неогублені.

Підняття	передній	середній	задній
високе	[і]		[<у>]
високо-середнє	[и]
середнє	[е]		[<о>]
низьке			[а]

Приголосні української мови класифікують за п’ятьма ознаками:

І. За участю голосу й шуму:

Сонорні (складаються з голосу і шуму при перевазі голосу; за акустичними властивостями нагадують голосні, а за артикуляцією приголосні.

дзвінкі

д'

з'

дж

дз

дз'

Шумні

глухі

т'

с'

ц'

ІІ. За місцем творення:

Губні	Язикові	Глоткові
Губно-губні [б], [п], [в], [м]	Губно-зубні [ф]	Передньоязикові [д],[д'],[т],[т'],[з],[з'],[с],[с'], [ц],[ц'],[л],[л'],[н],[н'],[дз],[дз'],[р], [р'],[ж],[ч],[ш],[дж]	Середньоязикові [й]	Задньоязикові [ґ], [к], [х]	[г]

ІІІ. За способом творення:

зімкнені	щілинні	Дрижачі [р], [р']
неносові (чисті)	носові	зімкнено-щілинні (африкати)
Між активним і пасивним органом утворюється тісне зімкнення, яке з силою розривається під тиском повітряного струменя, вини-кає специфічний вибух, то- му їх називають ще вибуховими, проривними [б] - [п], [д], - [т], [д'] - [т'], [ґ] - [к]	Повітря не прориває перешко-ду, а виходить через носову по- рожнину [м], [н], [н']	Активний мо- вний орган утворює з пасивним зімкнення, яке поступо- во перехо- дить у щіли- ну [дж] - [ч], [дз] - [ц], [дз'] - [ц'].	Активний мовний орган наближа- ється до пассивно-го, утворює посередині вузьку щілину, через яку виходить повітря [в], [ф], [з], [с], [з'], [с'], [ж], [ш], [г], [х], [л], [л'], [й]

ІV. За наявністю палаталізації: (твердістю / м’якістю — додаткове підняття передньої і середньої стінки язика до твердого піднебіння):

Тверді: [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз], [р], [б], [п], [в], [м], [ф], [ґ], [к], [х], [г]. [ж], [ч], [ш], [дж];

М’які — [й];

Пом’якшені — [д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л'], [н'], [дз'], [р'];

Напівпом’якшені [б’], [п’], [в’], [м’], [ф’], [ж’], [ч’], [ш’], [дж’], [г’], [к’], [х’].

V. За акустичним враженням:

Шиплячі - [ш], [ч], [ж], [дж],

Свистячі - [з], [з'], [с], [с'], [дз], [дз'], [ц], [ц'].

У мовленнєвому потоці, коли звуки вимовляються у безпосередній послідовності вряд, відбувається своєрідне накладання (артикуляції кінцевої і початкової фаз сусідніх звуків або й цілих звуків) — коартикуляція, що спричиняється до різних їх видозмін

Бувають комбінаторні й позиційнізміни звуків.

Позиційні зміни звуків залежать від наголосу та положення в слові чи складі.

для голосних

[и] ® [и^е], [е] ® [е^и] — у ненаголошеному складі;

[о] ® [о^у] перед складом з наголошеним [у]— [ко ^ужух]

[й] ® [ĭ], [в] ® [ў] — 1) в кінці слова після голосного; 2) на початку слова перед приголосним; 3) після голосного перед приголосним: [ĭдеш], [раĭ], [приĭди], [воўк].

Комбінаторні зміни — зумовлені взаємодією звуків у мовленнєвому потоці.

За напрямом усі комбінаторні зміни поділяють на регресивні і прогресивні. Регресивні — вплив наступного звука на попередній, а прогресивні — навпаки.

Акомодація (пристосування) — зміни, що відбуваються внаслідок взаємодії звуків різних категорій (голосних і приголосних) В українській мові [д, т, з, с, ц, л, н] перед [і] пом’якшуються, а [б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, дж] напівпом’якшуються.

Асиміляція (уподібнення) — зміни, що відбуваються внаслідок взаємодії звуків тієї самої категорії: [дн'іпро'] → [д'н'іпро'].

Дисиміляція (розподібнення) — з двох однакових звуків один утрачає які-небудь сильні фонетичні ознаки /ср'ібро/ ® /срібло/, /къто/ ®/хто/. В українській мові дисимілятивні зміни не реалізуються в живому мовленні. Вони фіксовані орфографічно.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Предмет дослідження фонетики. Поняття фонеми	\|	Асиміляції приголосних в українській мові

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.